Рішення № 3501235, 23.04.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2009 Справа № 4/55-О-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонської обласної Ради м.Херсон

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Херсонській області м.Херсон

до відповідача-1 виконавчого комітету Херсонської міської ради м.Херсон

до відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт Херсон" м.Херсон

до відповідача-3 - Херсонської міської ради м.Херсон

про визнання недійсним рішення ради та свідоцтва на право власності.

за участю представників сторін:

від позивача - начальник юридичного відділу Широкова М.В.

від 3-ї особи на стороні позивача - головний спеціаліст-юрист Верещак В.С.

від відповідача-1 - не з'явився

від відповідача-2 - уповноважена особа Савчук І.О.

від відповідача-3 - не з'явився

в с т а н о в и в:

Херсонська обласна рада (позивач) звернулася до господарського суду з позовом про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради (відповідач - 1) від 17.10.2006року № 480 та виданого на підставі зазначеного рішення Херсонською міською радою (відповідач-3) свідоцтва від 26.10.2006року про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Аеропорт Херсон" (відповідач - 2) визнано власником вбудованих нежитлових приміщень площею 380,2 кв. м. першого поверху будинку № 6/29 по вул. Маяковського у м. Херсоні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майновий комплекс аеропорту «Херсон»розпорядженням Кабінету Міністрів України №3-р від 08.01.2002року передано з державної до спільної власності територіальних громад Херсонської області. Позивачем отримано свідоцтво на право власності від 31.10.2007року, видане на підставі рішення Херсонського міськвиконкому від 16.10.2007року № 508, а рішенням облради від 23.04.2008року № 585 будівля № 6/29 по вул. Маяковського у м. Херсоні передана за договором про безоплатне користування третій особі - Державній судовій адміністрації України у Херсонській області. Позивач вважає, що у відповідача - 1 та відповідача-3 не було законних підстав визнавати спірне майно приватною власністю та реєструвати право власності за відповідачем –2, оскільки зазначені нежитлові приміщення є комунальною власністю і не передавалися до Статутного фонду відповідача –2 позивачем, як учасником ТОВ «Аеропорт-Херсон».

Із матеріалів справи вбачається, що спірне свідоцтво на право власності від 26.10.2006року видавалося Херсонською міською радою, в зв'язку з чим суд за згодою позивача, в порядку ст.24 ГПК України ухвалою від 10.03.2009 року залучив до участі у розгляді справи в якості відповідача - 3 Херсонську міську раду.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України справа за згодою представників сторін розглядалася за межами строку, встановленого ч.1 ст.69 ГПК України.

Представник позивача в засіданнях суду позовні вимоги підтримав. Він просить визнати недійсним рішення відповідача-1 від 17.10.2006року №480 в частині видачі свідоцтва на право власності товариству з обмеженою відповідальністю "Аеропорт Херсон" на вбудовані нежитлові приміщення першого поверху по вул. Маяковського № 6/29 в м.Херсоні загальною площею 380,2кв.м. та свідоцтво на право власності, видане відповідачем-3 26.10.2006року на підставі вищезазначеного рішення.

Представник третьої особи на стороні позивача підтримує правову позицію позивача, посилаючись на необхідність збереження цілісності будівлі №6/29 по вул. Маяковського в м.Херсоні для використання на правах оренди районними судами міста та недопустимість розміщення в ній інших осіб.

Відповідач-1 та відповідач-3 позовні вимоги не визнають та заявили клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Херсонського бюро технічної інвентаризації, посилаючись на те, що саме Херсонське БТІ займалося підготовкою документів для прийняття спірного рішення.

Зазначене клопотання судом відхиляється, оскільки відповідно до статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору можуть вступити у справу на стороні відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї із сторін. Документального підтвердження того, яким чином рішення, прийняте виконавчим комітетом Херсонської міської ради, може вплинути на права та обов'язки БТІ, відповідач-1 та відповідач-3 суду не надали.

