Постанова № 34729548, 03.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 р. (10:54) Справа №801/9163/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря судового засідання Цатурян С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Терещенко І.С., посвідчення НОМЕР_1, довіреність № 191/9/10.1-14 від 12.06.2013,

від відповідача - Двожак М.О., паспорт НОМЕР_2, довіреність № 358/12 від 02.10.2013,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Міністерства доходів і зборів України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Виналь-Крим"

про стягнення 8500 грн.,

Суть спору: Міністерство доходів і зборів України (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Виналь-Крим" (далі - відповідач) про стягнення 8500,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2013 року адміністративний позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.10.2013 року проти позову заперечував з підстав викладених в заперечення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 Указу Президента України від 18.03.2013 № 141/2013 "Про Міністерство доходів і зборів України" встановлено, що Міндоходів є правонаступником Державної податкової служби України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 228 "Про реорганізацію деяких органів державної податкової служби, спеціалізованих митних органів та організацій" (далі - постанова КМУ № 228) реорганізовано Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби (далі - Департамент CAT ДПС України) шляхом приєднання до Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів).

Пунктом 3 постанови КМУ № 228 визначено, що Міндоходів є правонаступником органів та організацій, що реорганізуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, зокрема Департаменту CAT ДПС України.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" постановлено реорганізувати шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міндоходів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2, в тому числі регіональні управління Департаменту CAT ДПС України та визначено, що територіальні органи Міндоходів є правонаступниками територіальних органів Департаменту CAT ДПС України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство доходів і зборів України (далі - Положення про Міндоходів), затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 № 141/2013, Міндоходів є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

За підпунктом 2 пункту 3 Положення про Міндоходів, Міндоходів відповідно до покладених на нього завдань забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Підпунктом 24 пункту 6 Положення про Міндоходів передбачено, що Міндоходів для виконання покладених на нього завдань має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на Міндоходів, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481 (далі Закон № 481) передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу за порушення норм цього Закону.

Згідно з частиною 4 статті 17 Закону № 481 рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торговлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ретифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 ПК України ( в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи державної податкової служби майють право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону № 481 у разі невиконання субєктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Таким чином, Міндоходів звернулдось до суду з позовом як субєкт владних повноважень на виконання повноважень, передбачених підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 ПК України та статтею 17 Закону № 481.

16.01.2013 року посадовими особами регіонального Департаменту САТ ДНС України у м. Києві на підставі направлення № 21-131/0038 від 15.01.2013 року проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами складу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 11/2.

За результатами вказаної перевірки був складений акт № 0034/01/32148768 від 24.01.2013 року, відповідно до якого в ході перевірки виявлено факт зберігання алкогольних напоїв, а саме: вина виноградного ординарного столового сухого "Сапераві" міцністю 9,5-13% об., виробництво ТОВ "Атлантіс" у кількості 1 пляшки ємністю 10 літрів за ціною 101,64 грн. без наявності марок акцизного податку, чим порушено ст. 11 Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) (а.с. 10-11).

На підставі вищезазначеного акту позивачем 28.03.2013 року прийняте рішення № 000582 про застосування фінансових санкцій, згідно з яким за порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами і доповненнями), відповідно до якої алкогольні напої та тютюнові вироби, що виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку визначеному законодавством, згідно з абзацом 15 ч. 2 ст.17 цього Закону застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (а.с. 13). Відповідач зазначене рішення не оскаржував.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. В свою чергу, відповідно до пункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року (далі - Порядок № 790) у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 790, повноваження про застосування фінансових санкцій та їхньому наступному стягненню покладені на Департамент і його регіональні управління.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості зі сплати фінансових санкцій у розмірі 8500,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обгрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, за яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України № К/9991/15364/11 від 24.04.2013 року.

З встановлених судом обставин вбачається, що рішення Департаменту САТ ДПС України № 000582 від 28.03.2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 8500,00 грн. не було скасовано, а отже є чиннним. Однак зазначені санкції самостійно сплачені відповідачем не були.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

У судовому засіданні 03.10.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 04.10.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Виналь-Крим" (ідентифікаційний номер 32148768, 95001, АРК, смт. Багерове, вул. Одеська, 30) заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 8500,00 грн. (код платежу 21081100, р/р 31113106700164 ГУДКСУ в АР Крим, Ленінського району, МФО 824026, код одержувача 37668945).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кірєєв Д.В.