Рішення № 34713869, 16.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,

суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.

при секретарі: Бабіч К.А.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

Справа №756/5816/2013 № апеляційного провадження:22-ц-796/10321/2013 Головуючий у суді першої інстанції: Великохацька В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.

Позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 25 грудня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір №11104907000. Згідно умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 отримала від позивача грошові кошти в сумі 29 955 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) доларів США із розрахунку 12,50% річних строком до 25 грудня 2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 11104907000 від 25 грудня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №82358 від 25 грудня 2006 року. Відповідач ОСОБА_2 станом на 21 вересня 2012 року порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість у розмірі 30 274,21 (тридцять тисяч двісті сімдесят чотири) долара США 21 цент США, яка складається з заборгованості за кредитом - 19876,19 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) доларів 19 центів США; заборгованості по відсотках - 7 878,71 (сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) доларів 71 цент США; пені - 2 519,31 (дві тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) долари 31 цент США. Тому позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 вищевказану заборгованість і крім того, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 2419 (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять) гривень 82 копійки.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ09807750) заборгованість у розмірі 30 274,21 (тридцять тисяч двісті сімдесят чотири) долари 21 цент США, що за офіційним курсом НБУ на день винесення судового рішення складає 241890 (двісті сорок одна тисяча вісімсот дев'яносто) гривень 94 (дев'яносто чотири ) копійки, яка складається з заборгованості за кредитом - 19876,19 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) доларів 19 центів США; заборгованості по відсотках - 7 878,71 (сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) доларів 71 цент США; пені - 2 519,31 (дві тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) долари 31 цент США.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ09807750) судові витрати у розмірі 2419 (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять) гривень 82 копійки.

Не погоджуючись з рішенням суду представником відповідача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.180-180), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення, суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25 грудня 2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір №11104907000. Згідно умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 отримала від позивача грошові кошти в сумі 29 955 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) доларів США із розрахунку 12,50% річних строком до 25 грудня 2013 року (а.с. 20-29).

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 11104907000 від 25 грудня 2006 року між позивачем ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №82358 від 25 грудня 2006 року. (а.с.39-40)

Відповідно до кредитного договору позичальник ОСОБА_2 зобов'язалася погасити кредит, сплатити за його користування проценти в сумі, строки та на умовах, що передбачених договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Однак з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 порушила умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконала взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, в звўязку з чим утворилася заборгованість, а саме: 30 274,21 (тридцять тисяч двісті сімдесят чотири) долара США 21 цент США, яка складається з заборгованості за кредитом - 19876,19 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сідесят шість) доларів 19 центів США; заборгованості по відсотках - 7 878,71(сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) доларів 71 цент США (а.с.6-19).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення пені за період з 22 вересня 2011 року по 26 серпня 2012 року.

Так, суд першої інстанції не застосував положення щодо строків позовної давності до вимог про стягнення пені (неустойки) та безпідставно стягнув пеню за період з 22 вересня 2011 року по 26 серпня 2012 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частина 2 ст.258 ЦК України установлює, що до вимог про стягнення пені установлюється спеціальна позовна давність - 1 рік.

Як убачається із змісту ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доти, доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню, за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен дізнатися про порушені права.

Таким чином, строк позовної давності в один рік згідно із ст.258 ЦК України щодо стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, а починається окремо за кожен день, за який вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Строк позовної давності за основним зобов'язанням не пропущений, у зв'язку з чим позивач має право на стягнення пені ( неустойки) за рік, що передує зверненню до суду.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування Кредитними коштами в розмірі 2519, 31 доларів США, що в еквіваленті на час розгляду справи складало 20136 гривень 84 копійки, оскільки пеня нарахована за період, що перевищує річний строк її нарахування.

Колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню - за річний період до подачі позову до суду, а саме за період часу з 19 жовтня 2011 року по 18 жовтня 2012 року, що складає 18591 гривня 55 копійок.

Таким чином до солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає 240345 гривень 65 копійок.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

За таких обставин, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині суми, що підлягає стягненню з відповідачів, зменшивши суму боргу з 241890 гривень 94 копійки до 240345 гривень 65 копійок і частково задовольняє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року змінити та зменшити суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_2, ОСОБА_3 з 241890 (двісті сорок однієї тисячі вісімсот дев'яносто) гривень 94 копійки до 240345(двісті сорока тисяч триста сорока п'яти) гривень 65 копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: