Ухвала суду № 34723409, 05.11.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2898/13-ц

Категорія

У Х В А Л А

05 листопада 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ісаєвської О.В.,

при секретарі - Субін Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богдана Олександровича, Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

В С Т А Н О В И В :

Представник стягувача звернувся до суду із скаргою в якій просив:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богдана Олександровича щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого листа № 757/2898/13-ц виданого Печерським районним судом м. Києва 15.07.2013 року,

- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богдана Олександровича від 24.07.2013 року № 39019099;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 757/2898/13-ц виданого Печерським районним судом м. Києва 15.07.2013 року;

- стягнути з Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму сплаченого судового збору.

Скарга мотивована тим, що 24.07.2013 року державний виконавець виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав не надання представником АТ «УкрСиббанк» належним чином завіреної копії довіреності на представництво інтересів заявника, як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження послався на Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка на момент винесення постанови втратила чинність та порушив вимоги ст. 19 Конституції України і ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні представник стягувача підтримав скаргу.

Державний виконавець Семко Богдан Олександрович, який одночасно є представником Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України проти задоволення скарги заперечував. Вказав, що хоча в оскаржуваній постанові і помилково йдеться посилання на Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, натомість замість вказаної Інструкції дії порядок вчинення нотаріальних дій, який передбачає відповідне посвідчення довіреності. Вказав, що при винесенні постанови, він керувався положеннями ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» і відмовив у відкритті з інших обставин.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, державного виконавця, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.07.2013 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся із заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження і прийняття до примусового виконання виконавчий лист № 757/2898/13-ц виданий 15.07.2013 року Печерським районним судом м. Києва.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Б.О. від 24.07.2013 № 39019099 ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено в прийнятті до провадження виконавчий документ та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 757/2898/13-ц виданого 15.07.2013 року Печерським районним судом м. Києва.

Підставою для відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, старшим державним виконавцем вказано на те, що довіреність на представника стягувача ОСОБА_2 завірена неналежним чином, а саме довіреність посвідчена нотаріально, а копія довіреності завірена іншою юридичною особою та посилаючись на п. 22-1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем зроблено висновок, що дані обставини виключають можливість здійснення виконавчого провадження.

Між тим, з такими доводами державного виконавця погодитися не можна з огляду на наступне.

Так, згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом (в тому числі, положенням статті 17 цього Закону щодо визначення виконавчого документа).

Судом встановлено, що виконавчий лист № 757/2898/13-ц, який виданий Печерським районним судом м. Києва 15.07.2013 року повністю відповідає положенням ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження». До вказаного виконавчого листа з приводу його невідповідності положенням Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем також не було вказано у постанові про відмову у прийнятті та відкритті провадження.

Частиною 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Слід зазначити, що з набранням чинності наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» з 07.03.2012 року втратив чинність наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Отже, при винесенні оскаржуваної постанови, державний виконавець керувався нормативно-правовим актом, який припинив свою дію, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В той же час, оскаржувана постанова не містить жодного посилання на норми Закону, які б виключали здійснення виконавчого провадження.

При цьому, надана представником стягувача довіреність була видана юридичною особою АТ «УкрСиббанк» у порядку, встановленому ст. 246 ЦК України та відповідно посвідчена належним чином тією ж юридичною особою, а тому жодних правових підстав для відмови у прийнятті та відкритті виконавчого провадження у державного виконавця не було.

За таких обставин, суд вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України діяв не на підставі, та не у спосіб визначений законом, а тому скарга підлягає частковому задоволенню шляхом визнання неправомірними дій та скасування постанови.

Щодо зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрити виконавче провадження, суд вважає що така вимога задоволенню не підлягає за відсутністю правових підстав.

Відповідно до ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги покладаються судом на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки суд частково задовольняє скаргу, то відповідно з Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України підлягає стягненню понесені заявником судові витрати в розмірі 114 грн. 70 коп.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 1, 19, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383-389 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богдана Олександровича, Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богдана Олександровича щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого листа № 757/2898/13-ц виданого Печерським районним судом м. Києва 15.07.2013 року,

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Семко Богдана Олександровича від 24.07.2013 року № 39019099;

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн.. 70 коп.

Решту скарги - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, через суд першої інстанції, протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Ісаєвська