Ухвала суду № 34685830, 31.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10813/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Шурка О. І., Василенка Я. М.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проксис" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 27.05.2013 р. № 0007212208, яким, на думку позивача, неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представники позивача просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що відсутні порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово-господарських взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами, а тому формування податкового кредиту з податку на додану вартість є правомірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в період з 25.04.2013 р. по 25.04.2013 р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Консалтингова група «Стратегії і технології», ТОВ «ПРО - Імпорт», ПП «Транс-Інвестбуд» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.»

За результатами перевірки складено акт від 30.04.2013р. №433/22.8/33101280, яким встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: п.185.1. ст.185. п.198.1, п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1645854,79 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2012 року на суму 212031,08 грн., березень 2012 року на суму 201089,85 грн., квітень 2012 року на суму 259001,74 грн., травень 2012 року на суму 385921,81 грн., червень 2012 року на суму 288324,71 грн., липень 2012 року на суму 44549,60 грн., вересень 2012 року на суму 254936,00 грн.

На підставі акта перевірки позивача від 30.04.2013р. №433/22.8/33101280, відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.05.2013 р. №0007212208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1645856,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 822929,00 грн.

Відповідач вказує, що у зв'язку з надходженням податкової інформації відносно контрагентів позивача - ТОВ «Консалтингова група «Стратегії і технології», ТОВ «ПРО - Імпорт», ПП «Транс-Інвестбуд», та з метою вручення запиту від 23.04.2013р. №18429/10/22.8-10 та копії запиту від 23.04.2013 р. №18429/10/22.8-10 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження при здійсненні фінансово-господарських відносин з вказаними контрагентами, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві здійснено вихід на юридичну та фактичну адресу позивача.

Відповідно до п.73.3. ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

В зв'язку з відсутністю посадових осіб позивача за юридичною та фактичною адресою запити не були вручені, про що складено відповідні акти від 24.04.2013 р. № 1014/22.8/33101280 та № 1015/22.8/33101280 про можливість вручення відповідного запиту та його копії. В свою чергу, згідно витягу ЄДРПОУ від 06.06.2013 р. місцезнаходження позивача значиться адреса 01133, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, к.818. Записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням ЄДРПОУ не містить, відтак, станом момент перевірки статус відомостей про юридичну особу підтверджено. Вказане спростовує доводи відповідача щодо відсутності позивача за місцезнаходженням, зазначеним у ЄДРПОУ.

Крім того, для встановлення правомірності дій відповідача та відповідності складеного запиту від 23.04.2013 року №18429/10/22.8-10 щодо надання пояснень вимогам п.73.3. ст.73 Кодексу, такий запит суду не надано.

Згідно п.44.5. ст.44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

На виконання вказаних норм, позивачем надіслано повідомлення від 11.04.2013 р. № 44, отриманого відповідачем 11.04.2013 р., що на підставі Договору №1 від 01.08.2012 р. про надання послуг з науково-технічної обробки та зберігання документації, укладеного між позивачем та ТОВ «Центр антикризових рішень», первинні документи, які свідчать про фінансово-господарські взаємовідносини (документи пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів) позивача (договори, видаткові та податкові накладні тощо) з контрагентами (юридичними особами та фізичними особами підприємцями, створеними та діючими згідно законодавства України) передано на зберігання у ТОВ «Центр антикризових рішень». В той же час, 11.04.2013 р. на підставі повідомлення ТОВ «Центр антикризових рішень» позивачу стало відомо про втрату документів пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Згідно п.44.5. ст.44 ПК України, у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Повідомлення позивача про втрату документів не було взято до уваги податковим органом та не було перенесено терміну перевірки, що є порушенням вимог п.44.5. ст.44, п.73.3. ст.73, п.79.2. ст.79 ПК України, та свідчить про протиправність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вказано судом першої інстанції, відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Судом встановлено, що позивач мав договірні взаємовідносини із контрагентами - ТОВ «Консалтингова група «Стратегії і технології», ТОВ «ПРО - Імпорт», ПП «Транс-Інвестбуд», на підтвердження виконання яких, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), останніми виписані позивачу первинні документи: видаткові накладні та податкові накладні.

На момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг, в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит.

Таким чином, позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів з контрагентами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції детально дано визначення первинного документу та дано оцінку поданих позивачем первинних документів, а доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Таким чином, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проксис" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 06.11.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: О. І. Шурко

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 06.11.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.