Ухвала суду № 34687851, 31.10.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №290/222/13-ц Головуючий у 1-й інст. Бабич С.В.

Категорія 30 Доповідач Борисюк Р. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.

суддів Галацевич О.М., Коломієць О.С.

з участю секретаря

судового засідання Кузьмінської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», треті особи - ОСОБА_3, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення матеріальної та моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 21 травня 2013 року, -

встановила:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, та після уточнення позовних вимог остаточно просив визнати протиправною бездіяльність ДП «Житомирський облавтодор», стягнути з ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» на його користь 5217.44 грн. майнової та 1000 грн. моральної шкоди, разом 6217.44 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначав, що 09.01.2013 року він рухався на автомобілі марки «GEELI» державний номерний знак НОМЕР_2 від с. Залужне в сторону м. Баранівка, враховуючи дуже поганий стан дороги, вибрав безпечну швидкість руху, значно нижчу допустимої. Проїхавши 4-5 кілометрів, автомобіль раптово відкинуло на зустрічну смугу і вона вдарилася передньою частиною в льодовий бордюр. Він одразу повідомив страхову компанію та викликав ДАІ. Внаслідок цієї події, автомобіль отримав механічні пошкодження, а він у зв'язку з цим був змушений змінити свої життєві плани, витрачати багато часу на оформлення документів, ремонт автомобіля.

Рішенням Романівського районного суду від 21 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, безпідставно відхилив всі клопотання позивача, не допитав свідків, які були заявлені в позовній заяві, і не дослідив належним чином наявні докази.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.01.2013 року на автодорозі загального користування Дубрівка - Баранівка - Висока Піч сталася дородньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб - автомобіль «Geely», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

У своєму позові, ОСОБА_2 зазначає, що під час руху він дотримувався Правил дорожнього руху, ДТП сталося через ожеледицю, наявність на дорозі ям, раптовий порив бокового вітру, а також відсутність попереджувальних знаків про слизьку дорогу та боковий вітер.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено право водія на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу у межах заявлених ними вимог. А за правилами ч.3 ст.10 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів або заперечень, крім випадків, передбачених законом.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, ОСОБА_2 посилався на вимоги ст.ст.1166, 1167 ЦК України, вважаючи службу автомобільних доріг в Житомирській області винною у ДТП, як юридичну особу, яка не забезпечила якості та безпечності руху на автошляху, що обслуговується нею.

За змістом зазначених норм права шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується винною особою. При цьому тягар доведення неправомірності поведінки відповідача, його вини, наявності та розміру шкоди, причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) та негативними наслідками Закон покладає на позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, доказів щодо невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо утримання в належному стані автомобільної дороги, які стали наслідком виникнення дорожньо-транспортної пригоди з участю позивача, не встановлено.

Надані ОСОБА_2 в судовому засіданні документи, не підтверджують вину відповідача та наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправною діяльністю (бездіяльністю) відповідача і не можуть бути взятими до уваги апеляційним судом.

Вимогами ч. 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов вказаного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, характеру та суті заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку наявним у справі доказам.

Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 21 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді