Постанова № 34708473, 05.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2013 року Справа № 904/3830/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

при секретарі судового засідання: Гаврилову О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Щербина Є.Є., представник за довіреністю б/н від 03.06.2013 р.

від відповідача: Гусєва К.В., представник за довіреністю б/н від 19.11.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський ливарний завод» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2013 р. по справі № 904/3830/13 (суддя Кеся Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Запоріжжя», м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський ливарний завод», м. Дніпропетровськ

про стягнення 42 031,66 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2013 року у справі № 904/3830/13 (суддя Кеся Н.Б.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Запоріжжя» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Дніпропетровський ливарний завод» на користь ТОВ «Восток-Запоріжжя» 17 389,00 грн. основного боргу, 1 217,23 грн. 7 % штрафу, 1 353,67 грн. пені та 1 668,88 грн. судового збору. В частині позовних вимог про стягнення пені на суму 496,20 грн. відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Дніпропетровський ливарний завод» звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Суть апеляційної скарги зводиться до того, що у позивача відсутні правові підстави для пред'явлення вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу, пені та 7% штрафу, оскільки поставка товару відбулась у бездоговірній формі.

Зокрема, скаржник зазначає, що в рахунку-фактурі СФ-000405 від 22.08.2012 р., видатковій накладній РН-0000315 від 23.08.2012 р. та довіреності № 247 від 22.08.2012 р. на отримання цінностей за вказаним рахунком-фактурою, відсутнє посилання на договір № 28/02/1 від 28.02.2011 р. (далі - договір), з чого скаржник робить висновок про отримання 0,930 тонн електродів графітованих d200мм. поза умовами будь-якого договору і, як наслідок, безпідставність звернення позивача з вимогами щодо стягнення суми боргу за отриманий товар та нарахованої неустойки відповідно до умов договору.

14.10.2013 р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.11.2013 р. о 10:15 год.

05.11.2013 р. у судовому засіданні, представник відповідача (скаржник) вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2013 р. у справі № 904/3830/13 залишити без змін.

05.11.2013 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення за наступних підстав.

28.02.2011 р. між позивачем - ТОВ «Восток-Запоріжжя» (постачальник) і відповідачем - ТОВ «Дніпропетровський ливарний завод» (покупець) укладено договір поставки № 28/02/1, за умовами п. 1.1 якого, постачальник зобов'язався протягом строку дії договору постачати та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та сплачувати товар, перелік і кількість якого визначено специфікаціями, які з моменту підписання їх сторонами та скріплення печатками сторін, є невід'ємною частиною договору.

Додатковою угодою № 1 до договору № 28/02/1 від 28.02.2011 р., підписаною сторонами 30.12.2011 р., строк дії договору продовжено до 31.12.12р.

Відповідно до п. 2.2.1 договору, покупець сплачує постачальнику 100 % вартості за фактично поставлену кількість товару впродовж п'яти банківських днів після підписання специфікації на конкретну партію товару, якщо інші умови не передбачені у відповідній специфікації до даного договору. Обов'язки покупця щодо сплати поставленого товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів в повному обсязі на поточний рахунок постачальника (п. 2.3. договору).

Так, умовами специфікації № 5 до договору № 28/02/1 від 28.02.2011 р., підписаної та скріпленої печатками сторін 22.08.2012 р., строк поставки електродів графітованих d200мм. у кількості 0,930 тонн на загальну суму з ПДВ 25 389,00 грн., встановлено серпень місяць 2012 року. Передоплата за товар, відповідно до специфікації № 5 становить 7 000,00 грн., а остаточний розрахунок за фактом поставки.

Для оплати товару позивачем надано ТОВ «Дніпропетровський ливарний завод» рахунок-фактуру № СФ-000405 від 22.08.2012 р., в якій зазначено наступні відомості: товар, який підлягає оплаті - електроди графітовані d200мм.; його кількість - одна тонна; ціна з ПДВ - 27 300 грн.

В якості передоплати вартості товару за рахунком від 22.08.2012 р., відповідачем в той же день перераховано на рахунок позивача 7 000,00 грн., а 09.11.2012 р. відповідач перерахував на рахунок позивача 1 000,00 грн., в якості оплати товару за тим самим рахунком, що підтверджено звітом про дебетові і кредитові операції за рахунком ТОВ «Восток-Запоріжжя» (а. с. 15, 16).

Поставка позивачем 0,930 тонн електродів графітованих d200мм. підтверджено видатковою накладною РН-0000315 від 23.08.2012 р. (а. с. 13).

Наведена видаткова накладна містить підпис уповноваженої відповідачем особи на отримання товару. Повноваження особи на отримання від ТОВ «Восток-Запоріжжя» товару за рахунком-фактурою № СФ-000405 від 22.08.2012 р., також підтверджено виданою відповідачем довіреністю № 247 від 22.08.2012 р. на ім'я Фролова Миколи Юрійовича (а. с. 14).

Відповідач свої зобов'язання з повної та своєчасної оплати отриманого товару здійснив частково, у розмірі 8 000,00 грн.

У зв'язку з неповною оплатою відповідачем вартості отриманого товару та наявністю заборгованості перед ТОВ «Восток-Запоріжжя» у розмірі 17 389,00 грн., позивач 11.12.2012 р. звернувся до ТОВ «Дніпропетровський ливарний завод» з претензією № 12/11-9 про погашення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором (а. с. 18).

У своїй відповіді від 22.02.2013 р. за № 25, ТОВ «Дніпропетровський ливарний завод» визнало факт отримання товару за умовами договору № 28/02/1 за видатковою накладною № РН-0000315 від 22.08.2012 р. та наявності заборгованості по його оплаті.

У відповідність ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Оскільки відповідач отримав партію електродів графітованих d200мм. за видатковою накладною РН-0000315 від 23.08.2012 р., то виходячи з умов розділу другого договору та специфікації № 5, що є невід'ємною його частиною, строк оплати товару настав з моменту його прийняття, а заборгованість щодо його оплати виникла з 24.08.2012 р.

Доказів повної оплати отриманого товару за спірною видатковою накладною на час вирішення спору відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 17 389,00 грн. не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 17 389,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Згідно п. 6.6. договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми, за кожен день прострочення оплати, а за прострочення більш ніж на 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Враховуючи, положення п. 2.2.1. договору та умови специфікації № 5, а також ті обставини, що товар за договором відповідачем отримано 23.08.2012 р., строк оплати настав 24.08.2012 р.

Оскільки прострочення оплати одержаного відповідачем товару має місце, є правомірними вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ «Дніпропетровський ливарний завод» неустойки, передбаченої умовами договору. Однак, при нарахуванні пені, позивач невірно визначив періоди заборгованості та допустився арифметичної помилки, тому суд першої інстанції правомірно зменшив суму пені, розрахованої за подвійною обліковою ставкою НБУ та стягнув з відповідача неустойку у вигляді пені за період прострочення оплати за поставлений товар з 24.08.2012 р. по 24.02.2013 р. у сумі 1 353,67 грн., та 7 % штрафу у сумі 1 217,23 грн.

Колегією суддів не приймаються до уваги твердження відповідача стосовно отримання ним товару за спірною видатковою накладною поза межами умов договору з огляду на наступне.

Асортимент, кількість та ціна товару, фактично отриманого покупцем відповідно до видаткової накладної РН-0000315 від 23.08.2012 р., повністю відповідає умовам, викладеним у специфікації № 5 від 22.08.2012 р., яка є невід'ємною частиною договору № 28/02/1 від 28.02.2011 р., тому відсутні підстави вважати спірну поставку позадоговірною. Також, необхідно зазначити, що відмінність кількості товару і, як наслідок, його вартості, зазначеній у рахунку-фактурі № СФ-000405 від 22.08.2012 р. та видатковій накладній РН-0000315 від 23.08.2012 р., не впливає на вирішення спору, оскільки рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, а носить лише інформаційний характер (лист Державного казначейства України № 15-08/527-2652 від 20.02.2009 р.). Окрім того, відповідно до п. 1.1 договору, посилання на договір повинні мати специфікації, а обов'язковість такого посилання у видаткових накладних та рахунках-фактурах умовами договору не передбачено. Окремо слід зазначити, що п. 2.2.1. договору, визначено, що покупець сплачує постачальнику 100 % вартості за фактично поставлену кількість товару, а не ту кількість товару яку визначено в рахунку-фактурі.

Не приймаються твердження відповідача стосовно наявності специфікації № 5 від 19.12.2012 р. до договору поставки № 28/02/1 від 28.02.2011 р., за якою предметом поставки є ферросілікомарганець МнС17Р30 у кількості 2,5 тонн, феромарганець ФМн78 у кількості 0,5 тонн, ферросіліцій у кількості 0,5 тонн на загальну суму 47375,00 грн., оскільки наявність такої специфікації не підтверджено матеріалами справи та не доведено відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2013 р. № 904/3830/13 відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, а відтак підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 43, 101, 103, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський ливарний завод» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2013 року у справі № 904/3830/13 без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено 08.11.2013 р.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді Л.М. Білецька

І.В. Тищик