Постанова № 34720849, 04.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4989/13-a

категорія 8.2.1

04 листопада 2013 р. м. Житомир

час прийняття: 15 год. 00 хв.

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участі секретаря Коваля О.В.,

за участі представника позивача Жуковського Г.В.,

за участі представника відповідача Самохвала А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Крупозавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2013 №0005292200,-

встановив:

Дочірнє підриємство "Крупозавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" (далі - ДП "Крупозавод Озерянка") звернулося до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 3 липня 2013 року №0005292200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року у сумі 233546,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що працівниками контролюючого органу під час проведення перевірки ДП "Крупозавод Озерянка" з питань правомірності формування від'ємного значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за період діяльності з 1 серпня 2012 року по 31 січня 2013 року були зроблені хибні висновки щодо того, що позивачем в порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено податкові накладні, які оформлені неналежним чином, а саме платником у видатковій накладній у полі "отримав (ла)" відсутні прізвище, ініціали отримувача та номер, дата довіреності згідно, якої надано право на отримання товару.

Вказує, що операції з придбання товару (рис - сирець) підтверджуються первинними документами, які оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, тому посилання відповідача в акті перевірки на недоліки у видаткових накладних є безпідставними.

Вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення, винесене на основі зазначених висновків є незаконним, таким, що те відповідає обставинам справи та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

В обґрунтування заперечення зазначив, що працівниками контролюючого органу в період з 5 червня 2013 року по 11 червня 2013 року було проведено виїзну позапланову перевірку ДП "Крупозавод Озерянка" і перевіркою повноти визначення податкового кредиту за серпень, вересень, грудень 2012 року та січень 2013 року встановлено його завищення в сумі 233545,50 грн, в тому числі у серпні на суму 88625,00 грн та у грудні 2012 року на 144920,50 грн. На підставі наведеного контролюючим органом було винесено спірне податкове повідомлення - рішення, яке на думку представника відповідача, винесене правомірно.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що в період з 5 червня 2013 року по 11 червня 2013 року Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Житомирській області було проведено виїзну позапланову перевірку ДП "Крупозавод Озерянка" з питань правомірності формування від'ємного значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за період діяльності з 1 серпня 2012 року по 31 січня 2013 року.

Під час перевірки контролюючим органом виявлено, що в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) підприємством до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено податкові накладні, які оформлені неналежним чином, а саме платником в видатковій накладній в полі "отримав (ла)" відсутні прізвище, ініціали отримувача та номер, дата довіреності згідно якої надано право на отримання товару, що призвело до завищення податкового кредиту на 233545,50 грн, в тому числі у серпні на суму 88625,00 грн та у грудні 2012 року на 144920,50 грн. За результатами перевірки складено акт № 588/22-0/31049994/0110 від 17 червня 2013 року (том І, а.с. 8-18).

На підставі даного акту відповідачем винесено спірне податкове повідомлення - рішення №0005292200 від 3 липня 2013 року, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 233546 грн (том І, а.с.19).

Судом встановлено, що ДП "Крупозавод Озерянка" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 3104994, зареєстроване Житомирською районною державною адміністрацією (том І, а.с. 75). Як платник податків позивач перебуває на обліку у Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області.

Відповідно до довідки АА № 705877 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним із видів діяльності позивача за КВЕД-2010 є виробництво продукції борошномельно - круп'яної продукції (том І , а.с. 76).

Судом встановлено, що між ДП "Крупозавод Озерянка" (покупець) та ТОВ "Дніпропетровський - 2006" (продавець) укладено договір купівлі - продажу від 7 серпня 2012 року 07/08/2012, відповідно до якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти продукцію та вчасно її оплатити за умовами даного договору (том І, а.с. 20-23).

Згідно з специфікаціями від 7 серпня 2012 року та 17 грудня 2012 року, котрі є невід'ємною частиною даного договору, продукцією в даному випадку є рис - сирець (том І, а.с. 24-25).

Пунктом 4 даного договору передбачено, що продавець здійснює поставку продукції за умовами DAP - продавцем на склад покупця за адресою: АР Крим, м. Красноперекопськ, ДП «Крупозавод Озерянка», відповідно до вимог Міжнародних правил відносно тлумачення термінів "Інкотермс", котрі застосовуються з врахуванням особливостей передбачених в даному договорі, згідно з заявками.

В судовому засіданні позивачем на підтвердження наявності у ДП «Крупозавод Озерянка» складських приміщень та виробничих потужностей, надано договір оренди від 1 вересня 2010 року № 010810 об'єкту оренди «Рисовий завод» за адресою: АР Крим, Красноперекопський р-н, с. Почетне, додаткову угоду до даного договору від 3 вересня 2010 року, акт прийому - передачі об'єкту оренди від 1 вересня 2010 року, договір оренди цілісного майнового комплексу №1 від 2 квітня 2012 року, додаткову угоду до даного договору, специфікації, акти прийому - передачі (том І а.с. 158 - 186).

