Ухвала суду № 34792174, 01.11.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0603/6617/12 Головуючий у 1-й інст. Корбут В.В.

Категорія 34 Доповідач Зарицька Г. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Талько О.Б., Григорусь Н.Й.

при секретарі Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Служби автомобільних доріг у Житомирській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

за апеляційною скаргою Служби автомобільних доріг у Житомирській області на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 липня 2013 року,

встановила:

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 липня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області на користь ОСОБА_1 68 455 грн. у відшкодування майнової шкоди, 2 500 грн. у відшкодування моральної шкоди та 3 760 грн. у відшкодування судових витрат.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Служба автомобільних доріг у Житомирській області просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову до Служби та задовольнити вимоги ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.

У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача ОСОБА_2 та представник дочірньогопідприємства «Житомирський облавтодор» заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважали їх необґрунтованими.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, 04.03.2012 року ОСОБА_1, керуючи належним йому автомобілем марки Рено Кенго д.н. НОМЕР_1, рухався по автомобільній дорозі Житомир - Могилів-Подільський в напрямку м. Києва і о 21 год. 45 хв. на 47 км + 500 м автомобіль позивача потрапив на слизьку ділянку дороги, внаслідок чого став некерованим, зіткнувся з металевою огорожею (відбійником), виїхав з проїжджої частини дороги та загорівся.

Унаслідок вказаної ДТП автомобіль зазнав механічних пошкоджень та згорів повністю (а.с.12).

За висновком суб'єкта оціночної діяльності ТОВ „Юніверс Консалтинг" №15 від 22 лютого 2013 року матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля „RENAULT KANGO" д.н.. НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при ДТП, складає різницю між вартістю непошкодженого автомобіля та ліквідаційною вартістю пошкодженого автомобіля, яка становить: 70458 грн. - 2003, 40 грн. = 68455 грн. (а.с.83-111).

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 квітня 2012 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення (а.с.14).

Згідно з абз. 1 ч.3 ст.14 Закону України „Про дорожній рух" учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

За положеннями п.1, п.3 та п.6 ст. 13 Закону України „Про автомобільні дороги" орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення.

Автомобільна дорога Житомир - Могилів-Подільський, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, виходячи зі змісту ст. 5 Закону України „Про автомобільні дороги" є автомобільною дорогою загального користування. Дану обставину в судовому засіданні не заперечували і представники відповідачів.

Згідно з п.1.1, п.2.1. Положення про Службу автомобільних доріг у Житомирській області, затвердженого наказом Державного агенства автомобільних доріг України від 02.11.2011 року №12 Служба автомобільних доріг у Житомирській області є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агенства автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 р. №456/2011 є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.

Метою діяльності Служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст.ст. 9, 14, 24 Закону України „Про дорожній рух" та обґрунтовано стягнув зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області на користь позивача 68 455 грн. у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідальність за відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП повинно нести дочірнє підприємство «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», оскільки саме на нього Служба автомобільних доріг у Житомирській області переклала відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, є безпідставними.

Статтею 9 Закону України „Про дорожній рух" визначена компетенція власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів.

Відповідно до вказаної норми до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить в тому числі і передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам.

Передача обов'язку Служби щодо відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, іншим юридичним особам, вказаною нормою не передбачена.

Згідно з ч. 2 ст.1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на п.7.3 договору підряду від 13.02.2012 року, укладеного між Службою автомобільних доріг у Житомирській області та ДП «Житомирський облавтодор», оскільки він суперечить вимогам закону.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки з вини Служби автомобільних доріг у Житомирській області пошкоджено майно позивача, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачу заподіяна також і моральна шкода.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд правильно виходив з вимог ст. 23 ЦК України та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Житомирській області відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: