Постанова № 34720806, 31.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/5084/13-a

категорія 8.2.1

31 жовтня 2013 р. м. Житомир

час прийняття:15 год. 55 хв.

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участі секретаря Коваля О.В.,

за участі представника позивача Полохіної Т.М.,

за участі представника відповідача Самохвала А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 9 липня 2013 року,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" (далі - ТОВ "Корал") звернулося до суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баранівського відділення Новоград-Волинської ОДПІ від 9 липня 2013 року № 0000092200 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 87651,72 грн, в тому числі 70121,38 грн - основний платіж та 17530,34 грн - штрафна санкція.

Позов обґрунтовує тим, що при проведенні невиїзної позапланової перевірки працівникам контролюючого органу було зроблено хибний висновок про порушення товариством вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ним грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 70121,38 грн за березень 2012 року. Підставою для вказаного висновку контролюючого органу слугувало вказане в акті перевірки незазначення "в актах прийомки-передачі природного газу, яке саме газотранспортне підприємство здійснило транспортування газу від постачальника до споживача", відсутність наказу на відрядження 31 березня 2013 року ОСОБА_3 для підписання актів, сертифікати відповідності товару (для підтвердження походження газу). Пояснює, що вказані висновки спростовуються матеріалами справи і підприємство вело свою господарську діяльність у відповідності до чинного законодавства України, тому спірне податкове повідомлення - рішення, винесене на підставі акту вказаної перевірки, є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що перевіркою відомостей, отриманих від TOB "Корал", що мало взаємовідносини з TOB "Скела Терциум" за березень 2013 встановлено, що TOB "Корал" включило до складу податкового кредиту згідно декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року ПДВ в сумі 70121 грн від постачальника TOB "Скела Терциум" по податкових накладних №108 від 31 березня 2013 року на загальну суму 415886,40 грн, в т.ч. ПДВ 69314,40 грн, № 109 від 31 березня 2013 року на загальну суму 4841,89 грн, в т.ч. ПДВ 806,98 грн.

В ході перевірки встановлено, що акти прийомки - передачі були підписані 31.03.2013 в місті Києві, із сторони TOB "Скела Терциум" директором Непом'ящим Сергієм Валентиновичем, а зі сторони TOB "Корал" директором - ОСОБА_3. Проте, TOB "Корал" під час перевірки не надано наказів про відрядження 31.03.2013 на ОСОБА_3 для підписання договорів, актів. В актах прийомки - передачі природного газу не вказано, яке саме газотранспортне підприємство здійснило транспортування від постачальника, згідно договору від 15.12.2011 до споживача природній газ в обсязі 96.830 тис.куб.м. Перевіркою також не виявлено, а підприємством не надано документи, які підтверджують надходження товару (природного газу), а саме: сертифіката відповідності товару, що підтверджує походження/ якість поставленого природного газу.

На підставі наведеного вважає, що позивачем порушено вимоги п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 70121,38 грн. Тому, винесене спірне податкове повідомлення - рішення, на думку відповідача, винесене правомірно.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що у червні 2013 року працівниками контролюючого органу проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Корал" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Скела Терциум" за березень 2013 року. Під час перевірки виявлено порушення п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 70121,38 грн за березень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 208/22/30825081 від 25 червня 2013 року (а.с. 38-49). На підставі даного акту винесене спірне податкове повідомлення - рішення від 9 липня 2013 року № 000092200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 87651,72 грн, в тому числі 70121,38 грн - основний платіж та 17530,34 грн - штрафна санкція. (а.с. 37).

Суд не погоджується з даним податковим повідомленням - рішенням з огляду на таке.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого І використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми і податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.8 ст. 201 ПК право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в Порядку, передбаченою статтею 183 цього Кодексу.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Тобто, згідно з п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, треба здійснити операції з придбання товарів та мати належним чином оформлені податкові накладні, видані платником податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п.201.4 ст.201 ПК податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є податковим документом.

Підпунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до Указу Президента України від 14.04.2000 N598 "Про Міністерство палива та енергетики України", постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 № 1089 "Про Концепцію створення єдиної системи обліку природного газу" були затверджені Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання (далі - Правила). Правила поширюються на суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з постачання та транспортування природного газу розподільними мережами, споживачів газу, крім населення, суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з проектування, налагоджування вузлів обліку газу, а також з розроблення та виготовлення засобів вимірювальної техніки, які призначені для використання на вузлах обліку газу.

Відповідно до розділу 3 Правил:

- газопостачальне підприємство (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює постачання природного газу безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами;

- газорозподільне підприємство - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює транспортування природного газу газорозподільними мережами безпосередньо споживачам, у власності чи в користуванні якого перебувають газорозподільні мережі та інші виробничі об'єкти та який здійснює щодо них функції з оперативно-технологічного управління;

- газотранспортне підприємство - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює транспортування природного газу магістральними газопроводами, які перебувають у його власності чи користуванні, та здійснює щодо них функції з оперативно-технологічного управління.

Судом встановлено, що 15 грудня 2011 року між ТОВ "Корал" (споживач) та TOB "Скела Терциум" (постачальник) укладено договір постачання природного газу (а.с.15-18). Відповідно до п. 1.1 даного договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу в 2012 році природний газ, а споживач прийняти у власність та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.02.2013 про зміни та доповнення до Договору про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу №1 від 15 грудня 2011 року ціна з послуги по забезпеченню постачання природного газу встановлена в розмірі 41,67 грн за поставку 1000,00 кубічних метрів природного газу, крім того ПДВ 20% - 8,33 грн. Разом ціна за послуги по забезпеченню постачання 1000,00 кубічних метрів природного газу становить 50,00 грн з урахуванням ПДВ (а.с. 19).

