Ухвала суду № 34812059, 31.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 р. Справа № 32286/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участі секретаря - Волошин М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової адміністрації України (правонаступник Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року в справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» (змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Костопільський завод скловиробів») до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової адміністрації України про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

20.05.2010 Закрите акціонерне товариство «Костопільський завод скловиробів» (далі - ЗАТ) звернулося до суду із позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової адміністрації України (далі - МДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.05.2010 №0000062200/0.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач прийшов до невірного висновку про необхідність сплати податку на репатріацію, оскільки доходи отримані нерезидентом в якості компенсації вартості (робіт, послуг) переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва) не є доходом, який підлягає оподаткуванню за правилами встановленими ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94-ВР).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року в справі №2а-2310/10/1770 заявлений позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що узгоджена вартість робіт виконаних нерезидентом виступає як вид компенсації вартості роботи наданої резиденту, а не доходом від здійснення господарської діяльності, яка носить постійний, регулярний та суттєвий характер.

Постанову оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що поняття доходів з джерелом їх походження з України означає будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України. Тому, вважає, що усі доходи нерезидента зазначені у ст.13 Закону №334/94-ВР підлягають оподаткуванню, оскільки вони отримані від діяльності, яка здійснюється на території України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки ЗАТ з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні виплат доходів нерезиденту - фірмі «P.B.P.H. Techglass Sp.o.o.» (Польща) із джерелом їх походження з України, дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного імпортного контракту від 25.05.2009 №54-ОМ та від 15.10.2009 №28-ИН, складено акт від 27.04.2010 №397/22/30923971, яким зафіксовано порушення ЗАТ вимог п.13.2 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону №334/94-ВР, а саме заниження податку з доходів нерезидентів за ІІІ квартал 2008 року на суму 22618грн (а.с.5-13).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010 №0000062200/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 67854грн, з них: за основним платежем 22618грн та по штрафних (фінансових) санкціях 45236грн (а.с.16).

Не погодившись із таким рішенням податкового органу позивач звернувся до суду із цим позовом.

Апеляційний суд, зазначає, що визначальним для правильного вирішення цього спору є встановлення факту, чи є кошти, отримані нерезидентом доходом у розумінні положень ст.13 Закону №334/94-ВР та чи розповсюджується на такий дохід дія приписів цієї статті, оскільки, в іншому випадку у позивача були відсутні будь-які правові підстави утримувати податок з доходів нерезидентів, а отже, донарахування йому податкового зобов'язання не можна визнати таким, що відповідає вимогам податкового законодавства.

Згідно п.13.2 ст.13 Закону №334/94-ВР, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у п.п.13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п.13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п.13.1 ст.13 Закону №334/94-ВР під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;

в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу «інжиніринг»;

г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця); д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Таким чином, наведеною нормою встановлено перелік видів доходів, які визнаються для цілей ст.13 Закону №334/94-ВР доходами із джерелом їх походження з України, який є вичерпним.

Як вбачається із матеріалів справи позивачу відповідно до контракту від 20.08.2008 №-61-2008 з фірмою «P.B.P.H. Techglass Sp.o.o.» (Польща) (а.с.17-18) надані послуги на суму 21364,50євро, а саме виконано роботи по ремонту склепіння діючої скловарної печі №1 не зупиняючи її роботи. Виконання вказаних робіт підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (а.с.19).

Відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті від 21.08.2008 №279 та від 09.09.2008 №300 (а.с.44-45) послуги надані нерезидентом було оплачено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що доходи отримані за вказаним вище контрактом є виручкою (компенсацією) за надані нерезидентом послуги, передані резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), що виключає оподаткування цих сум в порядку п.13.2 ст.13 Закону №334/94-ВР, оскільки такі не є доходами із джерелом їх походження з України в розумінні п.13.1 ст.13 цього Закону.

Також, відповідно п.18.1 ст.18 Закону №334/94-ВР, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим законом, застосовуються норми міжнародного договору, а саме, у даному випадку, норми ст.7 Конвенції від 12.01.1993 між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

Згідно п.1 ст.7 вказаної Конвенції, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

З матеріалів справи не вбачається здійснення зазначеним нерезидентом комерційної діяльності в Україні через постійне представництво.

Крім цього, у відповідності до п.4 «Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом, особі, яка виплачує йому доходи, довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за встановленою формою, або згідно із законодавством такої країни.

Довідка про підтвердження приналежності нерезидента до країни, з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування є наявною у матеріалах справи, а також надавалася відповідачу (який в судовому засіданні цього не заперечував), однак безпідставно ним не була взята до уваги (а.с.58).

За таких обставин апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог ЗАТ щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2010 №0000062200/0.

Також, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що наявна в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення описка у номері податкового повідомлення-рішення не може вважатися підставою для скасування чи зміни рішення суду, та може бути виправлена у порядку встановленому ст.169 КАС України.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя А.Р. Курилець

Суддя О.І. Мікула

Повний текст виготовлений 05 листопада 2013 року.