Ухвала суду № 3485982, 17.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-10367/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“17”березня 2009року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги:

1.Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області;

2.Головного управління Державного казначейства у Запорізькій області

на постанову господарського суду Запорізькоїобласті від 22 січня 2007 року та ухвалу Запорізькогоапеляційного господарськогосуду від 11 квітня 2007року

у справі № 3/409-13/321/06-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Азовкабель“(надалі ВАТ „Азовкабель“)

до відповідачів: 1.Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області (надалі Бердянська ОДПІ); 2.Головного управління Державного казначейства у Запорізькій області (надалі ГУ ДК у Запорізькій області)

про стягнення з Державного бюджету України нарахування 120% облікової ставки НБУ на повернуту суму податку на прибуток, -

встановив:

У липні 2005 рокупозивач звернувся до господарського суду Запорізькоїобласті з позовом про стягнення з Державного бюджету України 120% облікової ставки НБУ, що дорівнює 57404,92грн., від суми переплати податку на прибуток.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами не було нараховано відсотки відповідно до обліковоїставки НБУ на надмірно сплачену до Державного бюджету суму податку на прибуток, яка повернутау позивачу і підтверджена актом звірки розрахунків з бюджетом станом на 31 грудня 2004 року.

Справа неодноразово переглядалась судовими інстанціями.

Останнім рішенням суду першої інстанції - постановою господарського суду Запорізької області від 22 січня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Запорізькогоапеляційного господарськогосуду від 11 квітня 2007року, позовні вимоги було задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ „Азовкабель“ 57404,92грн..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що п.21.4 ст.21 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ не ставить у залежність нарахування відстокової ставки від усієї суми надміру сплаченого податку, яка надійшла до бюджету, а передбачає нарахування відсотків на суму, яка повертається з бюджету в результаті неправильного нарахування, у розмірі що діяв на момент такого повернення.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій відповідачі звернулись із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких поставлені питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, як таких, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ „Азовкабель“.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

За наслідками проведеної перевірки 17.04.2002р., на підставі акту №15 Бердянською ОДПІ було прийнято рішення №0350/26-20/00214511/5297 від 24.04.2002р. про донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 299662,31грн..

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18 травня 2004р. у справі №1/7/758-23/25., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 07 жовтня 2004р., було визнано недійсним рішення Бердянською ОДПІ №0350/26-20/00214511/5297 від 24.04.2002р. (а.с.17-20, 52-56 т.І).

Як свідчить акт звірки, складений сторонами по справі стосовно нарахування та сплати податку на прибуток за період 01.06.2002 року по 31.12.2004 року сума переплати позивачем податку на прибуток складала 449493,45грн. (а.с.32 т.І).

Листом від 15.09.2004 року позивач просив відповідача повернути на розрахунковий рахунок підприємства переплачену суму податку на прибуток та застосованих штрафних санкцій.

30.05.2005 року на розрахунковий рахунок позивача з Державного бюджету України частково повернута сума спірного податку в розмірі 200000,00грн..

На підставі п.21.4 ст.24 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“, позивачем нараховано на повернуту суму податку 57404,92грн. - 120 відсотків облікової ставки НБУ.

Згідно п.21.4 ст.24 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ сума податку, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування (донарахування) податковим органом, підлягає поверненню з відповідного бюджету з урахуванням сум, сплачених за фінансовими санкціями, або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх переродів на підставі заяви, що подається платником податку такому податковому органу, якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством. При цьому, починаючи з дня внесення зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем їх повернення (заліку) на зазначену суму провадиться нарахування у розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ, що діяла на момент повернення (заліку).

Переплата виникла внаслідок того, що під час, коли позивач в судовому порядку оскаржував рішення Бердянської МДПІ від 24.04.2002р. №0350/26-20/00214511/5297, контролюючим органом було стягнуто з позивача суму податкового зобовязання визначену оскаржуваним рішенням.

При чому, рішенням господарського суду Запорізької області від 08 липня 2003р. у справі №1/7/758-23/25 було задоволено первісний позов ВАТ „Азовкабель“ та визнано недійсним рішення Бердянської МДПІ від 24.04.2002р. №0350/26-20/00214511/5297. Однак, постановою Вищого господарського суду України від 19 листопада 2003р. рішення місцевого господарського суду було скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд.

За наслідками повторного розгляду справи №1/7/758-23/25, рішенням господарського суду Запорізької області від 18 травня 2004р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 07 жовтня 2004р., було визнано недійсним рішення Бердянською ОДПІ №0350/26-20/00214511/5297 від 24.04.2002р..

За таких обставин, з точки зору системного аналізу правової норми п. 21.4 п. 21 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ сума, визначена рішення Бердянською ОДПІ №0350/26-20/00214511/5297 від 24.04.2002р. є такою, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного донарахування податковим органом, тому посилання на узгодженість чи неузгодженість даної суми, факт примусового стягнення або самостійної сплати платником податку, не впливають на необхідність здійснення нарахування у розмірі 120 процентів облікової ставки Національного банку України, як того вимагає п. 21.4 п. 21 даної норми закону.

Таким чином, за приписами п. 21.4 п. 21 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ з відповідного бюджету підлягає поверненню сума податку, яка надміру надійшла до нього, на яку має бути нараховано 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на момент повернення.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційнихскаргахне вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги: Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області та Головного управління Державного казначейства у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізькоїобласті від 22 січня 2007 року та ухвалу Запорізькогоапеляційного господарськогосуду від 11 квітня 2007року залишити без змін.

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2007р. про зупинення виконання постанови господарського суду Запорізькій області від 22 січня 2007р. та ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 11 квітня 2007р. у справі №3/409-13/321/06-АП.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.