ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/58428/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Голубєвої Г.К., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайон Авто Трафік»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року
по справі №2а/1570/3352/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайон Авто Трафік» (надалі - ТОВ «Лайон Авто Трафік»)
до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Приморському районі м.Одеси)
про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними, -
встановив:
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м.Одеси №0000502350/0 від 20.04.2011р. та 00002350/0 від 20.04.2011р. недійсними.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2011р. позовні вимоги задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Лайон Авто Трафік» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012р. та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2011р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, контролюючим органом було проведено позапланові невиїзні перевірки з питань: достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень 2010 року та за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період жовтень 2010 року, про що було складено акт №2031/23-5/34598954 від 12.04.2011 р.; достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період листопад 2010 року, про що було складено акт №2032/23-5/34598954 від 12.04.2011 р.
Відповідно до акту перевірки №2031/23-5/34598954 від 12.04.2011р., на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку чим товариством було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2010р. на суму 709516,00грн. та за листопад 2010р. на суму 79916,00грн.
На підставі названого акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №00002350/0 від 20.04.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за квітень 2010р. та листопад 2010р. на суму 789432,00грн.
Відповідно до акту перевірки №2032/23-5/34598954 від 12.04.2011р., на думку податкового органу, встановлено порушення ТОВ «Лайон Авто Трафік» п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку чим, товариством було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2010р.
На підставі цього акту ДПІ у прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502350 від 20.04.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 146036,00грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог та скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія апеляційного суду цілком правильно та обґрунтовано виходила з наступного.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Лайон Авто Трафік» (покупець) та ТОВ «Альтернативна паливна компанія» (продавець) були укладені договори купівлі - продажу, які наявні в матеріалах справи, відповідно до умов яких, продавець зобов'язується передати, а покупець - оплатити та прийняти гранульоване лушпиння соняшника та гранули топлівні із лушпиння соняшника, в Біг-Бегах, кількість і якість відвантажує мого товару є остаточною згідно видаткових документів і посвідчень якості. При цьому, поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах самовивозу зі складу постачальника. Крім того, відповідно до умов вказаних договорів постачальник зобов'язаний надати оригінали документів на відвантаження продукції, а саме: рахунки на оплату, товарні накладні, податкові накладні товарно-транспортні накладні. Оплата продукції, згідно вказаних договорів, здійснюється на підставі рахунків постачальника на протязі 3-х банківських днів з моменту поставки.
Також, між ОВ «Лайон Авто Трафік» (покупець) та СПД ОСОБА_2, ТОВ «Спецінвест-Н» (постачальник), ФОП ОСОБА_3 (постачальник), ФОП ОСОБА_4 (постачальник), ФОП ОСОБА_5 (постачальник), ТОВ «Миколаївський біопаливний завод» (постачальник), ТОВ «НВК Фільтр-Сервіс» (постачальник), ПП «Будмеханізация» (постачальник), ПП «Торговий Дім Меркурій» (постачальник), ПП «Сенатор» (постачальник), ПП «Інфопроект» (постачальник), ТОВ «Біоекспорт» (постачальник), ТОВ «Агроком Нова Водолага» (постачальник), ТОВ «Великдом» (постачальник), ТОВ «Сателліт» (постачальник), ТОВ «Альтернативна паливна компанія» (постачальник) були укладені договори поставки, копії яких наявні в матеріалах справи, відповідно до умов яких постачальник зобов'язується передати, а покупець - оплатити та прийняти гранульоване лушпиння соняшника та гранули топлівні із лушпиння соняшника. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом 100% передоплати до моменту отримання товару на підставі виписаних постачальником рахунків-фактур. Поставка за цими договорами повинна здійснюватися на умовах ЕХW шляхом вивезення товару зі складу постачальника.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вищевказаного Закону).
У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це зазначено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 згаданого Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Під визначенням бюджетне відшкодування, яке наведене у п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», слід розуміти суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачений п.7.7 ст.7 цього Закону України «Про податок на додану вартість».
Так, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного вище Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, із накладних підписаних постачальниками ПП «Інфопроект», СПД ОСОБА_2, ПП «Будмеханізация», ПП «Торговий Дім Меркурій» не вбачається, на підставі яких господарських договорів виконувалась поставка товарів, відтак, встановити зв'язок поставки товарів відповідно до цих накладних та поставки товарів не вбачається можливим.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про передачу йому товару та вивезення ним товарів зі складу постачальника, як то передбачено умовами укладених ним договорів.
Також позивачем не надані платіжні доручення щодо перерахування коштів СПД ОСОБА_2, ТОВ «Спецінвест-Н», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Миколаївський біопалив ний завод», ТОВ «НВК ФільтрСервіс», ПП «Будмеханізация», ПП «Торговий Дім Меркурій», ПП «Сенатор», ПП «Інфопроект», ТОВ «Біоекспорт», ТОВ «Агроком Нова Водолага», ТОВ «Великдом», ТОВ «Сателліт», ТОВ «Альтернативна паливна компанія» за поставку товару згідно з укладеними договорами, які підтверджують сплату податку на додану вартість.
Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична надмірна оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг), які підтверджені первинними документами.
Приймаючи до уваги, що докази реальності господарських операцій, між ТОВ «Лайон Авто Трафік» та його контрагентами відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідні періоди згідно спірних податкових повідомлень-рішень.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайон Авто Трафік» - залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ Г.К. Голубєва
____ О.В. Муравйов
Судове рішення № 34684328, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 22.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1570/3352/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: