Ухвала суду № 34703381, 07.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 р. Справа № 9104/104953/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Хобор Р.Б.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення - рішення від 23.12.2011 року за № 0003302341.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом в порушення положень Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI необґрунтовано зроблено висновок щодо нікчемності договору укладеного між ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" і ТОВ "Славтрансгруп" та помилково збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість. На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаного контрагента знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останній зареєстрованй платникрм податку на додану вартість. Податковий кредит сформований відповідно до вимог ст. ст.198, 201 ПК України у зв'язку з придбанням позивачем товарів та послуг, що в наступному були використані в господарській діяльності товариства. При цьому, сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема, в основному зазначає, що за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем ст. 198 ПК України, оскільки за договором, укладеним між позивачем та ТОВ "Славтрансгруп", який не є виробником, а нафтопродукти по договору придбавались ним, в тому числі, у ТОВ "Гражданпромспецпроект", яке не подає звітності та не знаходиться за юридичною адресою. Тобто, не підтверджується наявність поставок від ТОВ "Гражданпроспецпроект" до ТОВ "Славтрансгруп", що свідчить про відсутність мети настання реальних наслідків по укладених ТОВ "Гражданпроспецпроект" правочинах. В зв'язку з наведеним та у відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України, договір від 14.10.2008 року № 14/10-08, укладений між ТОВ "Славтрансгруп" та ДП "Закарпатський облавтодор" - є нікчемним, з обсягом поставок у розмірі ПДВ у сумі 28633 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Дочірнє підприємство "Закарпатський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 10.05.2002 року зареєстровано виконавчим комітетом Ужгородської міської ради та 16.05.2002 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області в період 07.12.2011 року по 12.12.2011 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку підприємства з питань правомірності нарахування податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за період 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

13.12.2011 року за результатами перевірки складено акт перевірки № 2873/23-1/31179046, яким встановлено порушення підприємством вимог ч.ч.1,2 ст.215, ст.203 ст. 216 Цивільного Кодексу України, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено податковий кредит за серпень 2011 року на загальну суму 28633 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 23.12.2011 року прийнято щодо підприємства податкове повідомлення-рішення №0003302341, яким позивачу збільшено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 33541,25 грн., в тому числі основного платежу 26833 грн. та штрафних (фінансових) санкції -6708,25 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на даних бази Кременчузької ОДПІ, що у ТОВ "Гражданпромспецпроект" відсутні основні засоби, не подаються декларації з податку з доходів фізичних осіб та по комунальному податку, не знаходиться за юридичною адресою. Тобто, не підтверджено операції з придбання товарів та укладання угод з метою настання реальних правових наслідків, а таким чином укладені ТОВ "Гражданпромспецпроект" угоди мають ознаки нікчемності.

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, ст.ст.198, 201 ПК України 02.12.2010 № 2755-VI необхідно вказати, що підставою для формування податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Суд першої інстанції встановив, що 14.10.2008 року позивачем укладено із ТОВ "Славтрансгруп" договір купівлі - продажу товарів № 14/10-08, за яким ТОВ "Славтрансгруп" (продавець) передає, а ДП "Закарпатський облавтодор" (покупець) приймає і оплачує товар-нафтопродукти, цемент, металопрокат, автошини та інше (п.1.1 договору), договором визначено умови поставки товару (п.3.1), оплати товару (п.2.1, 5.2.) та термін його дії (п.9.9).

При цьому ТОВ "Славтрансгруп" виписано позивачу податкові накладні в серпні 2011 року в межах виконання зазначеного договору, зокрема: від 08.08.2011 року за № 10, від 22.08.2011 року за № 29, від 22.08.2011 року за № 30, та наявними в матеріалах справи видатковими накладними, актами здачі прийняття робіт (надання послуг), рахунками -фактурами, платіжними дорученнями, товарно -транспортними накладними, виробничо - технічною документацією (довідками про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, загальними відомостями ресурсів, калькуляціями, актами приймання виконаних будівельних робіт.

Ліцензією серії АВ № 555903 з додатком до неї підтверджено, що ТОВ ДП "Закарпатський облавтодор" здійснює господарську діяльність у сфері будівництва доріг і автострад, а отримані від ТОВ "Славтрансгруп" за договором товари та послуги використані в господарській діяльності за профілем діяльності підприємства, отримані товари та послуги оприбутковані підприємством, у вартості отриманих товарів та послуг наявні та сплачені в повному обсязі ПДВ, за наслідками придбання правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит, таким чином, реальність здійснення господарських операцій (як купівля товару, так і отримання послуг) підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Сторона відповідача не заперечує, що позивачем здійснено повний розрахунок з ТОВ "Славтрансгруп" за поставлений товар, про що і свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка за особовим рахунком позивача.

Щодо посилань відповідача у акті перевірки та запереченнях на позов на відсутність обєкту оподаткування у контрагента позивача, то необхідно зазначити, що законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент вчинення господарських операцій позивачем з ТОВ "Славтрансгруп" відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вказані обставини не заперечуються податковим органом в акті перевірки і під час розгляду судової справи по суті. Також на момент вчинення оспорюваних господарських операцій контрагент позивача був в установленому порядку зареєстрованим платником податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що господарські операції вчинені позивачем з ТОВ "Славтрансгруп" підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Окрім цього суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на нікчемність господарських операцій, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що цивільна правоздатність та дієздатність позивача або його контрагентів на час укладання правочинів була обмежена рішенням будь-якого суду. Також в порядку, передбаченому чинним законодавством не надано суду судових рішень про визнання недійсними установчих документів на час укладання правочинів, чи будь-якого іншого рішення суду або іншого органу, до компетенції якого віднесено встановлення таких фактів.

Також необхідно зазначити, що база даних Кременчузької ОДПІ щодо ТОВ "Гражданпромспецпроект" на яку в акті перевірки покликається податковий орган стосується правовідносин з ТОВ "Славтрансгруп", а не позивача, оскільки не породжує для нього жодних юридичних наслідків.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року у справі №2а-111/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Л.П.Іщук

Р.Б.Хобор

Повний текст виготовлено 08.11.2013р.