Суд зазначає, що фактичне виконання зазначеного договору від 7 серпня 2012 року №07/08/2012 з купівлі позивачем рис-сирцю підтверджується такими документами:

- податковими накладними: № 11/2 від 8 серпня 2012 року, 16/2 від 13 серпня 2012 року, 17/2 від 14 серпня 2012 року, № 18/2 від 15 серпня 2012 року, № 21/2 від 16 серпня 2012 року, № 24/2 від 17 серпня 2012 року, № 10/2 від 18 грудня 2012 року, №11/2 від 18 грудня 2012 року, № 27/2 від 21 грудня 2012 року, № 28/2 від 22 грудня 2012 року, № 30/2 від 24 грудня 2012 року, 31/2 від 25 грудня 2012 року, №33/2 від 26 грудня 2012 року, №35/2 від 27 грудня 2012 року (том І, а.с.26- 40);

- видатковими накладними: № РН -0000092 від 8 серпня 2012 року, № РН-000093 від 13 серпня 2012 року, № РН-0000094 від 14 серпня 2012 року, № РН-0000095 від 15 серпня 2012 року, №РН - 0000098 від 16 серпня 2012 року, № РН-0000102 від 16 серпня 2012 року, № РН-0000101 від 17 серпня 2012 року, № РН-0000231 від 18 грудня 2012 року, № РН-0000230 від 18 грудня 2012 року, № РН-0000239 від 21 грудня 2012 року, № РН-0000240 від 22 грудня 2012 року, № РН-0000243 від 24 грудня 2012 року, № РН-0000245 від 25 грудня 2012 року, № РН-0000246 від 26 грудня 2012 року, № РН-0000249 від 27 грудня 2012 року (том І, а.с. 41-43, 45,47-50, 52, 54-59);

- рахунками фактури: № СФ -0000080 від 14 серпня 2012 року, № СФ-0000081 від 15 серпня 2012 року, № СФ-0000134 від 18 грудня 2012 року, № СФ-0000133 від 18 грудня 2012 року (том І, а.с. 44, 46, 51, 53);

- платіжними дорученнями: № 1 від 1 серпня 2012 року, № 990 від 2 серпня 2012 року, № 1019 від 8 серпня 2012 року, № 1018 від 8 серпня 2012 року, № 1029 від 9 серпня 2012 року, № 1034 від 10 серпня 2012 року, № 1012 від 13 серпня 2012 року, № 1043 від 14 серпня 2012 року, № 1048 від 15 серпня 2012 року, № 1050 від 16 серпня 2012 року, № 1689 від 19 грудня 2012 року, № 1690 від 19 грудня 2012 року, № 1706 від 21 грудня 2012 року, №1710 від 24 грудня 2012 року, № 1729 від 26 грудня 2012 року (том І, а.с. 60-74);

- товарно - транспортними накладними: №№ 0004804, 0004805, 0004806 від 8 серпня 2012 року, №№ 0004809, 0004807/1, 0004807,0004808, 0004808/1 від 13 серпня 2012 року, №№ 0004809/1, 0004811/1, 0004811 від 14 серпня 013 року, №№ 0004813/1, 0004812, 0004813, 0004812/1 від 15 серпня 2012 року, №№ 0004817, 000550 від 16 серпня 2012 року, №№0004818 від 17 серпня 2012 року, №№ 000559, 000558, від 18 грудня 2012 року, №№000621, 000618, 000619 від 21 грудня 2012 року, №№ 000623, 000621, 000620, 000622, від 22 грудня 2012 року, №№ 000630, 000631 від 24 грудня 2012 року, №№ 000638, 000637,000636,000635, 000634, 000633, 000632 від 25 грудня 2012 року, №№ 000645, 000642, 000641, 000640, 000639, 000643, від 26 грудня 2012 року, №№ 000646,000647, 000648, 000649, 000650від 27 грудня 2012 року (том І, а.с. 78-125).

Крім цього, позивачем долучено до матеріалів справи висновок експерта Херсонської Торгово-промислової палати про виробництво товарів підприємством, розташованим на території України № Вє-468 від 20 серпня 2012 року, у якому експерт засвідчив виробництво рису-круглого ДП «Крупозавод Озерянка» (том ІІ, а.с. 33-42).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг…

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку; сплаченого нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначено в окремих рядках: .. .е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг...

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ПК).

Згідно з п.201.7 ст.201 ПК податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV (далі - Закон N 996-XІV) визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Закон N 996-XІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону N 996-XIV підприємству дозволено самостійно встановити і форму бухгалтерського обліку, і правила документообігу, при цьому вимога є лише щоб всі операції відображалися в обліку на підставі первинних документів. Сама ж форма первинних документів може розроблятися підприємством самостійно з дотриманням наявності обов'язкових реквізитів відповідно до ч.2 ст.9 цього Закону: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні в матеріалах справи податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні в силу Закону № 996-XІV, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що зазначені первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Доводи представника відповідача, що в порушення норм ПК підприємством до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено податкові накладні, які оформлені неналежним чином, не знайшли підтвердження в судовому засіданні при огляді первинних документів позивача - всі необхідні реквізити у них вказані.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Слід також зазначити, що згідно з п.п. 1, 9 ч. 3 статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 КАС, суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.07.2013 №0005292200, винесене Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Житомирській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Крупозавод Озерянка" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПС" судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Повний текст постанови виготовлено 7 листопада 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.