Відхиляється судом і клопотання відповідача-1 про витребування від БТІ документів, на підставі яких приймалося спірне рішення, оскільки будь-яких доказів, якими б підтверджувалося, що виконавчий комітет делегував БТІ повноваження щодо розгляду правовстановлювальних документів та їх підготовки до розгляду виконавчим комітетом, суду не надано. Як свідчать матеріали справи, спірне рішення №480 від 17.10.2006року розглядалося та приймалося виконавчим комітетом Херсонської міської ради, який залучено до участі у справі як відповідача-1. Жодних посилань в цьому рішення на підготовку документів Херсонським БТІ немає. До того ж, якщо документи і були підготовлені БТІ чи відповідними постійними комісіями, в будь якому разі вони надавалися відповідачу-1 і оцінювалися та розглядалися саме виконкомом при прийнятті спірного рішення.

Відповідач - 2 позовні вимоги не визнає та зазначає, що вбудовані приміщення площею 380,2 кв. м. першого поверху будинку № 6/29 по вул. Маяковського у м. Херсоні не є власністю комунальної громади області, оскільки передавалися Херсонською обласною радою товариству з обмеженою відповідальністю "Аеропорт Херсон" як внесок до статутного фонду. Він також посилається на те, що факт передачі спірних приміщень до Статутного фонду відповідача-2 підтверджується довідкою позивача від 21.04.2006року №706-6/646-21/58, підписаною заступником голови обласної ради Г.Г.Причина, а адреса будівлі № 16 була зазначена помилково. Фактично це приміщення 1 поверху розміщенні по вул. Маяковського 6/29.

Крім того, відповідачем-2 подано клопотання про залишення без розгляду позовних вимог, оскільки позовну заяву підписано особою, яка не мала повноважень на її підписання. Зазначене клопотання судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 статті 54 ГПК України позовна заява, яка подається до господарського суду, підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником. Позовна заява позивача від 20.02.2009року №56-714-2/61 підписана від імені позивача його представником –Потоцьким П.Б., який діяв на підставі наданого до матеріалів справи доручення від 01.06.2006року №724-37/868-56.

Стаття 28 ГПК України зазначає, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути, крім керівників, також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені юридичної особи. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчується печаткою.

Відповідно до частини 3 статті 244 ЦК України, на яку посилається відповідач-2, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Таким чином, довіреністю є письмовий документ, що підтверджує повноваження представника діяти від імені довірителя у відносинах з третіми особами. Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. У довіреності вказується особа, на яку довіреність видана , особа яка її видала, воля довірителя на вчинення від його імені представником певних дій, дата її вчинення. Відповідно до статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Усі вищезазначені відомості містяться в довіреності від 01.06.2006року №724-37/868-56, виданій головою Херсонської обласної Ради Дьоміним В.А. Потоцькому П.Б., в тому числі і повноваження на підписання Потоцьким П.Б. позовної заяви. Таким чином, Потоцький П.Б. є належним представником позивача, він діє за довіреністю позивача, оформленою відповідно до вимог статті 28 ГПК України , ст.244, 246 ЦК України, яка є чинною незалежно від того, що вона має назву «доручення».

З урахуванням зазначеного, позовна заява від імені Херсонської обласної Ради підписана її повноважним представником, а тому підстави залишення позовної заяви без розгляду відсутні і справа підлягає розгляду по суті.

Щодо посилання відповідача-2 на ненадіслання йому додатків до позовної заяви, слід зазначити, що до матеріалів справи надано докази надіслання відповідачу-2 копії позовної заяви, як того вимагає стаття 54 ЦК України, тому підстави для повернення позову відповідно до п.6 ч.1 статті 63 ГПК України при порушенні провадження у справі були відсутні. Щодо додатків до позовної заяви, то якщо вони відповідачу-1 і не були надіслані, він мав достатньо часу для ознайомлення з наданими до позову додатками.

Справа ухвалами від 10.03.2009року та від 24.03.2009року відкладалася розглядом через неявку представників відповідача-1 та відповідача-3 і неподання ними витребуваних судом доказів, зокрема, спірного рішення виконавчого комітету №480 від 17.10.2006року, яке у позивача було відсутнє, тому ним заявлялося клопотання про його витребування у відповідача-1.

В засіданні 16.04.2009 року судом оголошувалася перерва до 23.04.2009року для прийняття судового рішення. Проте, після оголошення перерви, до суду надійшло клопотання відповідача-2 від 17.04.2009року про припинення провадження у справі . Крім того, позивачем також надані додаткові докази та пояснення, які відповідно до статті 22 ГПК України були додатково дослідженні в засіданні 23.04.2009року.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 23.04.2009 року не з'явилися, подавши клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

Клопотанням від 17.04.2009 року відповідач-2 просить припинити провадження у справі, посилаючись на те, що зазначена справа є справою адміністративного судочинства і не підлягає розгляду в господарських судах України.

При дослідженні зазначеного клопотання судом встановлено наступне.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 КАСУ встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатися категорії спорів, визначені в пунктах 1,3,4 частини першої зазначеної статті.

Таким чином, виходячи із змісту зазначених норм КАС України, до компетенції адміністративних судів віднесено не усі спори де відповідачами є суб'єкти владних повноважень.

Така позиція щодо застосування приписів КАС України визначена і Верховним Судом України в інформаційному листі на ім'я голови Вищого господарського суду України від 26.12.2005рорку №3.2.-2005 та рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007року №04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено позов про визнання недійсним рішення виконавчого комітету та виданого відповідачу-2 на його підставі свідоцтва про право власності з посиланням на наявність у позивача права власності на зазначене в рішення та свідоцтві майно.

Відповідно до рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007року №04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» всі спори, в яких є наявним спір про право, що виник з відносин, урегульованих Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України та іншими актами господарського і цивільного законодавства, не є справою адміністративної юрисдикції, і відповідно повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Зазначена позиція підтримується також колегією судової палати з адміністративних справ Верховного Суду України (“Вісник Верховного Суду України” №6 (82) 2007рік) .

Як вбачається із позовної заяви, спір заявлено про визнання недійсним рішення, яким за відповідачем-2 визнано право власності на приміщення площею 380,2 кв.м. та виданого на підставі зазначеного рішення свідоцтва на право власності, оскільки позивач вважає себе власником цього майна. Даний спір не знаходиться в сфері публічно-правових відносин і його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки вирішення справ, у яких предметом спору є, спір про право, зокрема, відновлення порушеного права позивача на об’єкт нерухомого майна, не належить до компетенції адміністративних судів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №3-р від 08.01.2002року «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність» у спільну власність територіальних громад Херсонської області передано майновий комплекс аеропорту «Херсон».

Згідно зі Статутом ТОВ «Аеропорт-Херсон» (відповідач-2), зареєстрованим 01.03.2006року виконавчим комітетом Херсонської міської ради за №84991020000005469, товариство з обмеженою відповідальність «Аеропорт-Херсон» створене шляхом об'єднання майна, коштів та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, згідно з законодавством України. Засновниками (учасниками) товариства є концерн «Титан» та Херсонська обласна рада (пункт1.2 Статуту).

Пунктом 6.5 Статуту зазначено розподіл Статутного капіталу між учасниками, а саме: концерн «Титан»–50%, Херсонська обласна рада –50%.

Для наповнення Статутного капіталу ТОВ «Аеропорт-Херсон» Херсонською обласною радою передано товариству майновий комплекс обласного комунального підприємства «Аеропорт-Херсон». Перелік майна, яке передавалося для наповнення Статутного капіталу відповідачу-2 зазначено в акті приймання-передачі (аркуші справи 29- 37).

Пунктом 6.14 вищезазначеного Статуту ТОВ «Аеропорт-Херсон» передбачено, що відчуження частини Статутного капіталу товариства, що є власністю територіальної громади Херсонської області здійснюється в порядку і на умовах, визначених законодавством України, при цьому будь-які зміни Статутного капіталу товариства, що тягнуть за собою зменшення долі територіальної громади Херсонської області здійснюються за погодженням з Херсонською обласною радою в порядку, передбаченому законодавством (пункт 6.15 Статуту).

Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 17.10.2006року прийняте рішення №480. На підставі п. 1.19 зазначеного рішення Херсонською міською радою видано свідоцтво від 26.10.2006року про право власності на нерухоме майно відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Аеропорт Херсон" визнано власником вбудованих нежитлових приміщень площею 380,2 кв. м. першого поверху будинку № 6/29 по вул. Маяковського у м. Херсоні.

Зазначений пункт рішення та видане на його підставі свідоцтво про право власності не відповідають вимогам чинного законодавства з наступних підстав:

Підставою прийняття спірного рішення зазначено підпункт 10 пункту «б» статті.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Тимчасове Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.02.2002року за № 157/6445.

Відповідно до пп.10 пункту «б» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форми власності.

Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002року №7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002року за №157/6445, затверджено Тимчасове Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 6.1.а) Тимчасового Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюється з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у передбачених цим пунктом випадках, в тому числі і фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, зокрема, юридичним особам - у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.

Відповідачі ухилилися від подання суду правовстановлювальних документів, які подавалися заявником і на підставі яких приймалося спірне рішення та видавалося свідоцтво на нерухоме майно відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Аеропорт Херсон" визнано власником вбудованих нежитлових приміщень площею 380,2 кв. м. першого поверху будинку № 6/29 по вул. Маяковського у м. Херсоні.

Відповідачем-2 також не надано суду доказів про те, які саме документи на підтвердження його права власності на спірні приміщення ним були представлені відповідачу-1 та стали підставою прийняття спірного пункту рішення № 480 від 17.10.2006 року.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент прийняття спірного пункту рішення та видачі свідоцтва на право власності на вбудовані нежилі приміщення першого поверху по вул. Маяковського 6/29 в м.Херсоні площею 380,2кв.м. вони були власністю Херсонської обласної комунальної громади.

Актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Аеропорт-Херсон» зазначені нежитлові приміщення площею 380,2 кв.м. до Статутного фонду відповідача-2 не передавалися. Не передавалися вони і відповідно до довідки Херсонської обласної ради №706-6/646-21/58 від 21.04.2006року, підписаної заступником голови обласної ради Причина Г.Г., оригінали якої надавалися позивачем та відповідачем-2 для огляду в судових засіданнях 16 та 23 квітня 2009року. В наданому суду позивачем оригіналі цієї довідки зазначені частина нежилих приміщень адміністративної будівлі (1 поверх), що розташовані за адресою м.Херсон, вул. Маяковського №16. В довідці ж, яка надавалася суду відповідачем-2 (оригінал якої також оглядався в засіданнях), номер будинку виправлено невідомою особою без будь-яких посвідчень чорною пастою та зазначено «м.Херсон, вул. Маяковського, 6/29».

Посилання відповідача-2 на те, що зазначена в акті приймання-передачі під порядковим номером 232 (арк. справи 35-на звороті) будівля по вул. Маяковського №16 площею 326,9 кв.м. і є будівлею №6/29 площею 380, 2 кв.м. по вул. Маяковського №6/29 не приймається судом як належний доказ у справі в розумінні статей 32, 34 ГПК України і не може підтверджувати факт передачі до статутного фонду ТОВ «Аеропорт-Херсон» саме вбудованих нежитлових приміщень площею 380,2 кв.м. по вул. Маяковського №6/29 в м.Херсоні. Його твердження про те, що будівля по вул. Маяковського №16 в м. Херсоні зареєстрована за фізичною особою ніяким чином не підтверджує факту передачі до Статутного фонду товариства іншої будівлі - по вул. Маяковського №6/29 площею 380,2кв.м.

До того ж, якщо навіть спірні приміщення і передавалися до Статутного фонду відповідача-2, то відповідно до статті 355 ЦК України та положень Статуту ТОВ «Аеропорт-Херсон» зазначене майно не втрачає статусу спільної власності, в той час як відповідно до спірного свідоцтва на право власності воно зазначене як приватна власність ТОВ «Аеропорт-Херсон».

