К-10317/07
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“19” березня 2009 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Бившевої Л.І., Ланченко Л.В., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва,
на постанову господарського суду м.Києва від 18 грудня 2006 року та ухвалу Київськогоапеляційного господарськогосуду від 03 квітня 2007року
у справі № 28/392-А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хр.Хансен Україна“
до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
встановив:
У вересні 2006 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва про визнання недійсним податкового повідомлення рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва №0005491501/0 від 20.04.2006р..
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що допущена позивачем помилка в нарахуванні податку за попередній податковий період не призвела до заниження нарахування податку на прибуток за 11 місяців 2005р., останній було своєчасно сплачено. Крім того, листом від 24.03.2006р. позивач повідомив контролюючий орган, після чого було проведено камеральну перевірку.
Постановою господарського суду м. Києва від 18 грудня 2006 року, залишеною без змінухвалоюКиївськогоапеляційного господарськогосуду від 03 квітня 2007рокупозовні вимоги задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва №0005491501/0 від 20.04.2006р., з Державного бюджету України на користь ТОВ „Хр. Хансен Україна“ стягнуто 3,40грн. судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що завищення позивачем в декларації суми нарахованого податку за попередній податковий період поточного року не призвело до заниження загальної суми податкового зобов'язання звітного періоду, однак потягло за собою заниження суми податку до сплати, яку мало бути перераховано до бюджету у відповідному звітному періоді. Разом з тим, з огляду на самостійно виявлену та виправлену позивачем помилку в декларації за 11 місяців 2005р. та погашення зобовязань зі сплати податку на прибуток, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ „Хр.Хансен Україна“ та спростовано висновки податкового органу щодо порушення позивачем п. 16.4 статі 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Соломянському районі м. Києва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
За результатами проведення перевірки податкової декларації про прибуток ТОВ „Хр.Хансен Україна“ контролюючим органом було складено акт №2658-1211/15-01-32657174 від 11.04.2006р., вким встановлено порушення підприємством п.16.4, п.16.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до зменшення податку на прибуток на 65300,00грн..
На підставі вказаних висновків прийнято повідомлення-рішення №0005491501/0 від 20.04.2006р., яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 65300,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3265,00грн..
З матеріалів справи вбачається, що позивач самостійно виявив помилку у декларації з податку на прибуток підприємства за 11 місяців 2005р. та направив на адресу відповідача лист №58Р_06 від 24.03.2006р., яким вказав на допущену технічну помилку при складанні декларації про прибуток підприємства за 11 місяців 2005р.. Вказаним листом позивач надіслав контролюючому органу нову декларацію з податку на прибуток за даний період із виправленням помилки.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача, складення акту та прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податкові зобовязання позивача з податку на прибуток погашено в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.
Також судами зазначено на наявність, згідно даних облікових карток у позивача, переплати з податку на прибуток в розмірі 70310,00грн..
Відповідно до п.17.2 ст,17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000р. платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.
З огляду на відсутність фактичного заниження суми податкового зобовязання, підтвердження позивачем показників своєї діяльності в наступній декларації з податку на прибуток (за рік), повне погашення ним на день проведення перевірки суми належної до сплати в звітному періоді, відсутність заборгованості з податку на прибуток, попередні судові інстанції вірно дійшли висновку про безпідставність донарахування позивачу суми податкового зобовязання та застосування штрафних санкцій.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову господарського суду м.Києва від 18 грудня 2006 року та ухвалу Київськогоапеляційного господарськогосуду від 03 квітня 2007року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Секретар Прудка О.В.
Судове рішення № 3485984, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 19.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-10317/07. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: