Рішення № 3471412, 14.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2009 р. Справа № 15/117-09

вх. № 2731/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Захаров В.В. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом АТЗТ "Харківмаш" м. Харків

до ПП "ЗПК", м.Балаклія

про стягнення 450000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство закритого типу «Харківмаш» (код ЄДРПОУ 01883088) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача – Приватного підприємства «ЗПК» (код ЄДРПОУ 34114238) грошової заборгованості в загальній сумі 450000,00 грн., яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов господарських зобов’язань, сторонами яких є позивач та відповідач.

Свою правову позицію позивач ґрунтує на тих обставинах, що ним протягом серпня – вересня 2008 року на користь відповідача перераховано грошові кошти в сумі 450000,00 грн. в якості строкової безвідсоткової фінансової допомоги із строком повернення до 1 лютого 2009 року. Відповідач своєчасно не повернув отриману фінансову допомогу, чим порушив вимоги укладених господарських правочинів.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнає факт порушення господарського зобов’язання, проте не визнає своєї вини, оскільки вважає, що кризові явища, які стосуються фінансової-економічної системи України, є форс-мажорними обставинами, що унеможливлює своєчасне виконання грошових зобов’язань відповідачем та позбавляє можливості застосування до нього мір відповідальності.

Заслухавши представників сторін в судовому засідання, дослідивши залучені до справи належні докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, спираючись на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем протягом серпня-вересня 2008 року укладено договори безвідсоткової фінансової допомоги, предметом яких є надання відповідачу строкової безвідсоткової фінансової допомоги на умовах її повернення, а саме: Договір безвідсоткової фінансової допомоги від 11 серпня 2008 року № 10 на суму 50000,00 грн. із строком повернення 12 місяців з дня отримання коштів ( а.с.5-6); Договір безвідсоткової фінансової допомоги від 20 серпня 2008 року № 11 на суму 200000,00 грн. із строком повернення 12 місяців з дня отримання коштів ( а.с.7-8); Договір безвідсоткової фінансової допомоги від 1 вересня 2008 року № 12 на суму 100000,00 грн. із строком повернення 12 місяців з дня отримання коштів( а.с 10-11); Договір безвідсоткової фінансової допомоги від 22 вересня 2008 року № 13 на суму 100000,00 грн. із строком повернення 12 місяців з дня отримання коштів( а.с.12-13).

Позивач довів суду, що ним зроблено фактичне перерахування грошових коштів на користь відповідача з посиланням в платіжних документах на реквізити укладених договорів, про що свідчать залучені до справи Платіжне доручення від 12.08.08 № 1642 на суму 50000,00 грн., Платіжне доручення від 21.08.08 № 1707 на суму 200000,00 грн., Платіжне доручення від 02.09.08 № 1772 на суму 100000,00 грн., Платіжне доручення від 23.09.08 № 1912 на суму 100000,00 грн( а.с.14-17).

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 1 грудня 2008 року до Договору безвідсоткової фінансової допомоги від 11 серпня 2008 року № 10, Додатковою угодою № 1 від 1 грудня 2008 року до Договору безвідсоткової фінансової допомоги від 20 серпня 2008 року № 11, Додатковою угодою № 1 від 1 грудня 2008 року до Договору безвідсоткової фінансової допомоги від 1 вересня 2008 року № 12, Додатковою угодою № 1 від 1 грудня 2008 року до Договору безвідсоткової фінансової допомоги від 22 вересня 2008 року № 13 строк повернення грошових коштів змінено, що передбачає обов’язковість виконання зобов’язань відповідачем до 1 лютого 2009 року.

Фактичні обставини свідчать, що у встановлений між сторонами спору строк відповідач грошові кошти на користь позивача не повернув, що вказує на порушення виконання грошових зобов’язань. Згідно з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доводи відповідача про наявність форс-мажорних обставин судом до уваги не приймаються, оскільки відповідач не довів їх наявності у порядку, встановленому договором та законом. Тим самим ,суд дійшов висновку, що на момент подання позову відповідач не виконав грошових зобов’язань на користь позивача у сумі 450000,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 4500,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного підприємства «ЗПК»(64200, Харківська область, м. Балаклія,вул. Геологічна, 10А, код ЄДРПОУ 34114238) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Харківмаш»(61099, м. Харків, вул. Лодзинська, 8А, код ЄДРПОУ 01883088) грошову заборгованість в сумі 450000,00 грн., державне мито у розмірі 4500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя