Рішення № 34689080, 07.11.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

07.11.2013 р. Справа № 907/967/13

За позовом Публічного акціонерного товариства „ВГП", м. Луцьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МіЛЛ Карпати", с. Ракошино Мукачівського району

про стягнення суми 105 992 грн. 36 коп., в тому числі 100 742 грн. 41 коп. основного боргу за поставлений товар згідно договору купівлі - продажу № 836 від 28.09.2012 року та 5 249 грн. 95 коп. пені,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники:

Позивача - Будь П.В., довіреність № 11 від 03.01.2013 року

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством „ВГП", м. Луцьк заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МіЛЛ Карпати", с. Ракошино Мукачівського району про стягнення суми 105 992 грн. 36 коп., в тому числі 100 742 грн. 41 коп. основного боргу за поставлений товар згідно договору купівлі - продажу № 836 від 28.09.2012 року та 5 249 грн. 95 коп. пені.

Представник позивача просить задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору купівлі - продажу № 836 від 28.09.2012 року, а саме не здійснив оплату за поставлений товар в розмірі 100 742 грн. 41 коп. Крім того, за порушення термінів оплати отриманого відповідачем товару, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 5 249 грн. 95 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 24.09.2013 року, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 04.10.2013 року та 11.10.2013 року, надіслані на адресу відповідачу, зазначену в позовній заяві; повідомлення про вручення ухвали від 24.09.2013 року долучено до матеріалів справи) у судові засідання 04.10.2013 року, 11.10.2013 року та 07.11.2013 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, доказів повернення позивачу сплачених коштів не надав. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Позивачем подано до матеріалів справи Витяг серії АГ № 458167 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що станом на 07.11.2013 року в ЄДР містяться відомості про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „МіЛЛ Карпати", зареєстроване як юридична особа, яка знаходиться за адресою: Мукачівського району, с. Ракошино, вул. Леніна, буд. б/н.

Таким чином, місцезнаходження відповідача за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві і на яку позивач скерував копію позовної заяви з доданими до неї документами, а суд ухвали по справі від 24.09.2013 року, 04.10.2013 року та 11.10.2013 року - відповідає місцезнаходженню Товариства з обмеженою відповідальністю „МіЛЛ Карпати", відомості про яке містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 із наступними змінами та доповненнями, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене у відповідності до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

28 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством „ВГП", м. Луцьк (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МіЛЛ Карпати", с. Ракошино Мукачівського району (покупець) був укладений договір № 836. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання передати у встановлений у договорі термін у власність покупця (відповідача) папір - основу для виробництва виробів санітарно - гігієнічного призначення (товар), а покупець (відповідач) взяв на себе зобов'язання прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору (п. 1.1. договору).

Розділом 1 договору сторони передбачили, що найменування, ціна, одиниці виміру, загальна кількість, асортимент товару, що поставляється за цим договором визначається у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору та/або видаткових накладних. Підписанням Специфікації, покупець (відповідач) підтверджує свої зобов'язання сплатити та отримати товар зі складу постачальника (позивача) у визначений у Специфікації термін.

Факт поставки товару за найменуванням, цінами, загальною кількістю, асортиментом, зазначеними у Специфікаціях та/або видаткових накладних, або факт оплати рахунку - фактури, або факт підписання Специфікації означає взаємну згоду постачальника (позивача) і покупця (відповідача) з умовами поставки та умовами оплати товару. У ціну товару включені послуги навантаження товару на транспортний засіб. Вартість пакування і тари входить у вартість товару, якщо інше не обумовлено в додатках до договору (п. п. 1.3., 1.4., 1.5. договору).

Відповідно до розділу 2 договору сторони встановили, що загальна сума договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена у Специфікаціях та/або видаткових накладних, які були виставлені постачальником (позивачем) для оплати покупцю (відповідачу) по даному договору. Оплата товару здійснюється покупцем (відповідачем) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (позивача), вказаний у договорі. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (позивача). Умови оплати вказуються у Специфікаціях на кожне окреме замовлення.

Пунктами 3.3. та 4.1. договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата видаткової накладної постачальника. Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново -господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем було поставлено відповідачу товар згідно Специфікацій № 6 від 14.03.2013 року та № 7 від 19.04.2013 року та видаткових накладних № РН-019 від 14.03.2013 року на суму 33 600 грн. та № РН-025 від 20.04.2013 року на суму 67 142 грн. 40 коп. Однак, покупець (відповідач) не здійснив оплату за отриманий товар, в зв'язку з чим в нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 100 742 грн. 41 коп.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару в розмірі 100 742 грн. 41 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 100 742 грн. 41 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436 - IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435 -IV,

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 100 742 грн. 41 коп. основного боргу за поставлений товар.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 249 грн. 95 коп.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що за прострочення строків оплати товару, встановлених у договорі та Специфікаціях, покупець (відповідач), на вимогу постачальника (позивача), сплачує йому пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, складає 5 249 грн. 95 коп., підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар та пені документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 119 грн. 86 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 629, 655, ч. 1 ст. 692, Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МіЛЛ Карпати", Мукачівський район, с. Ракошино, вул. Леніна, б/н (код ЄДРЮОФОП 24654657) на користь Публічного акціонерного товариства „ВГП", м. Луцьк, вул. Георгія Гонгадзе, 25 (код ЄДРЮОФОП 01880724) суму 105 992 (Сто п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривень) грн. 36 коп., в тому числі 100 742 (Сто тисяч сімсот сорок дві гривень) грн. 41 коп. основного боргу за поставлений товар згідно договору купівлі - продажу № 836 від 28.09.2012 року та 5 249 (П'ять тисяч двісті сорок дев'ять гривень) грн. 95 коп. пені, а також суму 2 119 (Дві тисячі сто дев'ятнадцять гривень) грн. 86 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.11.2013 року

Суддя Пригара Л.І.