Постанова № 34685741, 29.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9564/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби Україні у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2013 року №0000581530, №0000591530 та акту перевірки від 23.05.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 10 червня 2013 року № 0000581530 та № 0000591530;

- скасування акту відповідача від 23 травня 2013 року № 569/15-308/30530955 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад та грудень 2012 року, бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2012 року в частині безпідставного посилання у розділі «Висновок»: п. 4.1 - щодо непідтвердження від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту, відображеного у декларації з ПДВ за листопад 2012 року у розмірі 1299346,00 грн.; п. 4.2 - щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок у банку позивача за грудень 2012 року у розмірі 1299346,00 грн.; п. 4.3 - щодо збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 170,00 грн.

- стягнення з бюджету через третю особу на користь позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1299346,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби від 10 червня 2013 року № 0000591530, яким Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позовні вимоги в іншій частині залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги в яких просять скасувати постанову суду від 06.08.2013 року та прийняти нову. Відповідач просив в частині задоволення адміністративного позову постанову скасувати, та відмовити в задоволенні позову повністю, а позивач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 року у справі № 826/9564/13-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000581530 від 10.06.2013 року, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги TOB з II «ДОКА УКРАЇНА T.O.B.» задовольнити в повному обсязі, а саме: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000581530 від 10.06.2013 року, та стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА УКРАЇНА T.O.B.» (ідентифікаційний код 30530955; 04210, м.Київ, пр-т Героїв Сталінграда,20-а. п/р 2600200242393 в КРД AT «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, МФО 3229042) судовий збір в розмірі 2 259,59 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять гривень 59 коп.), сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду першої інстанції та судовий збір в розмірі 1 129,80 грн. (одна тисяча сто двадцять дев'ять гривень 80 коп.), сплачений за подання позивачем апеляційної скарги».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом в період із 23 квітня по 14 травня 2013 року проведено документальну позапланову перевірку позивача, за результатами якої 23 травня 2013 року складено акт перевірки, відповідно до висновків якого:

- не підтверджено від'ємне значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту, відображене позивачем у податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року від 14 грудня 2012 року у розмірі 1299346,00 грн.;

- позивачем завищено бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2012 року у розмірі 1299346,00 грн.;

- позивачу збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, у розмірі 170,00 грн.

Перевірку проведено на підставі наказу від 22 квітня 2013 року № 827 та направлень від 23 квітня 2013 року № 799/15, № 800/15, копії яких вручено особисто під розписку уповноваженому представнику позивача до початку проведення перевірки.

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки, 10 червня 2013 року відповідачем складено оскаржувані рішення: № 0000581530, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 1299346,00 грн.; № 0000591530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями відповідача звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було з'ясовано, що позивач через засоби електронного зв'язку направив відповідачу податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 року від 16 січня 2013 року.

Листом від 07 лютого 2013 року № 3006/10/15.3-25 відповідач повідомив позивача про невизнання декларації за грудень 2012 року податковою звітністю.

Однак, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року у справі № 826/8193-13-а позов ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» до ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними дій та скасування рішення № 3006/10/15.3-25 задоволено частково, визнано протиправним рішення № 3006/10/15.3-25 та зобов'язано ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС перенести до електронних баз податкової звітності показники поданої ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» декларації за грудень 2012 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року у справі № 826/8193/13-а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року залишено без змін.

В акті перевірки зазначено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту є здійснення експортних операцій, які, відповідно до чинного податкового законодавства, оподатковуються за нульовою ставкою, та імпортних операцій, а також витрати, пов'язані із послугами, наданими нерезидентом на митній території України.

Разом з тим, у ході опрацювання декларації за грудень 2012 року відповідачем виявлено, що у рядку 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» зазначено суму у розмірі 510681,00 грн., а у рядку 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» - сума у розмірі 1299346,00 грн.

У рядку 3 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» розрахунку бюджетного відшкодування за грудень 2012 року від 16 січня 2013 року також зазначено суму у розмірі 1299346,00 грн.

Згідно з п. 46.1 ст. 46, п. 200.8 ст. 200 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно з абзацом 3 п. 13, абзаців 1, 2 п. 18 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

У разі наявності операцій з вивезення товарів за межі митної території України (заповнення рядка 2.1 декларації) до декларації додаються оригінали митних декларацій (примірники декларанта).

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, оригінали митних декларацій (примірників декларанта) подають окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Однак, в порушення викладених вище положень, позивачем не подано відповідачу разом із декларацією за листопад 2012 року оригіналів експортних вантажно-митних декларацій , у зв'язку з чим у відповідача відсутня можливість підтвердити суму від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту за листопад 2012 року.

Податковим органом зазначено, що номери ВМД, зазначені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року, не співпадають із номерами ВМД, поданих разом із декларацією за грудень 2012 року.

Отже з вищенаведеного вбачається, що суд першої інстанції відмовив в задоволенні вимог позивача про визнання протиправним і скасування ППР № 0000581530 та відмови в стягненні з бюджету суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 299 346,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові судом першої інстанції зазначено, що позивачем не подано відповідачу разом із декларацією за листопад 2012 року оригінали експортних вантажно-митних декларацій, у зв'язку з чим у відповідача відсутня можливість підтвердити суму від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту за листопад 2012 року.

Однак, колегія суддів дослідивши матеріалів справи, встановила, що дані твердження спростовуються доказами, наданими позивачем до матеріалів справи, а саме листами позивача вих.№012 від 16.01.2013 року вих. № 098 від 18.02.2013 року про надання ВМД з відміткою податкового органу про їх отримання (том 1, а.с.160).

Також, самим відповідачем визнано факт надання позивачем оригіналів ВМД, про що чітко зазначено в акті від 23.05.2013 року а саме в пп.3.1.6. п.3.1., стор.8 акту - «до ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС були надані оригінали ВМД за листопад 2012 р.».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповністю дослідив надані докази і не надав належної оцінки та прийняв необґрунтоване рішення.

Щодо висновків податкового органу викладених в акті перевірки, про невідповідність номерів ВМД зазначених у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012 року, із номерами ВМД поданими разом із декларацією з ПДВ за листопад 2012 року, слід зазначити, що порівнявши надані позивачем на розгляд суду першої інстанції разом з позовом Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012 року на 16 арк. та копій ВМД (імпорт) на 18 арк. і копій ВМД (експорт) на 6 арк., розбіжність в номерах ВМД, зазначених в перелічених документах встановлена лише в одній ВМД. Так в реєстрі отриманих податкових накладних вказано ВМД від 29.11.2012 року №100200000/2012/543600, тоді як правильний номер ВМД від 29.11.2012 року №100200000/2012/593600, в інших ВМД колегією суддів розбіжностей не встановлено. Разом з цим, розбіжність в одній ВМД, не може бути підставою для невключення до розгляду податковим органом всіх ВМД.

Відповідно до п.200.3. ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст.200 ПК України передбачено, що, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до п.200.14. ст.200 ПК України, за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє лише невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, але ніяк не факт подання чи неподання Відповідачу ВМД.

При проведенні перевірки податковим органом не було виявлено розбіжності між сумою бюджетного відшкодування та сумою, заявленою позивачем в декларації за грудень 2012 року. Крім того, в акті перевірки № 569/15-308/30530955 від 23.05.2013 року підтверджено і суму бюджетного відшкодування в розмірі 1299 346,00 грн. впп.3.2.19. п.3.2., стор.18 акту і саме право позивача на бюджетне відшкодування в пп.3.1.13. п.3.1. стор.11; пп.3.2.13. п.3.2. стор.14 акту.

Розмір суми податку на додану вартість в розмірі 1 299 346,00 грн., що сплачувався позивачем під час митного оформлення товарів при імпорті, чітко відображений в ВМД, а факт сплати зазначеної суми підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оскільки, сума податку позивачем фактично сплачена до державного бюджету повністю в розмірі 1 299 346,00 грн., то на підставі п.200.4. ст.200 ПК України позивач має повне право на повернення суми бюджетного відшкодування на свій розрахунковий рахунок.

Крім того, в своїй постанові суд першої інстанції зазначив, що в ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за грудень 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для відмови в бюджетному відшкодуванні суми ПДВ в розмірі 1 299 346,00 грн. на рахунок позивача в банку, а тому постанова суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову саме в цій частині не відповідає вимогам податкового законодавства, оскількипозивачем додержано вимог чинного податкового законодавства України та отримано беззаперечне право на повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 299 346,00 грн., про що свідчать додані докази.

Враховуючи це податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби Україні у місті Києві від 10.06.2013 року №0000581530 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Пунктом 5, 7 частини 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року за № 460/2011, передбачено, що територіальні органи Державної казначейської служби України здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України № 226 від 10 грудня 2002 року, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Отже, позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна T.O.B.» (ідентифікаційний код 30530955; 04210, м.Київ, пр-т Героїв Сталінграда,20-а. п/р 2600200242393 в КРД AT «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, МФО 3229042) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 299 346,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано жодного доказу його звернення до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету.

Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З наявної в матеріалах справи копією квитанції № 2, декларацію за грудень 2012 року подано відповідачу (зареєстровано) 16 січня 2013 року об 11 год. 31 хв. 52 сек., документ прийнято на районному рівні.

Тобто, враховуючи, що податковим органом саме протягом п'яти днів робочих днів з дня отримання декларації за грудень 2012 року засобами електронного зв'язку не надано позивачу письмового повідомлення про відмову у її прийнятті, за переконанням суду, у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 170,00 грн.

Посилання податкового органу в своїй апеляційній скарзі на те, що оскільки в ТОВ з ІІ «Дока Україна Т.О.В.» базовий звітний період - один календарний місяць, то граничний термін подання декларації за грудень 2012 року - 21.01.2013 року, проте всупереч цьому останнім подано податкову декларацію за вказаний звітний період фактично 05.04.2013 року не відповідає дійсності, оскільки як вже зазначалось в матеріалах справи наявна копія квитанції № 2, про те, що декларацію за грудень 2012 року подано відповідачу (зареєстровано) 16 січня 2013 року об 11 год. 31 хв. 52 сек.

Крім того, як вже зазначалось вище, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року у справі № 826/8193-13-а визнано протиправним рішення № 3006/10/15.3-25, яким відповідач повідомив позивача про невизнання декларації за грудень 2012 року податковою звітністю, тобто по суті її неприйняття.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ з ІІ «Дока Україна Т.О.В.» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 10.06.2013 року № №0000581530 та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна T.O.B.» (ідентифікаційний код 30530955; 04210, м.Київ, пр-т Героїв Сталінграда,20-а. п/р 2600200242393 в КРД AT «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, МФО 3229042) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 299 346,00 грн. а також стягнення судового збору при поданні адміністративного позову а також при поданні апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» - задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби Україні у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2013 року №0000581530, №0000591530 та акту перевірки від 23.05.2013 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби Україні у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2013 року №0000581530, №0000591530.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» (ідентифікаційний код 30530955) судовий збір у розмірі 3251 грн. 75 коп. (три тисячі п'ятдесят одну гривню сімдесят п'ять копійок) із Державного бюджету України.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 05.11.2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.