Ухвала суду № 34812114, 07.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Справа № 180061/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЗатолочного В.С.,суддівСавицької Н.В., Матковської З.М.,за участі секретаря судового засіданняБєлкіної Н.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РСП «Шувар» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2012 року № 0002912321, яким підприємству збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 504579,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що факти про порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності, є надуманими та необґрунтованими. Стверджує, що ТзОВ «РСП «Шувар» надало до перевірки належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують фактичне отримання товарів, та, відповідно, встановлення використання в господарській діяльності тих товарів (робіт, послуг), які повинні були поставлятись. Понесені витрати на отримані послуги оформлені відповідними документами, які підтверджують фактичне їх отримання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року позов задоволено повністю, скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було, а тому твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами і у суду відсутні правові підстави вважати податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток, правомірним.

Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В скарзі зазначив, що в ході проведення податкової перевірки податковим органом було встановлено включення позивачем до витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, операцій, не підтверджених первинними документами. Судом першої інстанції безпідставно взято до уваги копії первинних документів, які не були представлені до перевірки, та подані позивачем лише в ході судового розгляду. Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «РПС «Шувар» (ЄДРПОУ 33711331) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року. За результатами даної перевірки складено акт № 136/2210/33711331 від 31.08.2012 року (надалі - акт перевірки), яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року у розмірі 504579,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року - 230 000,00 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 494500,00 грн., ІІ-ІV квартали 2011 року - 504579,00 грн. На підставі висновків акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається із акта перевірки, підставою для визначення сум грошових зобов'язань стали висновки відповідача про відсутність первинних документів (акти про виконання робіт/надання послуг № ОУ-0085982 від 30.04.2011 року (з ТзОВ «Шувар»), № б/н від 31.05.2011 року (з ТзОВ «Тік ЛТД»), № б/н від 30.06.2011 року (з ТзОВ «Тік ЛТД»), № б/н від 30.10.2011 року (з СП ТзОВ «Ком-Еко-Львів») щодо отримання послуг в розмірі 1193823,00 гривень, які відображено у рядку 05.1.7 «Вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг» Додатку СВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства в розрізі податкових періодів.

Також судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2011 року між позивачем та СП TOB «КОМ-ЕКО-Львів» укладено Договір № 191-К підряду на вивезення твердих побутових відходів. Відповідно до умов договору, його предметом є надання послуги з вивезення твердих побутових відходів, згідно з графіком та за встановленими тарифами.

На підтвердження виконання умов договору та проведення оплати за послуги, що є предметом договору, позивач представив акт приймання робіт згідно з договором № 191-К від 01.01.2011 року, відповідно до якого отримано послуги на суму 43822,55 грн., яку і було оплачено. Зокрема, СП TOB «КОМ-ЕКО-Львів» вивезено 163 тонни твердих побутових відходів.

05.05.2011 року між позивачем та TOB «ТІК ЛТД» укладено Договір оперативного лізингу № 40/11, відповідно до якого TOB «ТІК ЛТД» передав, а позивач отримав у користування, на умовах оперативного лізингу наступне обладнання:

- компресорна станція BITZER низькотемпературна, холодопродуктивністю 90 кВт - 1 шт.;

- компресорна станція BITZER низькотемпературна, холодопродуктивністю 70 кВт - 1 шт.;

- компресорна станція BITZER середньотемпературна, холодопродуктивністю 150 кВт - 2 шт.;

Вартість обладнання становить 1261189,07 грн., в т.ч. ПДВ 210198,18 грн.

Відповідно до умов п. 5.3 Договору за користування об'єктом лізингу вносяться лізингові платежі згідно графіка, що поданий у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до згаданого додатку позивач отримав в травні та червні 2011 року обумовлені послуги та зобов'язувався їх сплатити на суму 90000,00 грн. в т.ч. ПДВ за травень та 90000,00 в т.ч. ПДВ за червень 2011 року. Факт надання-отримання послуг підтверджується актами виконаних робіт від 31.05.2011 року та 30.06.2011 року.

01.01.2011 року між позивачем та TOB «Шувар» укладено Договір № 10, відповідно до якого TOB «Шувар» передано позивачу за плату в тимчасове володіння та користування інфраструктуру ОРСП. Відповідно до цього ж Договору сторонами погоджено, що інфраструктура оптового ринку сільськогосподарської продукції - це система обслуговуючих структур, тимчасових споруд, систем, мереж, ліній, служб, тимчасових складських приміщень, сховищ, площадок, павільйонів, обладнання, транспорту, під'їзних та внутрішніх шляхів, засобів зв'язку, а також іншого майна та немайнових активів, що передаються на умовах цього Договору, з метою організації діяльності оптових ринків сільськогосподарської продукції.

Відповідно до акта від 01.01.2011 року приймання-передачі до договору № 10 сторонами засвідчено факт приймання-передачі.

Згідно з актами № ОУ-0083179, № ОУ-0084106, № ОУ-0084113, № ОУ-0085982, № ОУ-0085990, № ОУ-0087856, № ОУ-0087865, № ОУ-0089697, № ОУ-0089706, № ОУ-0090622, № ОУ-0091539 здачі-прийняття робіт (надання послуг), актом надання послуг № 5855 від 31.12.2011 року сторонами погоджено що позивачу надано послуги з січня 2011 року по грудень 2011 року на суму 1000000,00 грн. без ПДВ щомісячно.

Вірно та повно встановивши обставини справи, суд першої інстанції дав їм належну оцінку, та правильно застосував відповідні норми матеріального права.

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, позивач обґрунтовує безпідставність твердження відповідача тим, що оплачені суми не лише підтверджуються первинними документами, але і тим, що ТзОВ «РПС Шувар»впродовж тривалого часу співпрацює з вищезгаданими контрагентами. На підтвердження цього додав до матеріалів справи картку рахунку № 6852.

Згідно вимог п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

У відповідності до вимог пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, з позицій податкового обліку всі витрати платника податків мають бути підтверджені документально з відповідним оформленням первинних документів.

Позивач надав належним чином оформленні первинні документи, які підтверджують фактичне отримання товарів, послуг та, відповідно, встановлення використання в господарській діяльності тих товарів (робіт, послуг), які повинні були поставлятись. Понесені витрати на отримані послуги оформлені відповідними документами, які підтверджують фактичне їх отримання.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88. Відповідно до п. 2.1 ст. 2 згаданого Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Згідно з ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені на час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 того ж Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства установи для прийнятті рішення.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат.

Тобто підприємством підтверджено належними та допустимими доказами правильність формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування і суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують законності висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року у справі № 2а-8798/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:В.С. Затолочний Судді: Н.В. Савицька З.М. Матковська

Повний текст ухвали виготовлено 08.11.2013