Постанова № 3499953, 16.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.04.2009 р.                                                                                 № 46/44-А-17/80

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Таран Т.К., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з

великими платниками податків

про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень

За участю представників сторін:

Від позивача: Ткач О.О., Єфименко Н.О. –представники за довіреностями

Від відповідача: Бондаренко Ю.В. - представник за довіреністю          

у судовому засіданні 16.04.2009р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»звернулось до суду з позовною заявою та уточненнями до неї від 20.02.06р. про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень від 11.07.05р. № 0000401501/0, від 14.09.05р. № 0000401501/1, від 17.11.05р. № 0000401501/2, від 01.02.06р. №0000401501/3 Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1279900 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 639950 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та не погоджуючись з оспорюваними податковими повідомленнями –рішеннями зазначили, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесені податкові повідомлення –рішення, не відповідають вимогам чинного законодавства в частині, що стосується включення збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку до бази оподаткування податком на додану вартість.

Позивач вказує на те, жодним нормативно-правовим актом з питань оподаткування не закріплено, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку входить до ціни таких послуг; позивач, як оператор рухомого (мобільного) зв’язку лише перераховує пенсійний збір, тобто виступає податковим агентом по сплаті збору, жодним законом України з питань оподаткування не закріплено, що цей збір входить до ціни послуг стільникового рухомого зв’язку.

Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що позивачем в порушення вимог п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»не включено до бази оподаткування ПДВ суму збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості наданих позивачем послуг стільникового рухомого зв'язку, що призвело до заниження податкових зобов'язань за вересень 2001 року - червень 2004 року на 1739712.00 грн. та донарахування ПДВ за період з червня 2002 р. по червень 2004р в сумі 1279900.00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позиції сторін на предмет спору, суд

В С Т А Н О В И В:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»за період з 01.07.2001 р. по 30.06.2004 р., за результатами якої складено акт перевірки від 07.07.2005 р. № 356/15-1/19028202.

На підставі зазначеного акту перевірки, Спеціалізованою ДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення –рішення від 11.01.05р. № 0000401501/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1965244,00 грн., в тому числі: 1297235,00 грн. –основний платіж, 668009,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

За результатами процедури адміністративного оскарження, вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін, про що свідчать податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000401501/1 від 14.9.2005р., № 0000401501/2 від 17.11.05р та №0000401501/3 від 01.02.06р.

Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом даного спору в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1919 850 грн., в тому числі: 1279900 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 639950 грн.

          Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення п.4.1 ст.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.1 , п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент проведення перевірки), що полягали в неправомірному, на думку податкового органу, не включенні позивачем до бази оподаткування ПДВ збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, що призвело до заниження податкових зобов'язань за вересень 2001 року - червень 2004 року на суму 1739712.00 грн. та донарахування ПДВ за період в межах строків давності , передбачених ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за період з червня 2002 р. по червень 2004р в сумі 1279 900.00 грн.

          Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення правомірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

           Механізм нарахування ПДВ побудований на визначенні бази оподаткування податком на додану вартість. База оподаткування цим податком визначається за правилами, встановленими пунктом 4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з цим пунктом в редакції Закону України від 15.07.99р. № 977-ХIY, чинній до до 31.03.2005р. база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Види податків, зборів (обов'язкових платежів), які справляються в Україні, встановлені статтями 14 та 15 Закону України «Про систему оподаткування», серед яких загальнодержавні податки, збори (обов'язкові платежі) визначені статтею 14 цього Закону.

За формою оподаткування податки поділяються на прямі й непрямі. Непрямі податки - податки, що встановлюються в цінах товарів та послуг і розмір яких для окремого платника визначається величиною споживання і прямо не залежить від його доходів. Ці податки накладають зобов'язання на ресурси, діяльність і результати діяльності платника податків.

Непрямі податки включаються у вигляді надбавки до ціни товарів (послуг) і оплачуються покупцями. Продавець товарів (послуг) під час їх реалізації отримує від споживача разом з ціною суму відповідного непрямого податку і перераховує її до бюджету.

Форма, за якою здійснюється оподаткування окремим податком, збором (обов'язковим платежем), встановлюється законом з питань оподаткування цим податком, збором (обов'язковим платежем ).

За змістом пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування податком на додану вартість визначається з врахуванням тих загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) , які є непрямими податками, за винятком податку на додану вартість, який хоча і є непрямим податком, але до бази оподаткування не включається. Про це свідчить як вказівка законодавця на акцизний збір, ввізне мито, які є непрямими податками, так і припис щодо включення в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами про оподаткування як неодмінної умови врахування обов'язкового податку, збору (обов'язкового платежу) при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість.

Згідно пункту 10 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно. При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв'язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути відокремлено від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.

Об'єктом оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору є вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг (п.9 ст.2 вищезазначеного Закону).

Таким чином, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, встановлений з діяльності по наданню послуг стільникового зв'язку, як такий, що сплачується споживачем у вигляді надбавки до ціни послуг суб'єкту підприємницької діяльності, постачальнику цих послуг, який зобов'язаний утримати та перерахувати отриману суму збору до бюджету, є непрямим податком. Вказаний збір відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»також передбачений в переліку загальнообов'язкових податків, зборів / обов'язкових платежів /.

За наведених обставин та правових норм, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з послуг стільникового рухомого зв'язку , як непрямий податок, до 28.07.05р. (тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законів України" від 07.07.2005 р. № 2771-IV) підлягав включенню до бази оподаткування податком на додану вартість , а тому помилковими є доводи позивача з цього приводу.

З набранням чинності Законом від 07.07.2005 р. № 2771-IV, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з послуг стільникового рухомого зв'язку виключений з бази оподаткування податком на додану вартість з одночасним збільшенням ставки збору на ці послуги до 7.5 відсотків від об'єкта оподаткування / пункт 11 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»/.

Так, згідно з пунктом 3 розділу П Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законів України»від 07.07.2005 р. № 2771-IV пункт 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»викладено в новій редакції, відповідно до якої база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику безпосередньо покупцем або через будь-яку тертю особу покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Щодо збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення з інших видів господарських операцій, передбачених ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», виняток не встановлено.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності вказаним Законом, в зв’язку з чим висновок податкового органу про порушення пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції , чинній до 31.03.05р. –правомірний, а визначення податкового зобов’язання з ПДВ за період з червня 2002 р. по червень 2004р в сумі 1279 900.00 грн. відповідає вимогам Закону.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі 17.04.09р.