Постанова № 34706681, 01.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р. Справа № 920/1188/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Старика Я.І. за довіреністю № 119-У від 12.02.13 р.

відповідача - Білика С.І за довіреністю б/н від 22.07.13 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2505С/3-11) на рішення господарського суду Сумської області від 30.07.13 у справі № 920/1188/13

за позовом ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до ТОВ Інженерно-технічний центр "Оріон-Д", м. Суми

про стягнення 37 870 867,55 грн. та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2013 р. ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ТОВ Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" 27309271, 02 грн. пені, 10561596,53 грн. штрафу, за неналежне виконання укладеного між сторонами 23.02.2011 року договору на закупівлю товарів № 18/11-У та зобов'язання ТОВ Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" виконати умови вищезазначеного договору стосовно передачі у власність позивача товару.

Рішенням господарського суду Сумської області від 30.07.2013 р. по справі № 920/1188/13 (суддя Джепа Ю.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" на користь дочірнього підприємства "УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - 27309271,02 грн. пені, 10561596,53 грн. штрафу, 69967,00 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" виконати умови договору на закупівлю товарів №18/11-У від 23 лютого 2011 року - передати у власність дочірнього підприємства "УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" обладнання (насоси та компресори повітряні (компресорні модулі до автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій - АГНКС) на базі компресора виробництва Дженерал Електрик) на об'єктах за якісними характеристиками та комплектністю зазначеними в специфікаціях.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" про стягнення 37 870 867,55 грн. та зобов'язання вчинити певні дії відмовити. Стягнути з ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" на користь ТОВ Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" - 34 983,50 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору. З метою доведення обставин нездатності ДП „УКРАВТОГАЗ" НАК „Нафтогаз України" прийняти від ТОВ "ІТЦ "ОРІОН-Д" належне виконання умов договору витребувати у ДП „УКРАВТОГАЗ" НАК „Нафтогаз України": дозволи на проведення будівельних робіт на об'єкти замовника, зазначені в п 5.2. договору № 18/11-У від 23.02.2011 року; договори підряду на будівництво (реконструкцію) об'єктів замовника, зазначені в п 5.2. договору № 18/11-У від 23.02.2011 року; довідки про стан готовності об'єктів замовника, зазначені в п 5.2. договору № 18/11-У від 23.02.2011 року; договори підряду на монтаж обладнання, що поставляється за договором № 18/11-У від 23.02.2011 року.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що не є таким, що не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, оскільки зобов'язання за договором на закупівлю товарів № 18/11-У від 23.02.2011 р. не було виконано боржником внаслідок прострочення кредитора. Так, відповідач вважає, що необхідною умовою для передачі обладнання є наявність графіку здачі об'єктів в експлуатацію, дозволу на виконання будівельних робіт на даних об'єктах та необхідних для його отримання проектних документів.

Крім того, відповідач просив скасувати заходи по забезпеченню позову, накладені ухвалою господарського суду Сумської області від 10.07.2013 р. у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 04.09.2013 р. та запропоновано позивачу надати відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, а відповідачу - надати письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 р. у даній справі задоволено клопотання позивача про відкладення справи та відкладено розгляд апеляційної скарги на 07.10.2013 р.

Позивач на виконання вимог ухвали суду, 07.10.2013 р. надав за вх. № 9504 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 р. у даній справі задоволено клопотання позивача про відкладення справи та відкладено розгляд апеляційної скарги на 21.10.2013 р.

30.10.2013 р. за вх. № 10285 позивач надав додаткові пояснення.

У судовому засіданні 21.10.2013 р. колегією суддів оголошено про перерву у розгляді справи до 30.10.2013 р.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши в судовому засідання представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Сумської області від 30.07.2013 р. у справі № 920/1188/13 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2011 року між дочірнім підприємством "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" (відповідач) укладено договір на закупівлю товарів №18/11-У (договір).

Згідно п. 1.1, п. 1.2 договору відповідач зобов'язався у 2011-2012 роках в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність позивача товари - насоси та компресори повітряні (компресорні модулі до автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій - АГНКС) на базі компресора виробництва Дженерал Електрик з доопрацюванням по місцю встановлення, в тому числі разом з іншим провести доставку, шеф-монтаж, пусконаладку (все разом - обладнання).

Згідно п. 3.1 умов договору ціна договору (загальна вартість обладнання) визначалася як сумарна вартість обладнання, що передається у власність позивачу і становить 150879950,40 грн.

За умовами договору (п.4.1) розрахунок проводився шляхом оплати позивачем 100% вартості обладнання протягом 120 календарних днів з дати підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі обладнання та надання відповідачем відповідного рахунку.

Договір також передбачає можливість попередньої оплати за наявності коштів у позивача та за згодою сторін, що оформлюється відповідною додатковою угодою.

Між сторонами були укладені додаткові угоди до спірного договору про здійснення оплати шляхом передплати вартості обладнання.

Матеріалами справи, а саме копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи, підтверджується перерахування позивачем на виконання вимог договору грошових коштів в розмірі 137178 315,36 грн.

У відповідності до п. 5.1 договору відповідач зобов'язувався передати обладнання у власність позивачу до 29.02.2012 р., а з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 4 від 22.02.2012 р., до 31.12.2012 р. Проте на даний час відповідачем взяті зобов'язання за договором виконані не були.

За умовами спірного договору, у разі невиконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та самим договором.

Відповідно до п. 8.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань по договору відповідач (учасник за договором) сплачує позивачу (замовнику за договором) пеню у розмірі 0,1% вартості Обладнання строк передачі якого було порушено за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості, а у разі здійснення попередньої оплати Відповідач, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Позивачу кошти з урахуванням індексу інфляції.

Вартість обладнання, строк передачі якого відповідачем було порушено, становить 150879 950,40 грн.

В даному випадку, згідно з розрахунком, який був належним чином перевірений колегією суддів апеляційної інстанції, сума пені за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2013р. (181 день) становить:

1) 150879 950,40 /100 х 0,1 = 150879,95 грн.

2) 150879,95 х 181 = 27 309271,02 грн.

Розмір 7% штрафу відповідно до розрахунку суду становить:

1) 150879 950,40 /100 х 7 = 10561596,53 грн.

Враховуючи встановлений факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки обладнання та положень ст. ст. 509, 526, 530, 610, 611, 629, 693, 712 ЦК України та ст. 193, 232 ГК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2013р. у розмірі 27309 271,02 грн. та 7% штрафу у розмірі 10 561596,53 грн.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" виконати умови договору на закупівлю товарів №18/11-У від 23.02.2011 року - передати у власність ДП "УКРАВТОГАЗ" НАК "Нафтогаз України" обладнання (насоси та компресори повітряні (компресорні модулі до автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій - АГНКС) на базі компресора виробництва Дженерал Електрик) на Об'єктах за якісними характеристиками та комплектністю зазначеними в Специфікаціях, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, серед способів захисту цивільних прав та інтересів визначено, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Враховуючи встановлене судом апеляційної інстанції перерахування позивачем за договором грошових коштів в розмірі 137178 315,36 грн., а також те, що відповідно до п. 5.1 договору відповідач зобов'язувався передати Обладнання у власність позивачу до 31.12.2012 р., проте на даний час відповідачем взяті зобов'язання за спірним договором виконані не були.

Стосовно тверджень, викладених в апеляційній скарзі щодо того, що відповідачем зобов'язання за договором на закупівлю товарів № 18/11-У від 23.02.2011 р. не було виконано внаслідок прострочення кредитора (позивача в даній справі), яке виражається у відсутності фундаментів для установки компресорів, внаслідок чого відповідач, за його твердженням, не міг здійснити поставку товару, колегія зазначає наступне.

На думку колегії суддів, такі заперечення є безпідставними, оскільки укладений між сторонами договір (з врахуванням додаткової угоди № 4 від 22.02.2012 р.) не містить жодних зобов'язань позивача щодо встановлення фундаментів як необхідної умови передання товару.

Напроти, договір встановлює кінцевий строк поставки всієї партії обладнання, а саме: до 31.12.2012 р., який нічим не обумовлений. Вказівка в п. 5.1. договору про те, що обладнання передається згідно графіків здачі об'єктів в експлуатацію, стосується конкретних партій при поставці на визначені п. 5.2 договору Об'єкти, що за часом у будь-якому випадку повинно бути здійснено не пізніш, ніж до кінцевої дати - до 31.12.2012 р.

Оскільки відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання виконується шляхом і в порядку, визначеними в договорі, заперечення відповідача на позов не ґрунтуються на законі і прямо суперечать положенням зазначеної вище норми.

Крім того, п. 5.2 договору визначено лише перелік Об'єктів для передачі обладнання без врегулювання питання стану даних об'єктів нерухомості.

З огляду на те, що відповідачем всупереч вимог ст. 33, 34 ГПК України не надано ані суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів доставки в зазначені об'єкти визначеного договором обладнання, доказів відмови позивача від його прийняття або інших документів, які б свідчили про прострочення кредитора у даному зобов'язанні - позивача в справі, направлення йому претензій з приводу неприйняття доставленого обладнання тощо. З наданих відповідача листів-звернень вищезазначене колегією суддів не вбачається, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача дозволу на виконання будівельних робіт на даних Об'єктах та необхідних для його отримання проектних документів.

Стосовно клопотання відповідача про скасування заходів до забезпечення позову колегія суддів зазначає, що не вбачає підстав до задоволення цього клопотання, оскільки сукупність досліджених по справі доказів та правовідносини, що склалися між сторонами спору, не свідчать про необхідність скасування заходів забезпечення позову.

Крім того, ухвала господарського суду Сумської області від 10.07.2013 р. про забезпечення позову не є предметом розгляду в апеляційному провадженні, предметом оскарження якого є рішення господарського суду Сумської області від 30.07.2013 р. у справі № 920/1188/13.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ Інженерно-технічний центр "Оріон-Д", м. Суми на рішення господарського суду Сумської області від 30.07.2013 р. у справі № 920/1188/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 30.07.2013 р. у справі № 920/1188/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 01.11.2013 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.