Рішення № 3500854, 21.04.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2009 Справа № 9/23-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Херсонський суднобудівний завод” в особі Госпорозрахункового відособленого структурного підрозділу відкритого акціонерного товариства “Херсонський суднобудівний завод” “Заводський комплекс громадського харчування”, м.Херсон

до Акціонерного комерційного банку “Національний кредит” в особі Острівської філії Акціонерного комерційного банку “Національний кредит” в м.Херсоні, м. Херсон

про стягнення 67187 грн. 82 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача –Тодавчич С.М., представник, дов.№759/70-183-П від 19.12.2008р.

Від відповідача –Трощак Є.В., представник, дов. №110 від 25.12.2008р.

Позивач 04.02.2009р. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 61958,55 грн.- основного боргу, 5229, 27 грн.- пені, 672 грн. 37 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на положення ст.ст. 1066, 1068 ЦК України, п. 8.1 ст.8 Закону України “Про платіжні системи і переказ коштів в Україні” 193 ГК України та ст.ст.509, 525, 526 ЦК України та стверджує, що відповідач не виконав ряд його розпоряджень як клієнта щодо перерахування грошових сум за платіжними дорученнями від 31.10.2008р. та 04.11.2008р..

11.03.2009р. відповідач подав до суду письмове клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивує тією обставиною, що Правлінням Національного банку України прийнято рішення щодо призначення з 19.12.2008р. в АКБ “Національний кредит” тимчасової адміністрації строком на один рік. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 19.12.2008р. до 18.06.2009р.. Дане клопотання було відхилено судом, як таке, що не відповідає положенням ст. 79 ГПК України, оскільки визначений нею перелік підстав за наявності яких провадження у справі може бути зупинено є вичерпним і не містить підстави, на яку посилається у своєму клопотанні відповідач.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Відповідач стверджує, що при укладанні договору банківського рахунку, банк бере на себе зобов’язання здійснювати різного типу операції з грошовими коштами клієнта, які знаходяться на його рахунку, тобто банк повинен надати клієнту відповідну послугу, зокрема, перерахувати грошові кошти клієнта на вказаний ним розрахунковий рахунок. При цьому зобов’язання банку щодо сплати клієнту відповідної суми грошових коштів –відсутнє. Кошти за невиконаними платіжними дорученнями продовжують знаходитися на рахунку клієнта та будуть перераховані на вказаний клієнтом рахунок за наявності коштів на коррахунку Головного банку та в порядку черговості прийнятих платіжних доручень.

В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на положення ст.ст. 224, 225 ГК України, ст. 75, 85, Закону України “Про банки та банківську діяльність” п.п. 22.4., 22.3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Постанову НБУ від 19.12.2008р. №439.

24.03.2009р. представник позивача подав до суду заяву про уточнення банківських реквізитів. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.03.2009р. представники сторін подали суду взаємопогоджену заяву про продовження процесуального строку вирішення даного спору поза межами строків, встановлених ст. 69 ГПК України. Оскільки дана заява є взаємопогодженою сторонами і відповідає вимогам ст. 69 ГПК України, суд прийняв її до розгляду, долучив до матеріалів справи та задовольнив і відклав розгляд справи на 21.04.2009р.

31.03.2009р., позивач на підставі ст. 22 ГПК України подав до суду заяву про зміну предмету позову та додав докази її направлення відповідачу, в якій просить суд зобов’язати Акціонерний комерційний банк “Національний кредит” перерахувати відкритому акціонерному товариству “Херсонський суднобудівний завод” залишок грошових коштів в сумі 61958 грн. 55 коп., які залишилися на його поточному рахунку 26008302800162 в цьому банку; стягнути з Акціонерного комерційного банку “Національний кредит” 5229 грн.27 коп. –пені, 672 грн. 37 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.04.2009р. представник позивача підтримала свої позовні вимоги за зміненим предметом позову.

Представник відповідача підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву та послався на дію мораторію і відсутність коштів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать, що між позивачем –Відкритим акціонерним товариством “Херсонський суднобудівний завод” в особі Госпрозрахункового відособленого структурного підрозділу відкритого акціонерного товариства “Херсонський суднобудівний завод” “Заводський комплекс громадського харчування” та відповідачем- Акціонерним комерційним банком “Національний кредит” в особі Острівської філії Акціонерного комерційного банку “Національний кредит” 25.06.2008р. було укладено договір №162 на обслуговування банківського рахунку.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2. умов даного договору відповідач відкрив позивачу поточний рахунок №26008302800162 та здійснював його розрахунково-касове обслуговування.

Згідно положень п.4.1.2 договору відповідач зобов’язаний виконувати розрахункові документи прийняті від клієнта-позивача протягом операційного дня у межах залишків коштів на розрахунковому рахунку на початок операційного дня, але відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань, що виразилося в невиконанні розпоряджень позивача щодо перерахування сум грошових коштів з рахунку платіжними дорученнями від 31.10.2008р. №921 та від 04.11.2008р.№№930-937 (а.с.11-26) на загальну суму 61958,55 грн.

Відповідач повідомив позивача про неможливість виконати розрахункові документи у зв'’язку з відсутністю коштів на корреспондентському рахунку банку.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством і договором.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги, за зміненим предметом позову, з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку про їх обгрунтованість.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Матеріали справи також свідчать, що на підставі ст.1066 ЦК України позивач 21.11.2008р. звертався до відповідача з вимогою про виконання обов’язків за договором від 25.06.2008р. №162 на обслуговування банківського рахунку, яку відповідач залишив без задоволення у зв’язку з чим позивач 13.01.2009р. звернувся до відповідача з заявою про закриття поточного рахунку та зазначив рахунок на який необхідно перерахувати залишок коштів у сумі 61958,55 грн.

Станом на час вирішення даного спору в суді відповідач зазначену суму грошових коштів позивачу в порушення приписів ст. 1075 ЦК України не повернув.

Положеннями ст.2 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” закріплено, що загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України та законами України.

Статтею 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” встановлено строки проведення переказу, а п.8.3. передбачено, що за порушення строків, встановлених п.8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом, яка встановлена в ст. 32 , зокрема, згідно п.32.2 ст.32 Закону у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов’язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. Іншого розміру пені договором від 25.06.2008р. не передбачено.

За неналежне виконання зобов’язань за договором на обслуговування банківського рахунку від 25.06.2008р. позивачем на підставі Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” нараховано пеню в розмірі 5229,27 грн.

Відповідно до імперативних положень ст.41 Коституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Коституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до положень ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавсту і не грунтуються на належних доказах.

Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем платіжними дорученнями №84 від 26.01.2009р. та № 92 від 29.01.2009р. сплачено 619,58 грн. та 52,79 грн. відповідно державного мита на загальну суму 672,37 грн., в той час як 1% від суми позову складає 671, 88 грн., тобто, позивачем за поданою позовною заявою надмірно сплачено держмито в сумі 0.49 грн., яке підлягає поверненню позивачу.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в сумі 671 грн. 88 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 8, 41 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 1066, 1075 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Акціонерний комерційний банк “Національний кредит”, 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58 МФО 320702, код ЄДРПОУ 20057663, кореспондентський рахунок №32002191801 в головному управлінні НБУ по місту Києву і Київській області, МФО 321024 перерахувати відкритому акціонерному товариству “Херсонський суднобудівний завод”, 73019, м.Херсон, Карантинний острів,1 отримувач: ГВСП ВАТ “ХСЗ “ЗКГХ” п/р 2600611559 у Острівській філії ХОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 352093, код ЄДРПОУ 24748714 залишок грошових коштів у сумі 61958 грн. 55, які залишилися на його поточному рахунку 26008302800162 в Акціонерному комерційному банку “Національний кредит”.

3. Стягнути з Акціонерного комерційного банку “Національний кредит” , 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58 МФО 320702, код ЄДРПОУ 20057663, кореспондентський рахунок №32002191801 в головному управлінні НБУ по місту Києву і Київській області, МФО 321024 на користь відкритого акціонерного товариства “Херсонський суднобудівний завод” 73019, м.Херсон, Карантинний острів,1 отримувач: ГВСП ВАТ “ХСЗ “ЗКГХ” п/р 2600611559 у Острівській філії ХОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 352093, код ЄДРПОУ 24748714 - 5 229 грн. 27 коп. пені, 671 грн. 88 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Повернути з Державного бюджету відкритому акціонерному товариству “Херсонський суднобудівний завод” 73019, м.Херсон, Карантинний острів,1 отримувач: ГВСП ВАТ “ХСЗ “ЗКГХ” п/р 2600611559 у Острівській філії ХОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 352093, код ЄДРПОУ 24748714 надмірно сплачене державне мито у розмірі 0,49 грн. та видати довідку.

5.Копію рішення надіслати сторонам

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

24 квітня 2009 року.