Постанова № 34684389, 23.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року м. Київ К/800/7346/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області про визнання протиправними дій та стягнення за реквізитами Ворошиловського місцевого бюджету м. Донецька, на який було перераховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 32022,28 грн. з вихідної допомоги ОСОБА_2, а саме: місцевий бюджет Ворошиловського району міста Донецька ОКПО 34686537, р/р 33210800700004, МФО 834016 ГУ ДКС України в Донецькій області.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю факту добровільної сплати суми податку з доходів фізичних осіб, помилкового утриманого Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Донецькій області при нарахуванні та виплаті вихідної допомоги ОСОБА_2.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року скасовано; прийнято нову, якою позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 надмірно сплачену суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 32022,28 грн.

У поданій касаційній скарзі Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року по справі №2а/0570/3085/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 32022,28 грн. з вихідної допомоги ОСОБА_2.

З постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року по справі №2а/0570/3085/2012 вбачається, що відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 21.04.2011 року №08/3714-4, Державною судовою адміністрацією України підтверджено право ОСОБА_2 на отримання вихідної допомоги судді у відставці у розмірі 189473,44 грн.

Відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 05.01.2012 року №08-23/108/37-12, ОСОБА_2 вихідна допомога нарахована в сумі 189473,44 грн., з якої при сплаті утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 32022,28 грн. Крім того, з вихідної допомоги утримано зайво сплачене щомісячне грошове утримання за грудень 2010 року в сумі 2159,82 грн.

ОСОБА_2 звернулась до Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області із вимогами про повернення коштів, за результатами розгляду яких відповідачем надана відповідь від 31.07.2012 №04-38/2636 про повернення без виконання документів позивача.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недотримання позивачем вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 в частині необхідності надання органові Казначейства переліку документів, зазначених у пункті 7 вказаного Порядку.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, виходив з доведеності з боку позивача наявності підстав для вжиття заходів судового захисту її порушених прав та оспорених інтересів шляхом стягнення з Державного бюджету України помилково утриманої суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 32022,28 грн.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з позицією суду інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, вважаючи при цьому за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року по справі №2а/0570/3085/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012, визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 32022,28 грн. з вихідної допомоги ОСОБА_2.

В той же час, незважаючи на встановлену протиправність дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з утримання суми у розмірі 32022,28 грн., позивачеві кошти, перераховані до відповідного бюджету, не повернуто.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що відповідно до положень статті 78 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України відповідно до статті 43 цього Кодексу, та передбачає, зокрема, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів судового захисту порушених прав позивача шляхом стягнення з відповідного бюджету незаконно утриманої суми податку з доходів фізичних осіб.

В той же час, переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, колегія суддів вказує на помилковість позиції суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для стягнення вказаних сум з Державного бюджету, оскільки відповідно до частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать, зокрема, податок на доходи фізичних осіб у частині, визначеній статтею 65 цього Кодексу. При цьому, згідно з частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Враховуючи викладене, сума незаконно утриманого податку з доходів фізичних осіб підлягає поверненню з місцевого бюджету, до якого вона була сплачена.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що обставини у справі судом апеляційної інстанції встановлено повно та вірно, але суд допустив порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення в частині, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року змінити, виклавши абзац четвертий постанови в наступній редакції:

"Стягнути з місцевого бюджету Ворошиловського району міста Донецька на користь ОСОБА_2 надмірно сплачену суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 32 022,28 грн.".

В іншій частині постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: