Постанова № 34706709, 01.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р. Справа № 917/1499/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Омельченко М.А. дов. № 01-15/80-1 від 20.08.2013 р.

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу КП "Полтавська міська шляхо-експлуатаційна дільниця" (вх. №2947П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 у справі № 917/1499/13

за позовом ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Полтава

до КП "Полтавська міська шляхо-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавська міська рада, м. Полтава

про стягнення 88201,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2013 р. ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з КП "Полтавська міська шляхо-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради заборгованості за договором підряду № 22/2 від 15.04.10 р. у сумі 88201,00 грн. Позивач в обґрунтування позову вказував, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 р. у справі № 917/1499/13 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з КП "Полтавська міська шляхо-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради на користь ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" суму основного боргу у розмірі 88201,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповно з'ясував обставини справи, неправильно оцінив надані докази, а також порушив норми матеріального права.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 30.10.2013 р. та запропоновано позивачу та третій особі - надати відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, а відповідачу - надати письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання, призначене на 30.10.2013 р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Натомість, 30.10.2013 р. від відповідача надійшла заяви з проханням розглядати справу без участі його представника.

Враховуючи належне повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності його представника та представника третьої особи, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 15.04.2010 року між комунальним підприємством "Полтавська міська шляхо-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради (надалі - замовник) та філією "Полтавська ДЕД" Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - підрядник) було укладено договір підряду № 22/2.

Відповідно до пункту 1.1. договору підряду замовник доручає, а підрядник на свій ризик забезпечує власними та залученими силами і засобами відповідно до завдання замовника та умов договору, діючих будівельних норм і стандартів виконання робіт з ремонту та поліпшення рівності покриттів з нанесенням дорожньої розмітки при поточному ремонті ділянки вулиці Київське шосе від другого в'їзду в ГМ "Епіцентр" до вулиці 23 вересня, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її на умовах, визначених у договорі.

Договірна ціна згідно кошторису підрядних робіт за договором, складає 83196,00 грн. з урахуванням ПДВ. При цьому пунктом 2.2. договору підряду визначено, що договірна ціна робіт - динамічна та може змінюватися у порядку, визначеному п. 3.3 ДБН Д. 1.1-1-2000.

Сторонами договору підряду узгоджено та підписано договірну ціну та зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва виконання робіт з ремонту та поліпшення рівності покриттів яка становить 88 201,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1. договору підряду строк виконання робіт - другий квартал 2010 року.

Пунктом 8.3. договору підряду сторони встановили строк дії договору - від дати його укладення до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому випадку до 31.12.2010 року.

Згідно пункту 4.1. договору підряду замовник забезпечує оплату робіт за цим договором за рахунок бюджетних коштів місцевого бюджету по мірі фінансування Замовника на роботи по договору з бюджету.

Відповідно до п.4.2 договору підряду розрахунки за виконані роботи проводяться замовником на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість робіт та витрат, підписаних уповноваженими працівниками підрядника та замовника на протязі 30 днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.

Підрядник відповідно до завдання замовника та умов договору підряду № 22/2 від 15.04.2010 року, виконав роботи з ремонту та поліпшення рівності покриттів з нанесенням дорожньої розмітки при поточному ремонті ділянки вулиці Київське шосе від другого в'їзду в ГМ "Епіцентр" до вулиці 23 вересня.

Виконання позивачем договірних зобов'язань на суму 88201,00 грн. підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт на суму 42377,00 грн., 39343,00 грн., та 6481,00 грн.

Вищевказані акти приймання виконаних будівельних робіт підписані уповноваженими представниками замовника та підрядника без зауважень та заперечень, скріплені їх печатками.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт повного виконання умов договору з боку позивач - підрядника, тобто, що позивач здав, а відповідач прийняв надані роботи за договором в необхідному обсязі та на суми, вказані в актах приймання виконаних робіт без яких-небудь зауважень, претензій тощо.

Проте, замовник, порушуючи умови договору підряду № 22/2 від 15.04.2010 р. та норми чинного законодавства не виконав свої зобов'язання щодо оплати робіт у порядку та розмірі, передбаченому договором, в зв'язку з чим у відповідача встановилася заборгованість перед підприємством позивача в розмірі 88201,00 грн.

04.08.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості за договором підряду № 22/2 від 15.04.2010 р.

15.08.2011 року відповідачем була надана відповідь на претензію від 12.08.2011 року за вих. № 373, у якій замовник фактично визнає заборгованість, але вказує на неможливість виконання претензійних вимог з відсутністю фінансування з місцевого бюджету.

Звертаючись до господарського суду за захистом своїх прав, позивач зазначив, що відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Господарський суд Полтавської області, задовольняючи позовні вимоги, послався на те, що відповідно до приписів ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст.218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або не переробної сили, проте таким випадком не може вважатися відсутність у боржника коштів.

Колегія суддів апеляційної інстанції цілком погоджується із висновком господарського суду Полтавської області, вважає його таким, що цілком відповідає дійсності та підтверджується матеріалами справи.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов'язання за договором підряду регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з вимогами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовою спірного договору визначено, що акт приймання виконаних робіт є правовою підставою для проведення розрахунків між сторонами договору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було виконано роботи, які прямо передбачені спірним договором і ці роботи були належно прийняті відповідачем.

Отже, зважаючи на те, що акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами договору № 22/2, колегія суддів апеляційної інстанції робить висновок, що замовник прийняв роботу, виконану підрядником відповідно до спірного договору, і ніяких недоліків допущених у роботі або відступів від умов договорів не виявив.

Таким чином, аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з підприємства відповідача основного боргу. Позивач надав належні докази на підтвердження виконання умов спірного договору зі свого боку та докази існування заборгованості відповідача перед позивачем.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що пунктом 4.1 договору чітко встановлено порядок розрахунку за виконану роботу, а саме: замовник забезпечує оплату робіт за цим договором за рахунок бюджетних коштів місцевого бюджету по мірі фінансування замовника на роботи по договору з бюджету. Отже, лише тільки після надходження бюджетних коштів може бути проведений розрахунок з підрядником.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що посилання заявника апеляційної скарги на відсутність на даний час коштів на погашення заборгованості, не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від обов'язку виконання взятих на себе зобов'язань за договором підряду.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суду України в оглядовому листі «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» від 18.02.2013 №01-06/374/2013, який видано у порядку інформації та для врахування у розгляді справ. У пункті 5 Оглядового листа вказано, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, ретельно дослідивши та вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги КП «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» не було надано жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції.

Таким чином, рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 у справі № 917/1499/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради на рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 р. у справі № 917/1499/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 р. у справі № 917/1499/13 залишити без змін.

Повний текст постанови підписано 01.11.2013 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.