Ухвала суду № 34733058, 02.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 р.Справа № 818/6130/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. по справі № 818/6130/13-а

за позовом Сумської митниці

до Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції

про скасування постанов та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сумська митниця, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви просить суд: визнати протиправним та скасувати постанову відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 35827139 від 03.12.2012 р.; визнати протиправним та скасувати постанову відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 36752109 від 04.02.2013 р.; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Сумської митниці від 26.09.2012 р. у справі № 0921/80512/12.

Постановою Сумького окружного адміністративного суду від 1.08.2013р. адміністративний позов Сумської митниці до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанов та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03 грудня 2012 року ВП № 35827139. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04 лютого 2013 року ВП № 36752109. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Позивач, не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 1.08.2013 р. по справі № 818/6130/13-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що оскільки судом першої інстанції встановлено відсутність передбачених законом підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження за постановою Сумської митниці, вимоги про зобов'язання ВДВС СМУЮ вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що Сумська митниця звернулася до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції із заявою від 23.11.2012 р. № 05/05-01/5038 про звернення постанови Сумської митниці № 0921/80512/12 від 26.09.2012 р. про стягнення штрафу у розмірі 8500,00 грн. до виконання (а.с. 33).

03.12.2012 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Тертичною К.С. прийнято постанову ВП №35827139, якою відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Сумської митниці у справі №0921/80512/12 від 26.09.2012 р. про притягнення до адміністративної відповідальності Ісраілова Сайнурідіна та накладення стягнення у вигляді штрафу на суму 8500,00 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що виконавчий документ пред'явлений не за місцем виконання рішення (а.с. 9).

Відповідно до скарги Сумської митниці від 01.02.2013 № 11/1-13/685 (а.с. 10-2), позивач просив скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.12.2012 р. ВП № 35827139 та зобов'язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами направлення скарги відповідачем 04.02.2013 р. прийнята постанова ВП № 36752109 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), у зв'язку з не наданням Сумською митницею заяви про відкриття виконавчого провадження (а.с. 15).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Сумської митниці від 26.09.2012 р. у справі № 0921/80512/12, суд першої інстанції виходив з того, що відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа є виключною компетенцією державного виконавця, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою Сумської митниці від 26.09.2012 р. у справі № 0921/80512/12 задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані нормами Закону України "Про виконавче провадження".

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження визначено як завершальну стадію судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як, зокрема, ухвали, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Вимоги до виконавчого документа визначено статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Суд першої інстанції, встановивши, що при винесенні постанови у справі № 0921/80512/12 Сумській митниці не були відомі дані щодо індивідуального ідентифікаційного номеру боржника, зазначив, що позивач, приймаючи постанову у справі про порушення митних правил, не мав законодавчо встановленого обов'язку зазначати такий номер у постанові. Натомість, частиною 2 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено саме право стягувача зазначати ідентифікаційний номер боржника, але не обов'язок.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що посилання державного виконавця на відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника не може бути правовою підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Водночас, судом першої інстанції з посиланням на ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" було зазначено, що оскільки відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа є виключною компетенцією державного виконавця, вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження за постановою Сумської митниці про накладення штрафу задоволенню не підлягають.

Колегія суддів зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права в частині зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження у розумінні ч.4 ст.105 КАС України не є належним та достатнім способом належного судового захисту такого права у спірних правовідносинах.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія суддів зазначає, що прийняття відповідачем рішення про відкриття виконавчого провадження законодавцем віднесено до виключної компетенції державного виконавця.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, позовна вимога про зобов'язання ВДВС СМУЮ вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження по постанові Сумської митниці від 26.09.2012 р. у справі № 0921/80512/12, є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи у цій частині і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. по справі № 818/6130/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.