Ухвала суду № 34703379, 07.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 р. Справа № 9104/72912/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Іщук Л.П.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиворемонтний завод» звернулося в суд з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування податкового повідомлення-рішення№ 0000340804/0/1391 від 08.06.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом в порушення положень Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI необґрунтовано та помилково зроблено висновку щодо нікчемності договорів укладених між ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» і ПП «Електросвіт-Ю», ТзОВ «Машпостачпром», ПП «Магістраль-Захід», ТзОВ «Ріко Машінері», ТзОВ «Транс-Восток», ПП «Електротехкомплект», ТзОВ «ВКФ «Локомотив» та при цьому необґрунтовано збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість. На момент вчинення господарських операцій відомості про зазначених контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останні зареєстровані платниками податку на додану вартість. Податковий кредит сформований відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та ст. ст.198, 201 ПК України у зв'язку з придбанням позивачем послуг, що в наступному були використані в господарській діяльності товариства. При цьому, сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність операцій з контрагентами ПП «Електросвіт-Ю», ТОВ «Машпостачпром», ПП «Магістраль-Захід», ТОВ «Ріко Машінері», ТОВ «Транс-Восток», ПП «Електротехкомплект», ТОВ «ВКФ «Локомотив», не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничих, складських приміщень, відтак позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту по операціях з придбання товарів, робіт та послуг суму податку на додану вартість в розмірі 93416,10 грн. за грудень 2010 року та в розмірі 134282,89 грн. за січень 2011 року. Наявність у позивача лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиворемонтний завод» 28.04.2001 року зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради та 14.09.1999 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові та на момент перевірки було платником податку на додану вартість.

Працівниками податкового органу 06.06.2011року проведено позапланову документальну перевірку підприємства по питання господарських взаємовідносин з ПП «Електросвіт-Ю», ТОВ «Машпостачпром», ПП «Магістраль-Захід», ТОВ «Ріко Машінері», ТОВ «Транс-Восток», ПП «Електротехкомплект», ТОВ «ВКФ «Локомотив» за грудень 2010 року та січень 2011 року.

В цей день за результатами перевірки складено акт перевірки № 18/08-04/00740599, яким встановлено порушення підприємством вимог п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 198.2., п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, у результаті чого неправомірно включено до складу податкового кредиту по операціях з придбання товарів, робіт та послуг суму ПДВ в розмірі 93416,1 грн. за грудень 2010 року та в розмірі 134282,89 грн. за січень 2011 року.

На підставі акту перевірки податковим органом 08.06.2011 року прийнято щодо підприємства податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000340804/0/1391, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 251054,02 грн., у тому числі основний платіж 227698,99 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 23355,03 грн. За наслідками проведеної позивачем процедури адміністративного оскарження скарги ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Висновки відповідача ґрунтуються на відсутності у контрагентів позивача основних засобів, складських приміщень, автотранспорту, обладнання, штату працівників, а тому вчинені правочини мають ознаки нікчемності.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.п.7.5.1 п.7.5, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року ст.ст. 181, 198, 201 Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI необхідно вказати, що підставою для формування податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції аналізуючи представлені позивачем докази, прийшов до вірного висновку, що твердження податкового органу щодо безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Електросвіт-Ю», ТОВ «Машпостачпром», ПП «Магістраль-Захід», ТОВ «Ріко Машінері», ТОВ «Транс-Восток», ПП «Електротехкомплект», ТОВ «ВКФ «Локомотив» спростовується такими документами:

1) договір поставки № 10/285 від 10.09.2010 року, укладений між ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (замовник) та ПП «Електросвіт-Ю» (постачальник) з додатковими угодами та специфікаціями; податкові накладні № Ел-0000746 від 21.12.2010 року на суму 7286,05 грн. та № Ел-0000747 від 21.12.2010 року на суму 8643 грн.; видаткові накладні № 743 від 21.12.2010 року на суму 7286,05 грн. та № 744 від 21.12.2010 року на суму 8643 грн.; рахунки-фактур згідно договору № 10/285 від 10.09.2010 року; платіжні доручення про оплату товару згідно договору № 10/285 від 10.09.2010 року; акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2010 року;

2) договір поставки № ВЗК-10/99 ЮК від 25.01.2010 року, укладений між ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (замовник) та ТОВ «Машпостачпром »(постачальник) з додатком; податкову накладну № 2 від 21.12.2010 року на суму 15936 грн.; видаткові накладні № 2508-1 від 25.08.2010 року та № 2112-1 від 21.12.2010 року; платіжне доручення № 7520 від 13.12.2010 року; товарно-транспортну накладну від 24.12.2010 року на перевезення товару згідно накладної № 2112-1;

3) договорів поставки, укладений між ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»(замовник) та ПП «Магістраль Захід» (постачальник) зі специфікаціями; податкові та видаткові накладні, рахунки-фактур згідно вказаних договорів поставки; платіжні доручення про оплату товарів згідно вказаних договорів поставки; товарно-транспортні накладні на перевезення товарів згідно вказаних договорів поставки;

4) договорів поставки, укладених між ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (замовник) та ТОВ «Ріко Машінері» (постачальник) зі специфікаціями; податкові та видаткові накладні, рахунки-фактур згідно вказаних договорів поставки; платіжні доручення про оплату товарів згідно вказаних договорів поставки; товарно-транспортні накладні на перевезення товарів згідно вказаних договорів поставки;

5) договорів поставки, укладених між ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (замовник) та ТОВ «Транс-Восток» (постачальник) зі специфікаціями; податкові накладні, видаткові накладні, рахунки згідно вказаних договорів поставки; платіжні доручення про оплату товарів згідно вказаних договорів поставки; товарно-транспортні накладні на перевезення товарів згідно вказаних договорів поставки;

6) договір поставки № ВЗК-10/180 ЮК від 15.02.2010 року, укладеного між ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (замовник) та ПП «Енерготехкомплект» (постачальник) зі специфікацією; податкові накладні № 417 від 20.12.2010 року на суму 22680 грн., № 418 від 14.01.2011 року на суму 24900 грн., № 419 від 24.01.2011 року на суму 816 грн.; видаткові накладні та рахунки згідно договору поставки № ВЗК-10/180 ЮК від 15.02.2010 року; платіжні доручення про оплату товару згідно договору № ВЗК-10/180 ЮК від 15.02.2010 року; товарно-транспортні накладні на перевезення товарів згідно договору № ВЗК-10/180 ЮК від 15.02.2010 року;

7) договір поставки, укладений між ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (замовник) та ТОВ «ВКФ» Локомотив» (постачальник) зі специфікаціями; податкові та видаткові накладні згідно вказаних договорів поставки; товарно-транспортну накладну на перевезення товару згідно вказаних договорів поставки; картки рахунки 6311, 6315, 6310 за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року. Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент вчинення господарських операцій позивачем з ПП «Електросвіт-Ю», ТОВ «Машпостачпром», ПП «Магістраль-Захід», ТОВ «Ріко Машінері», ТОВ «Транс-Восток», ПП «Електротехкомплект», ТОВ «ВКФ «Локомотив» відомості про зазначених контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказані обставини не заперечуються податковим органом в акті перевірки і під час розгляду судової справи по суті.

Також на момент вчинення оспорюваних господарських операцій контрагенти позивача були в установленому порядку зареєстрованим платником податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Також необхідно зазначити, що відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте, всупереч наведеним вимогам, акт перевірки не містить обєктивного аналізу господарських операцій вчинених позивачем з ПП «Електросвіт-Ю», ТОВ «Машпостачпром», ПП «Магістраль-Захід», ТОВ «Ріко Машінері», ТОВ «Транс-Восток», ПП «Електротехкомплект», ТОВ «ВКФ «Локомотив», натомість ґрунтується виключно на припущеннях про те, що вони не могли відбутись, а отже є нікчемними.

Окрім цього, податковий орган в акті перевірки не вказує, які ж первинні документи бухгалтерського та податкового обліку свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правильності формування податкового кредиту, як і не зазначає про неподання підприємством всіх необхідних підтверджуючих документів для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та реального характеру здійснення господарських операцій із ПП «Електросвіт-Ю», ТОВ «Машпостачпром», ПП «Магістраль-Захід», ТОВ «Ріко Машінері», ТОВ «Транс-Восток», ПП «Електротехкомплект», ТОВ «ВКФ «Локомотив».

Одночасно необхідно погодитись з тим, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на нікчемність господарських операцій, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що цивільна правоздатність та дієздатність позивача або його контрагентів на час укладання правочинів була обмежена рішенням будь-якого суду. Також в порядку, передбаченому чинним законодавством не надано суду судових рішень про визнання недійсними установчих документів на час укладання правочинів, чи будь-якого іншого рішення суду або іншого органу, до компетенції якого віднесено встановлення таких фактів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року у справі №2а-12656/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

Л.П.Іщук

Повний текст виготовлено 08.11.2013р.