Рішення № 34693713, 11.11.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/2223/13

Справа 235/5688/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

при секретарі Гужеля А.О.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Краснолиманське» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Краснолиманське» про відшкодування моральної шкоди в зв»язку з нещасним випадком на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем по справі він перебував у трудових відносинах з 2012 року по 2013 рік, був звільнений на підставі ч. 2 ст. 40 КЗпП України в зв»язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров»я.

14.01.2013 року під час виконання своїх трудових обовязків на підприємстві відповідача він був травмований, внаслідок травмування отримав травму відкрита, виробнича, поєднана середньо тяжка черепно-мозкова травма, забій головного мозку 1 ступеня з правостороннім геміпарезом, бінокулярною диплопією, синдром внутрішньочерепної гіпертензії, вестибулопатія, виражений астенічний синдром, забита рана лобної області, тупа травма грудної клітини, садна м»яких тканин в області правої лопатки.

За цією травмою був виданий акт форми Н-1 від 18.01.2013 року.

Згідно висновку МСЕК від 15.04.2013 року йому було встановлено 50% втрати працездатності в зв»язку з нещасним випадком на виробництві безстроково та 3 групу інвалідності.

Внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався на виробництві, позивач зазнав моральну шкоду в зв»язку з душевними та фізичними стражданнями, зміною укладу життя, ставлення до нього рідних, а також з наявністю причинного зв»язку між шкодою, заподіяною йому та протиправністю діянь відповідача. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 70000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем по справі перебував в трудових відносинах з 01.10.2012 року по 15.04.2013 року, був звільнений на підставі ч. 2 ст. 40 КЗпП України в зв»язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров»я (а.с. 15-18).

14.01.2013 року під час виконання своїх трудових обовязків на підприємстві відповідача позивач ОСОБА_1 був травмований, внаслідок травмування отримав травму відкрита, виробнича, поєднана середньо тяжка черепно-мозкова травма, забій головного мозку 1 ступеня з правостороннім геміпарезом, бінокулярною диплопією, синдром внутрішньочерепної гіпертензії, вестибулопатія, виражений астенічний синдром, забита рана лобної області, тупа травма грудної клітини, садна м»яких тканин в області правої лопатки. За цією травмою було складено акт за формою Н-5 проведення розслідування нещасного випадку на виробництві та був виданий акт форми Н-1 від 18.01.2013 року (а.с. 19-28).

Згідно висновку МСЕК від 15.04.2013 року йому було встановлено 50% втрати працездатності в зв»язку з нещасним випадком на виробництві строком до 01.05.2014 року, та 3 групу інвалідності (а.с. 11-13).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Законом України Про охорону праці, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Судом встановлено, що тяжкі та шкідливі умови праці призвели до травмування позивача, яке мало місце 14.01.2013 року. Висновком МСЕК від 15.04.2013 року йому було вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності в зв»язку з травмою на виробництві та третю групу інвалідності, дата переогляду 15.04.2014 року (а.с. 11-13).

В зв»язку з цим 01.10.2013 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про відшкодування моральної шкоди. Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обовязку Фонду відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами статті 237-1 КЗпП України.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) спори про відшкодування заподіянної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 50% працездатності в зв»язку з травмою, визнаний інвалідом третьої групи. Після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» повязують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стресс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих звязків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, розясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоровя позивача, те, що професійна працездатність в зв»язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 50%, він визнаний інвалідом третьої групи.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ТОВ «Краснолиманське» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

Згідно ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», р\р 26003619942626 в ПАО «Промінвестбанк», МФО 3000012, код ЄДРПОУ 32281519 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошову компенсацію у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв»язку з травмою на виробництві.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», р\р 26003619942626 в ПАО «Промінвестбанк», МФО 3000012, код ЄДРПОУ 32281519 на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

11.11.2013