ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
____________
01029, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2009 року № К-9231/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Маринчак Н.Є.
Федорова М.О.
розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року
та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 року
у справі№ А23/288 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест ЛТД»
доНікопольської обєднаної державної податкової інспекції
провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006 року позивач ТОВ «Агропромінвест ЛТД» звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Нікопольської ОДПІ від 19.07.2006 року № 0000332342/3/27662 про визначення суми податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток в загальному розмірі 47116,34 грн. та № 0000322342/3/27663 про визначення суми податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 27613,50 грн., а також податкової вимоги від 15.08.2006 року № 1/27830851/10/24-053.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року, позовні вимоги ТОВ «Агропромінвест ЛТД» задоволеночастково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 19.07.2006 року № 0000332342/3/27662 та першу податкову вимогу від 15.08.2006 року № 1/27830851/10/24-053 в частині визначення суми податкового боргу по податку на прибуток в розмірі 47053,16 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 1,70 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями в частині задоволення позовних вимог, Нікопольська ОДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач заперечень на касаційну скаргу суду не надав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами встановлено, що Нікопольською ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Агропромінвест ЛТД» при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Гривал» за період з 01.04.2002 року по 31.03.2005 року, за результатами якої складено акт № 163/231.23023535 від 01.02.2006 року.
Даною перевіркою встановлені факти проведення позивачем господарських операцій з ПП «Гривал» (продавець), установчі документи якого визнані недійсними рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.04.2004 року.
З огляду на це, податковий орган вважає, що в порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товариством до складу валових витрат віднесені витрати, не підтверджені первинними документами, на суму 110453,96 грн., в тому числі за II квартал 2003 року - на суму 75947,96 грн., за III квартал 2004 року - на суму 34506 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 31410,89 грн., а саме, за II квартал 2003 року - на суму 22784,39 грн., за III квартал 2004 року - на суму 8626,50 грн. по операціях з ПП «Гривал» на підставі договору купівлі-продажу № 0407 від 07.04.2003 року.
При перевірці правильності визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість податковою інспекцією встановлено, що позивачем в порушення підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пункту 9.3 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» зайво віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 18409 грн. у складі вартості товару, придбаного у ПП «Гривал» у квітні-травні 2003 року, червні-липні 2004 року, та заниження податку на додану вартість в розмірі 18409 грн. по податкових накладних, виданих цим підприємством.
На підставі висновків даного акта перевірки, 10.02.2006 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000332342/0/4559, яким позивачу визначена сума податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 47116,34 грн., у тому числі 31410,89 грн. - основний платіж, 15705,45 грн. - штрафні санкції та № 0000322342/0/4560, яким позивачу визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 27613,50 грн., у тому числі 18409 грн. - основний платіж, 9204,50 грн. - штрафні санкції.
За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, скарги ТОВ «Агропромінвест ЛТД» залишені без задоволення, та 19.07.2006 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000332342/3/27662 та № 0000322342/3/27663 з аналогічними сумами нарахованих податкових зобовязань.
15.08.2006 року Нікопольською ОДПІ на адресу позивача направлена перша податкова вимога № 1/27830851/10/24-053, якою визначена сума податкового боргу останнього станом на 11.08.2006 року в розмірі 71499,66 грн., в тому числі по податку на прибуток - в розмірі 47053,16 грн., по податку на додану вартість - в розмірі 24446,50 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ № 0000332342/3/27662 від 19.07.2006 року, яким ТОВ «Агропромінвест ЛТД» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 47116,34 грн., суди виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Так, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Згідно абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як встановлено судами, на момент проведення перевірки та розгляду даної справи, ПП «Гривал» з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України не виключено та не втратило відповідно до норм цивільного законодавства своєї цивільної правоздатності. Спірні господарські операції, здійснені позивачем з ПП «Гривал», в повній мірі підтверджені наявними у позивача відповідними документами (накладними, рахунками), обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку при визначенні податкового зобовязання з податку на прибуток.
Таким чином, судами вірно зазначено, що наявність судового рішення про визнання недійсними установчих документів ПП «Гривал» не впливає на визначення податкового зобовязання позивача з податку на прибуток, а посилання податкової інспекції на не підтвердження відповідних валових витрат первинними документами є безпідставними та відповідно є неправомірним висновок податкової інспекції про завищення позивачем валових витрат на 110453,96 грн.
Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 року у даній справітакими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Касаційний розгляд справи здійснено в межах касаційної скарги відповідно до статті 220 КАС України.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Брайко А.І.
Голубєва Г.К.
Маринчак Н.Є.
Федоров М.О.
Судове рішення № 3485739, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 17.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № к-9231/07. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: