Ухвала суду № 34703860, 07.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 р. Справа № 876/11988/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Хобор Р.Б.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 11.09.2013 року про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення у справі за позовом ОСОБА_2 до Закарпатського обласного управління юстиції про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

04.08.2010 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанову Ужгородського міськрайонного суду від 28.05.2005 року за якою відмовлено в позові до Закарпатського обласного управління юстиції про поновлення на роботі, стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодуванні моральної шкоди.

При цьому заявник покликався на те, що постанова Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2005 року у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1 п. »а» Закону України «Про боротьбу з корупцією», яка була підставою для звільнення останнього з роботи скасована постановою першого заступника Голови Верховного суду України від 16.02.2007 року та прийнято у даній справі постанову про закриття провадження у зв»язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Відтак, на думку заявника, його не притягнуто до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, а тому й відсутні підстави для звільнення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11.09.2013 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2005 року з тих підстав, що нововиявленими обставинами розуміються юридичні факти, які мають суттєве значення для вирішення справи, але не були відомі суду та іншим учасникам процесу на момент постановлення рішення, внаслідок чого була допущена судова помилка.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку та вважає, що суд при цьому порушив норми процесуального та матеріального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.

Апелянт зазначає, що оскільки постановою першого заступника Голови Верховного суду України від 16.02.2007 року скасовано постанова Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2005 року у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 1 п. »а» Закону України «Про боротьбу з корупцією», а матеріали справи направлено на новий судовий розгляд до місцевого суду, то це є відповідно до п.4 ч.1 ст. 245 КАС України підставою для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Суд першої інстанції вірно встановив, що постановою Ужгородського міськрайонного суду від 28.05.2005 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатського обласного управління юстиції про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, яка набрала законної сили в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В основу прийнятого рішення покладено постанову Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2005 року у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 1 п. »а» Закону України «Про боротьбу з корупцією», яка була чинною на момент ухвалення рішення.

Постановою першого заступника Голови Верховного суду України від 16.02.2007 року постанова Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2005 року у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 1 п. »а» Закону України «Про боротьбу з корупцією» скасована, а матеріали справи направлені на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 14.03.2007 року у справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1 п. »а» Закону України «Про боротьбу з корупцією», яка набрала законної сили провадження у даній справі закрито у зв'язку із закінченням строку для накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 12 ч.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У відповідності до ч.4 ст.38 КУпАП, в редакції чинній на час винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, у разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття. Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

У відповідності до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм суд вважає за необхідне вказати, що законодавцем розрізняються поняття «притягнення до адміністративної відповідальності», «накладення адміністративного стягнення» та «провадження у справі про адміністративне правопорушення».

Зважаючи на це, суд зауважує, що адміністративну відповідальність, мірою якої є адміністративне стягнення, не слід ототожнювати із притягненням до адміністративної відповідальності, оскільки останнє є триваючою у часі стадією адміністративного провадження, яка починається зі складання протоколу про адміністративне правопорушення та закінчується відповідним рішенням суду прийнятим за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, стадія притягнення до адміністративної відповідальності охоплює, у тому числі, судовий розгляд такої справи та накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, відсутність одного із складових елементів притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, накладення стягнення, за умови встановлення судом вини такої особи у скоєнні адміністративного правопорушення, не може свідчити про не притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 161 цього Закону.

Таким чином, пунктами 2 та 7 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» визначено підстави для звільнення державних службовців у випадку вчинення ними корупційних правопорушень, при цьому, суд зазначає, що підстави передбачені п. 7 ч.1 ст.30 цього Закону за своїм змістом в частині вчинення особою корупційного правопорушення охоплюють відповідні підстави визначені у пункті 2 ч.1 ст.30 вказаного Закону.

Відтак, суд дійшов висновку, що особа винна в порушенні ст. 1 п. »а» Закону України «Про боротьбу з корупцією» та у вчиненні корупційного правопорушення, вину якої встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, з огляду на зміст Закону України «Про державну службу» підлягає звільненню.

За ч.1 ст.253 КАС України слідує, що суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі скасуванню не підлягає.

Отже оскаржувана ухвала суду про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення, винесена судом першої інстанції у відповідності до ч.1 ст.253 КАС України, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду-без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, п.1ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1ч.1 ст.205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 11.09.2013 року у справі №308/10312/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.П.Сапіга

Судді Л.П.Іщук

Р.Б.Хобор

Повний текст виготовлено 08.11.2013р.