30 грудня 2011 року між позивачем (замовник) та Дочірньою компанією "Укртрасгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (газотранспортне підприємство) укладено договір №BRD/2012/0040 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (а.с 24-29). Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату з надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

7 грудня 2012 року між ТОВ "Корал" (замовник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (газорозподільне підприємство) укладено договір на розподіл природного газу № Т-ПР-2-2013-18 (а.с.31-34). Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 за договором Газорозподільне підприємство зобов'язувалося надати замовнику послугу з транспортування природного газу розподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживаючого обладнання визначаються сторонами у додатку до договору. Замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору.

Як видно з акту прийому-передачі вартісних показників природного газу за березень 2013 року № 0000000314 від 31 березня 2013 року постачальником TOB "Скела Терциум" передано, а покупцем TOB "Корал" прийнято природний газ в обсязі 96.830 тис.куб.м. на загальну суму 415886,40 грн, в т.ч ПДВ 69314,40 грн (а.с. 20). На вказану поставку складено податкову накладну № 108 від 31 березня 2013 року (а.с. 22).

Також, згідно з актом прийому-передачі вартісних показників природного газу за березень 2013 року № 0000000315 від 31 березня 2013 року постачальником TOB "Скела Терциум" передано, а покупцем TOB "Корал" прийнято послуги по забезпеченню постачання природного газу в обсягах 96.830 тис.куб.м. на загальну суму 4841, 89 грн, в т.ч ПДВ 806,98 грн (а.с.21). На вказану поставку послуг складено податкову накладну № 109 від 31 березня 2013 року (а.с. 23).

Як видно з матеріалів справи актом № 03-13-1201241134/BRD/2012/0040 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31 березня 2013 року філія УМГ "Київтрансгаз" Бердичівська ЛВУМГ надала послуги позивачу з транспортування природного газу в обсягах 96.830 тис.куб.м. на загальну суму 5600,65 грн, в т.ч. ПДВ 933,44 грн (а.с 30).

Видатковою накладною № П00001555 від 29 березня 2013 року ПАТ "Житомиргаз" передано послуги з розподілу ПГ облгазу в обсягах 96.830 тис.куб.м. на загальну суму 29908, 85 грн, в т.ч. ПДВ 4984, 81 грн (а.с. 35).

Виходячи з наведеного, чітко прослідковується процес обліку природного газу в обсягах 96.830 тис.куб.м., придбаного у TOB "Скела Терциум" (під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання).

Вказане підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 2 квітня 2013 року, складеного представником Баранівської дільниці Новоград - Волинського Управління по експлуатації газового господарства (а.с. 36).

Суд зазначає, що будь - які факти та докази щодо невикористання придбаного природного газу в господарській діяльності TOB "Корал" в акті відсутні.

Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом укладається відповідно до Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 вересня 2011 року № 1580, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2011 року за № 1155/19893.

Відповідно до зазначеної Постанови суб'єктам господарювання, що провадять діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом до 1 січня 2012 року.

Згідно з специфікою діяльності з газопостачання послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку (п.2.6 Типового договору).

Пунктом 2.7 Типового договору визначено, що постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акту приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Згідно з п.2.8 вищевказаного договору споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.2.9).

Типовий договір чітко вказує на дві сторони у договірних відносинах: постачальник природного газу та споживач та підписання акту приймання цими суб'єктами.

Слід вказати, що жоден з законодавчих актів, що регламентує вказаний вид діяльності не передбачає надання постачальником при постачанні газу природного покупцеві сертифікатів відповідності на газ, який постачається.

Акти прийому-передачі природного газу в даному випадку відповідають вимогам вказаних вище правових норм та стверджують факт приймання-передачі сторонами газу, його об'єми та вартість.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 ст. 9 Закону № 996 первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу викладеного слідує, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податків первинних документів та податкових накладних, що підтверджують понесені позивачем витрати та сформований податковий кредит.

Згідно з приписами п. 198.6 ст. 198 ПК відповідальність позивача, як платника цього податку, настає лише у разі не підтвердження податковими накладними на момент його перевірки органом державної податкової служби суми податку, попередньо включеного до складу податкового кредиту.

На підставі податкових накладних №№ 108,109 від 31 липня 2013 року позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ (а.с.22-23). Суд вважає, що позивач мав всі правові підстави щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за даними податковими накладними. Суд критично сприймає доводи відповідача, що відсутність наказів про відрядження 31.03.2013 ОСОБА_3 для підписання договорів, актів є належним доказом, що спростовує факт поставки газу позивачу.

Щодо відсутності в акті приймання-передачі назви третьої особи суд зазначає наступне, що дане твердження є недоречним, оскільки, акт приймання - передачі є двостороннім документом - одна сторона постачальник продає, а інша споживач приймає товар. Акти приймання-передачі спожитого газу не передбачають зазначення особи, що здійснює транспортування - оскільки учасниками процесу в даному випадку є постачальник TOB "Скела Терциум" та TOB "Корал".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Слід також зазначити, що згідно з п.п. 1, 9 ч. 3 статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання нечинним та скасування спірного податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 КАС, суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 9 липня 2013 року № 0000092200, винесене Баранівським відділенням Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" Довбиський фарфоровий завод" судовий збір у розмірі 876 (вісімсот сімдесят шість) грн 52 коп.

Повний текст постанови виготовлено 5 листопада 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.