Ухвала суду № 34729618, 29.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2655/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Кучми А.Ю., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ніжин - Агродар» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ніжин - Агродар» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27 червня 2013 року №0000571600.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при виконанні умов форвардних контрактів на поставку зерна Аграрному фонду у 2012 році відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження державних форвардних закупівель зерна» від 16.05.2007 року №736 за період з 01.04.2012 року по 30.04.2013 року; за наслідками перевірки складено акт від 11 червня 2013 року №17/16-013/350/3830.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200, ст. 209 Податкового кодексу України, що призвело до:

- заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень 2012 року на 146075,00 грн.;

- завищення суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та залишається у розпорядженні підприємства та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, на загальну суму 72952,00 грн., в т.ч. за листопад 2012 року на 44709,00 грн., за січень 2012 року на 10842,00 грн., за квітень 2012 року на 17401,00 грн., та встановлено заниження суми перевищення податкового кредиту над податковим зобов'язанням звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за квітень 2013 року на суму 73123,00 грн.

В обґрунтування зазначеного порушення орган державної податкової служби посилається на те, що переплата, яку отримав позивач від Аграрного фонду України на виконання форвардних контрактів в розмірі 876450,00 грн., не є передплатою за сільськогосподарські товари (в розумінні п. 209.7 ст. 209 ПК України), тобто за товари власного виробництва, оскільки жито та пшениця, що вирощена ПП «Ніжин - Агродар», на виконання умов форвардних контрактів поставлена не була, термін дії контрактів закінчено, передплату повернуто не було. З цих підстав, на думку відповідача, на операції позивача з отримання передплати в рамках дії біржових форвардних контрактів з поставки зерна Аграрному фонду не поширюється спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, що передбачений ст. 209 ПК України, оскільки вони не є сільськогосподарськими товарами у розумінні п. 209.7 ст. 209 ПК України.

27 червня 2013 року Ніжинською ОДПІ Чернігівської області ДПС винесено податкове повідомлення - рішення №0000571600, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 182593,75 грн., у тому числі за основним платежем 146075,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 36518,75 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що на операції ПП «Ніжин-Агродар» з отримання передплати в рамках дії біржових форвардних контрактів з поставки зерна Аграрному фонду не поширюється спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, передбачений ст. 209 Податкового кодексу України, в зв'язку з тим, що вони не є сільськогосподарськими товарами відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у період, за який проводилась перевірка, перебував на спеціальному режимі оподаткування як сільськогосподарське підприємство та у встановленому законом порядку подавав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість (скорочена) з відміткою про спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та відображення у відсотках питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), поставлених протягом дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між Державною спеціалізованою бюджетною установою Аграрний фонд (покупець) та сільськогосподарським товаровиробником зерна ПП «Ніжин-Агродар» (продавець) укладено форвардні біржові контракти на закупівлю Аграрним фондом зерна від 20.04.2012 №451Ф та №452Ф, відповідно до яких продавець передає покупцю у власність жито та пшеницю, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Вартість жита за контрактом складає 492900,00 грн., у т.ч. ПДВ 82150,00 грн., вартість пшениці - 1260000,00 грн, у т.ч. ПДВ 210000,00 грн. Товар поставляється на базисі поставки в термін до 01 листопада 2012 року. Контракти діють до 01 грудня 2012 року.

Передплата за зерно відбулась у травні 2012 року, згідно вищевказаних форвардних контрактів, на загальну суму 876450,00 грн., в т.ч. ПДВ 146075,00 грн.; вказані кошти було використано ПП «Ніжин-Агродар» на придбання мінеральних добрив та ЗЗР; насіннєвого матеріалу; розпилювача; ПММ; запчастин; сівалки; послуг по обробітку землі; заробітну плату, податки, електроенергію; страховий платіж та брокерські послуги, що підтверджується копією пояснень директора ПП «Ніжин-Агродар».

Зарахування попередньої оплати від покупця товару на банківський рахунок продавця є моментом виникнення податкового зобов'язання, що встановлено в ст. 187.1 ПК України, відповідно до якої датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

ПП «Ніжин-Агродар» у періоді, що перевірявся, було зареєстроване як платник ПДВ та перебувало на спеціальному режимі оподаткування згідно ст. 209 Податкового кодексу України та подавало до Ніжинської ОДПІ дві податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: повну, за якою проводяться розрахунки з бюджетом, та скорочену, за якою суми податку залишаються в його власному розпорядженні.

Податок на додану вартість в розмірі 146075,00 грн. з суми отриманої передплати від Аграрного фонду України позивачем було включено до складу податкового зобов'язання в податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) за травень 2012 року, за якою суми податку залишаються в його власному розпорядженні.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків.

Згідно пункту 209.7 ст. 209 ПК України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до пп. 209.17.1 п. 209.17 ст. 209 ПК України дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства поширюється на вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зерно, яке мало бути поставлено Аграрному фонду України, було реалізовано наступним підприємствам: ТОВ «Компанія Бізнесінвестресурс», ФГ «Липоворізьке», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Ніжинський консервний завод».

Згідно пункту 2 розділу VI «Особливості заповнення декларації (скороченої)» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228), в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, в розділі I «Податкові зобов'язання» у рядку 1 вказуються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Отже, передплата, яку отримало ПП «Ніжин-Агродар» від Аграрного фонду України на виконання форвардних контрактів в розмірі 876450,00 грн. не є передплатою за сільськогосподарські товари (в розумінні п. 209.7 ст. 209 ПК України), тобто за товари власного виробництва, тому що жито та пшениця, вирощена ПП «Ніжин-Агродар», на виконання умов форвардних контрактів поставлені не були, а були реалізовані іншим суб'єктам господарювання, термін дії контрактів закінчено, передплату повернуто не було, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що на операції позивача з отримання передплати в рамках дії біржових форвардних контрактів з поставки зерна Аграрному фонду не поширюється спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, передбачений ст. 209 Податкового кодексу України, в зв'язку з тим, що вони не є сільськогосподарськими товарами відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПК України.

Посилання апелянта на те, що форвардні біржові контракти від 20 березня 2012 року №451Ф, № 452Ф не містять умов, згідно яких після 31 жовтня 2012 року у позивача припиняється зобов'язання перед Аграрним фондом поставити зерно і виникає грошове зобов'язання повернути авансові платежі спростовуються обставинами, встановленими рішенням Господарського суду від 21.03.2013 по справі № 927/176/13-г.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ніжин - Агродар» залишити без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 04.11.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Кучма А.Ю.

Федотов І.В.