Постанова № 34699217, 05.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Єфименко В.І.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року справа №220/96/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Романенко Т.О.,

представника відповідача Фомкіна С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макіївської міської санітарно-епідеміологічної станції Донецької області на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 30 липня 2013 року у справі № 220/96/13-а за позовом ОСОБА_4 до Макіївської міської санітарно-епідеміологічної станції Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до Великоновосілківського районного суду в порядку ст.104 КАСУ до Макіївської санітарно-епідеміологічної станції Донецької області з позовною заявою про визнання її дій неправомірними щодо складання інформаційної довідки за № 802/03.7 від 26.03.2012 року, яка не містить і 5% правдивої інформації по усьому профмаршруту його роботи у шкідливих умовах, і яка потрібна для вирішення експертних питань про його профзахворювання. Позивач також зазначає, що в цій довідці відсутня інформація про його роботу у шкідливих умовах, крім зазначених в ній: на Макіївському металургійному заводі ім. Кірова; на Запорізькому вогнетривкому заводі; на добичному участку №5 шахти ім.Бажанова ГК «Макіїввугілля»; на породо-погрузочному комплексі ш.ім. Бажанова; в кооперативах « Начало», «Проходка», КЛП «Новатор» на шахті Ясиновка-Глубока. Повна інформація про його роботу у шкідливих умовах по всьому профмаршруту необхідна для вирішення експертних питань ,встановлення зв'язку його захворювань з його професією. У зв'язку з цим, позивач був позбавлений регресних виплат, які йому потрібні на придбання ліків та виживання. Просив визнати дії відповідача неправомірними щодо складання неповної вищезазначеної інформаційної довідки та зобов'язання скласти таку довідку по всьому профмаршруту його роботи у шкідливих умовах та відшкодувати на його користь завдану відповідачем моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 30 липня 2013 року позов ОСОБА_4 до Макіївської міської санітарно-епідеміологічної станції Донецької області (далі Макіївської міської СЕС Донецької області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії Макіївської міської СЕС Донецької області щодо складання і надання ОСОБА_4 неповної інформаційної довідки за № 802/03,7 від 26.03.2012 року, зобов'язав її скласти та видати ОСОБА_4 іншу інформаційну довідку по усьому профмаршруту у шкідливих умовах його роботи; стягнуто з Макіївської міської СЕС Донецької області на користь ОСОБА_4 в рахунок компенсації моральної шкоди 2000 (дві тисячі) гривень, а також в дохід держави судовий збір у сумі 34,41 грн. та 50 грн. від задоволеної частки позову, в всього в дохід держави 84,41 грн.(а. с. 91,92).

Відповідач подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, в якій просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; що Макіївська міська СЕС ліквідована без правонаступника і не може бути належним відповідачем у справі; що відповідач склав та надав належну інформаційну довідку на підставі даних, отриманих від підприємств, на яких працював позивач (а. с. 98-106).

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, наполягав на її задоволенні.

Позивач до суду апеляційної інстанції не прибув, надав письмові заперечення на доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін і водночас просив розгляд справи здійснити без його участі (а. с. 155, 156).

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги з наданими до неї документами, заперечення на апеляційну скаргу і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанцій частково задовольнив позов, розцінивши, що відповідач визнав обставини справи, наведені у позовній заяві позивача, оскільки не надав заперечення, отримавши копію позову. Тобто суд, порушив норми процесуального закону, оскільки ненадання заперечень на позов не свідчить про визнання відповідачем обставин, викладених в обгрунтоування позову. Тобто, суд постановив рішення, без з'ясування та встановлення обставин у справі.

Суть спору у даній адміністративній справі полягає у тому, що позивач вважає, що відповідач порушив його законні права та інтереси, склавши інформаційну довідку умов праці позивача на виробництві, яка не містить повної та достовірної інформації.

Згідно запиту Міської лікарні №3 Макіївського міського відділу охорони здоров'я від 15.12.1998 року №29 про видачу санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_4 останньому був встановлений діагноз захворювання хронічний бронхіт (а. с. 118).

Відповідно санітарно-гігієнічної характеристики Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції від 03.03.1999 року №760/11 умов праці електрослюсаря підземного дільниці електромеханічної служби ДВАТ «Шахта ім. В.М.Бажанова» ДХП «Макіїввугілля» ( а. с. 119), виданої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, трудова діяльність останнього почалася з травня 1974 року і за період праці згідно трудової книжки працював: - з травня 1974 року до грудня 1974 року ВАТ «Макіївський» металургійний комбінат ім.Кірова»; - з грудня 1974 року до серпня 1978 року записи в трудовій книжці відсутні; - з квітня 1982 року до серпня 1989 року працював учнем гірничого робочого та гірничим робочим з ремонту гірничої виробки; - з 03.05.1989 року до 02.11.1989 року працював к кооперативі «Начало» з виготовлення на поверхні шахти бетоніту для використання в підземних умовах шахти; - з 12.11.1989 року до 27.06.1994 року працював в малому колективному підприємстві з обмеженою відповідальністю «Проходка» у якості електрослюсаря підземного; - з 04.07.1994 року до 09.09.1996 року працював підсобним робочим у Колективному малому підприємстві «Новатор».

Водночас, за період роботи позивача з 04.07.1994 року до 09.09.1996 року дані про умови праці на вказаних підприємствах отримати не було можливо у зв'язку з їх ліквідацією і вони відсутні в санітарно-гігієнічній характеристиці №760/11 від 03.03.1999 року.

На час складання санітарно-гігієнічної характеристики №760/11 від 03.03.1999 року позивач працював з 07.10.1996 року електрослюсарем підземним на дільниці електромеханічної служби шахти ім. В.М.Бажанова.

У вказаній санітарно-гігієнічній характеристиці Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції від 03.03.1999 року №760/11 умов праці позивача визначено, що тяжка фізична праця останнього займала 10% робочого часу за зміну і переміщення тягарів до 30 кг при виконанні трудових обов'язків становив на відстані 50 метрів. Позивач постійно проходив періодичні медичні огляди і був визнаний пригідним до праці за вказаними професіями (а. с. 119).

Відповідно до висновку лікарсько-експертної комісії (протокол №32/1044 від 19.09.2000 року) Інституту медицини праці Академії медичних наук України (м.Київ) зв'язку з захворюванням позивача хронічного бронхіту з професійною діяльністю і як професійним захворюванням не встановлено ( а. с. 120 - 122).

Комісією по санітарно-гігієнічній експертизі санітарно-гігієнічних характеристик умов праці Міністерства охорони здоров'я України від 07.04.2000 року № 03.3/04.05.11-25, санітарно-гігієнічна характеристика Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції від 03.03.1999 року №760/11 умов праці позивача відповідає діючому положенню і перегляду не підлягає (а. с. 120).

За вказаними обставинами, рішенням Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 21.12.2004 року у цивільній справі №2-1711/2004 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 щодо його незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції від 03.03.1999 року №760/11 умов праці було відмовлено (а. с. 123-124). Позивач оскаржив дане рішення суду в апеляційному та касаційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28.02.2005 року у справі №22-1280 рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 21.12.2004 року було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишене без змін (а. с. 125-128).

Ухвалою апеляційного суду м. Києва як суду касаційної інстанції від 05.09.2007 року рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 21.12.2004 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 28.02.2005 року залишені без змін, а касаційна скарга ОСОБА_4 відхилена (а. с. 129).

Аналогічні свідчення та факти про умови праці позивача маються і в інформаційній довідці Макіївської міської СЕС від 26.03.2012 року №802/03.7 яка є предметом розгляду у даній адміністративній справі (а. с. 7,8, 139,140).

Дані, викладені в спірній довідці, отримані на підставі відповідей на запити, приписи відповідача: до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» (а. с. 130); Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат ім.Кірова» (а. с. 137,138); Державного закладу «Запорізька міська санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» щодо праці позивача з 12.08.1975 року до 29.10.1975 року та з 11.11.1975 року до 26.04.1976 року у якості слюсаря-ремонтника помольно-дробленої дільниці хромомагнезитового цеху Запорізького вогнетривкового заводу (а. с. 135, 136); ВП «Шахта ім. В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» щодо свідчень про умови праці позивача (а. с. 131-134); органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і профспілковою організацією підприємства шахти ім. В.М.Бажанова щодо узгодження свідчень про умови праці позивача на підприємствах вугільної промисловості міста Макіївки.

На виконання наказу Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2004 року №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 року за №260/10540 затверджений Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, відповідно до якого в Україні встановлений єдиний порядок складання санітарно-гігієнічних характеристик ( інформаційних довідок) умов праці на виробництві ( далі за текстом Порядок).

Цей Порядок ( пункт 1.2) призначений для: органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичних закладів (далі - ЛПЗ), робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду), підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, виду економічної діяльності або їх філій, представництв, інших відокремлених підрозділів, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - роботодавці), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - особи.

Відповідно до пункту 1.3. Порядку сСанітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри в працівника професійного захворювання (отруєння) (далі - санітарно-гігієнічна характеристика) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).

На виконання п.п.1.7 та 1.14 цього Порядку складання СГХ, для складання санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки) ОСОБА_4, Макіївська міська СЕС направила зазначеним підприємствам приписи щодо надання свідчень про умови праці позивача за весь час його праці з 1974 року по час видачі інформаційної довідки.

Відповідно до п.1.16 Порядку роботодавець несе повну відповідальність згідно з чинним законодавством за повноту та достовірність поданих (наданих) документів, зазначених у його свідченні про особливі умови праці позивача.

Відповідач Макіївська міська СЕС не наділена повноваженнями щодо зміни будь-яких даних, отриманих від роботодавців про особливі умови праці позивача на підприємствах вугільної та іншої промисловості; щодо оформлення інформаційних довідок про умови праці позивача іншими санітарно-епідемічними станціями і внесення в них тих чи інших доповнень чи змін.

Отже, відповідач - Макіївська міська СЕС, як суб'єкт владних повноважень, при складанні інформаційної довідки від 26.03.2012 року №802/03.7 діяв відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, підстави для задоволення позову відсутні.

Водночас колегія суддів не приймає довід відповідача про те, що він не є належним відповідачем внаслідок ліквідації установи, оскільки до ЄДРПОУ до теперішнього часу не внесений відповідний запис про ліквідацію Макіївської міської СЕС.

З огляду на викладене, колегія дійшла висновку, що внаслідок неповного з'ясування обставин у справі, які мають значення для її вирішення, порушення норм процесуального закону, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановленням нової про відмову в задоволенні позову.

В повному обсязі постанова складена 8 листопада 2013 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Макіївської міської санітарно-епідеміологічної станції Донецької області задовольнити частково.

Постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 30 липня 2013 року у справі № 220/96/13-а за позовом ОСОБА_4 до Макіївської міської санітарно-епідеміологічної станції Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Макіївської міської санітарно-епідеміологічної станції Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В. Карпушова