Ухвала суду № 34699198, 05.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Грищенко Є.І.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року справа №805/5212/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Романенко Т.О.,

з участю представника позивача Ганжа М.М.,

представників відповідача Висоцького А.С., Христенка О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі № 805/5212/13-а за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання недійсним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі ДП «ДВЕК») звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Донецькій області, який уточнив та остаточно просив: визнати недійсним та скасувати п.3 припису Державної екологічної інспекції від 05.10.2012 року (а. с. 3, 4, 85).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року позов ДП «ДВЕК» до Державної екологічної у Донецькій області про визнання недійсним та скасування п.3 припису Державної екологічної інспекції від 05.10.2012 року задоволено, а саме: скасовано п.3 припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 05.10.2012 року, який був прийнятий відносно директора ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК». Також з Державного бюджету України на користь ДП «ДВЕК» стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 36,00 грн. (а. с. 149,150).

Відповідач на постанову суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а. с. 156-158).

Представники відповідача в суді апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, наполягали на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав письмові заперечення на апеляційну скаргу ( а. с. 193 - 195), просив постанову суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДП «ДВЕК» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.09.2004 року, код ЄДРПОУ 33161769 (а. с. 11).

Шахта «Жовтневий рудник» є відокремленим підрозділом позивача, що підтверджується відповідним положенням (а. с. 71-76).

2 червня 2011 року ДП «ДВЕК» отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1 410 137 400-94 (а. с. 96).

Розділом 3 Додатків до вказаного дозволу передбачені умови, які встановлюються в дозволі на викиди (а. с. 101).

Відповідно до вказаних умов серед іншого позивач повинен зменшити викиди забруднюючих речовин від котельні основного проммайданчика (джерело викидів № 0001) за рахунок зольності використовуваного вугілля до 10% до 01.01.2012 року, та при необхідності внести зміни до дозволу.

Державною екологічною інспекцією у Донецькій області Державної екологічної інспекції України у період з 18.09.2012 року до 05.10.2012 року була здійснена перевірка ВП «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» стосовно дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки встановлено невиконання заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, а саме: зменшення викидів забруднюючих речовин від котельні основного проммайданчика (джерело викидів № 0001) за рахунок зменшення зольності використовуваного вугілля до 10% до 01.01.2012 року, передбачених дозволом на викиди №1 410 137 400-94 від 02.06.2011 року, що було відображено в акті перевірки (а. с. 46-50).

На підставі акту перевірки Державною екологічною інспекцією у Донецькій області 05.10.2012 року видано припис, пунктом 3 якого приписано позивачу забезпечити виконання вказаних заходів, щодо зменшення викидів до 05.04.2013 року (а. с. 5, 6).

Позивач не погодився з зазначеним пунктом припису, оскільки вважає, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведено, що ВП «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» використовувало для спалювання в котельні основного проммайданчика вугілля зольність якого перевищувала 10%.

Згідно ч.2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Пунктом 2.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року № 48/16064, передбачено, що факт наднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. При визначенні наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.

Судами першої та апеляційної інстанцій з пояснень представників сторін та матеріалів справи встановлено, що на виконання вимог зазначеної вище методики перевіряючими особами у підприємства витребувана довідка про якість вугілля, який направлявся на котельню для спалювання в період з 15.10.2011 року до 15.04.2012 року ( а. с. 51). Представники відповідача вважали, що оскільки вказана довідка була надана добровільно, то необхідність застосовувати інструментально-лабораторний метод відсутня, і саме на підставі цієї довідки встановлений факт невиконання підприємством заходів, передбачених дозволом на викиди. Тобто, під час проведення перевірки перевіряючі особи відповідача встановили зольність вугілля, що направлялось до котельної для спалення, проте зольність вугілля, яке фактично було спалено під час опалювального сезону в котельній перевіряючими особами не досліджувалась та не встановлено.

Відповідач не врахував і не спростував доводу позивача про те, що відсоток вмісту золи вугілля, яке направлялося до котельної для спалення, безпосередньо перед його спаленням, підприємством не проводиться, зниження зольності вугілля, яке надходить для спалення проводиться шляхом фракційного виділення породи, після чого вугілля зі зменшеною зольністю підприємством використовувалося для спалення.

Відповідач на підставі акту перевірки, в якому зазначено, що на момент перевірки провести виміри концентрацій забруднюючих речовин на джерелах викидів не є можливим (а. с. 50, зворотній бік), здійснив розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативний викид діоксину сірки від джерела викиду №0001 ( котельня) ВП «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» за період з 01.01.2012 року до 18.09.2012 року без інструментально-лабораторних вимірювань, за яким розмір збитків становить 6717327,51грн. (а. с. 43 - 45).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок суб'єкта владних повноважень в частині недотримання позивачем вимог дозволу ґрунтується на неналежних доказах, тому такий висновок є необґрунтованим, а пункт 3 припису таким, що підлягає скасуванню, оскільки довідка, надана підприємством про якість вугілля, що направлялось до котельної у період з 15.10.2011 року до 15.04.2012 року не є достатнім доказом, який може бути покладений в основу встановленого порушення та вжиття відповідних заходів реагування у вигляді припису, оскільки перевіряючі особи для встановлення порушення повинні були отримати від підприємства дані про зольність вугілля, що фактично спалювалось, а не поставлялося для спалювання, або провести відповідні інструментально-лабораторні вимірювання для визначення розміру зольності. Тобто відповідач дійшов хибного висновку про допущене порушення, оскільки при проведенні перевірки не дотримав в повному обсязі вимог ч.2 ст.19 Конституції України і не діяв у спосіб, визначений законом, висновки відповідача щодо завдання збитків наднормовими викидами забруднюючих речовин в повітря ґрунтуються на припущеннях.

З огляду на викладене, колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем відповідно до ч.2 ст.71 КАС України не доведений факт того, що ВП «Жовтневий рудник» ДП «ДВЕК» використовувало для спалювання в котельні основного проммайданчика вугілля, зольність якого перевищувала 10%, внаслідок чого не підтверджений висновок відповідача про те, що підприємством не виконаний захід щодо скорочення викидів забруднюючих речовин. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

В повному обсязі ухвала складена 8 листопада 2013 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року у справі № 805/5212/13-а за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання недійсним та скасування припису залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В. Карпушова