Посилання відповідача-2 на те, що спірний пункт 1.19 рішення №480 від 17.10.2006року приймався відповідачем-1 на підставі листа позивача від 21.04.2006року №706-6/646-21/58/1 судом відхиляється, оскільки із зазначеного листа вбачається, що позивач звертався до Херсонського міського голови з проханням видати свідоцтво на право спільної власності територіальних громад Херсонської області на частину нежилих приміщень першого поверху адмінбудівлі по вул. Маяковського №6/29 в м.Херсоні, в той час як свідоцтво від 26.10.2006 року було видано на право приватної власності ТОВ «Аеропорт-Херсон».

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до свідоцтва на право власності від 31.10.2007року виданого Херсонською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету №508 від 16.10.2007року нежитлова будівля по вул. Маяковського №6/29 в м.Херсоні є комунальною власністю і перелічені в цьому свідоцтві приміщення є власністю територіальної громади Херсонської області. Доказів того що інші, не зазначені в цьому свідоцтві приміщення першого поверху площею 380,2 кв.м. в будівлі по вул. Маяковського № 6/29 передавалися ТОВ «Аеропорт-Херсон» у приватну власність, суду відповідачами не надано, чим не підтверджено відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, відповідач-1, прийнявши пункт 1.19 рішення №480 від 17.10.2006року щодо видачі ТОВ «Аеропорт-Херсон» свідоцтва на право приватної власності на вбудовані нежилі приміщення першого поверху по вул. Маяковського 6/29 в м.Херсоні площею 380,2кв.м. та відповідач-3, видавши на підставі цього рішення свідоцтво про право власності від 26.10.2006року, діяли всупереч вимогам ст. 319-321 ЦК України і порушили права позивача щодо реалізації ним права власності на майно територіальної громади області.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про власність» правовий акт органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, що не відповідає закону і порушує права власника, може бути за позовом власника майна визнаний судом незаконним та скасований. Згідно з цим та з урахуванням норм ст. 21 ЦК України власник може оскаржити в позовному порядку, як правові акти індивідуальної дії, так і нормативно-правові акти.

Згідно з роз’ясненням Президії Вищого арбітражного Суду України №02-5/35 від 26.01.2000року, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З урахуванням зазначеного вище, пункт 1.19 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 17.10.2006року № 480 не відповідає вимогам статей 319, 321 ЦК України, пп.10 пункту «б»ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому рішення в цій частині визнається судом недійсним. Відповідно є недійсним і видане на підставі зазначеного рішення Херсонською міською радою свідоцтво від 26.10.2006року про право власності на нерухоме майно відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Аеропорт Херсон" визнано власником вбудованих нежитлових приміщень площею 380,2 кв. м. першого поверху будинку № 6/29 по вул. Маяковського у м. Херсоні.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться судом на відповідача-1, яким приймалося спірне рішення.

За згодою представників сторін в засіданні 23.04.2009року судом оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним пункт 1.19 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 480 від 17.10.2006 року в частині видачі свідоцтва на право власності товариству з обмеженою відповідальністю "Аеропорт Херсон" на вбудовані нежитлові приміщення першого поверху по вул. Маяковського № 6/29 в м. Херсоні загальною площею 380,2кв.м.

3. Визнати недійсним свідоцтво на право власності, видане 26.10.2006 року Херсонською міською радою, яким за товариством з обмеженою відповідальністю "Аеропорт Херсон" визнано право приватної власності на вбудовані нежитлові приміщення першого поверху по вул. Маяковського № 6/29 в м. Херсоні загальною площею 380,2кв.м

4. Стягнути з виконавчого комітету Херсонської міської ради м. Херсон проспект Ушакова, 37:

б) в доход державного бюджету - одержувач управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 –170грн.00коп. державного мита.

Наказ надіслати ДПІ у м.Херсоні;

в) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31212259700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 259 –118грн.00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до

ст.84 ГПК України 27.04.2009року.