Рішення № 34720810, 07.10.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

2

Справа №0907/2-5892/2011

Провадження №22-ц/779/2458/2013

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 жовтня 2013 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Горблянського Я.Д., Ковалюка Я.Ю.,

секретаря: Турів О.М.

з участю сторін: апелянта ОСОБА_2,

представника апелянта - ОСОБА_3, представника позивача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 16 грудня 2011 року, -

встановила:

ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей. Позов мотивувала тим, що перебуває з відповідачем в шлюбі з 09.07.1997 року, після укладення шлюбу взяла прізвище чоловіка, а з 20.12.2004 року змінила прізвище на дошлюбне - «ОСОБА_5». В шлюбі народилося четверо дітей, батьком яких є відповідач: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3. З серпня 2011 року вона з дітьми проживає сама, з відповідачем спільно господарства не ведуть, відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей, постійного місця роботи немає. Посилаючись на ст.ст.180, 181, 184, 191 Сімейного кодексу України, просила ухвалити рішення про стягнення з відповідача в її користь на утримання чотирьох дітей аліменти у твердому грошовому розмірі по 500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позову в суд.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 грудня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у твердому грошовому розмірі по 500 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів розпочато з 16.05.2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 188,20 грн. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернуто до негайного виконання.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Зокрема, апелянт зазначає, що справу розглянуто без його участі внаслідок неналежного повідомлення судом про день і місце розгляду справи, так як за місцем реєстрації: АДРЕСА_2, він не проживає, про що підтвердила в позовній заяві позивачка, повісток не отримував, тоді не працював, але з лютого 2013 року працює вантажником на ТОВ "Лігос" отримує заробітну плату в середньому 1200 грн. в місяць. Крім того. судом першої інстанції не було враховано, що він має боргові зобов'язання за кредитними договорами, з його заробітної плати проводять частково стягнення по погашенню кредитних зобов'язань перед ПАТ"Універсал Банк"(залишок боргу 55350 грн.). Крім того апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував наявність у нього кредиту на придбання квартири, у якій проживає позивачка з дітьми. Вважає, що суд першої інстанції не повно, не всесторонньо дослідив обставини справи, допустив порушення норм процесуального та матеріального права. З цих підстав відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів, викладених у ній, просив рішення суду скасувати, постановити нове про стягнення аліментів у частці від доходу відповідача.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та необґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими і з відповідача слід стягувати аліменти в твердій грошовій сумі по 500 грн. на кожну дитину.

Такий висновок суд зробив у відсутності відповідача, без повного та всестороннього з'ясування всіх обставин справи, наявності у відповідача кредитних зобов'язань перед банками, та кредитних зобов'язань по кредиту на придбання квартири, у якій проживає позивачка з дітьми, зокрема, які він частково погашає згідно довідки ТОВ "Лігос" від 09.08.2013 року (а.с.86), а тому з таким висновком колегія суддів не погоджується.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПУ України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, в якому народилося четверо дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей(а.с.7-10). Згідно довідки ЖЕО діти проживають разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_2(а.с.4).

Згідно вимог ст.180 СК України відповідач як батько зобов'язаний матеріально утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положенням ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Колегією суддів встановлено зі змісту позовної заяви, що за місцем реєстрації відповідач не проживає з серпня 2011 року, повісток в судове засідання не отримував, не був належним чином повідомлений про розгляд справи, повістки замість нього у с.Жалибори отримувала мати відповідача, яка не повідомляла його, оскільки він з нею не проживає.

Розглянувши справу у відсутності відповідача суд не повно встановив обставини справи, не врахував, що відповідач має боргові зобов'язання перед банками, в тому числі по кредиту на придбання квартири, у якій проживає позивачка з дітьми, які частково погашає, згідно довідки ТОВ "Лігос" від 09.08.2013 року (а.с.86). А тому визначення аліментів у твердому грошовому розмірі по 500 грн. на кожну дитину поставить відповідача у вкрай складне матеріальне становище з урахуванням того, що він має постійне місце роботи та отримує заробіток 1200 грн., який є меншим за присуджені аліменти, загальний розмір яких становить 2000 грн.

Вказане свідчить про порушення судом норм процесуального та матеріального права, а тому рішення суду слід скасувати, ухвалити нове про визначення розміру аліментів в частці від доходу відповідача в розмірі ?, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом першої інстанції не враховано істотних обставин - наявності у відповідача кредитних зобов'язань та неспроможності його сплачувати аліменти у визначеному твердому грошовому розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316, 317, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 16 грудня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, в користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти в частці ? від усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідної вікової категорії, визначених законом на відповідний період, до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 16.05.2011 року.

Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 229,40 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

Я.Д.Горблянський

Я.Ю.Ковалюк