Постанова № 34683943, 07.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року 810/5237/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Сюр В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс-Трейд"

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліс-Трейд" з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2013 № 0000321502, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 70103,00 грн.

В основу вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 року за рахунок сум податку, сплачених контрагенту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Евромарт" у складі ціни придбаного товару (кабелів UTP). Податковий орган стверджує, що позивач не мав права включати до податкового кредиту вказані суми податку, оскільки податкові накладні, видані вищезазначеним контрагентом, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому формування податкового кредиту здійснено позивачем неправомірно і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставним, оскільки обов'язок реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних законодавством покладається на продавця, покупець не повинен нести відповідальність за дії контрагента іншого платника податків. Позивач також вказував, що подав до податкового органу заяву про порушення контрагентом порядку видачі податкових накладних, тому правомірно сформував податковий кредит на підставі отриманих податкових накладних і визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Таким чином, позивач просив суд визнати протиправним оспорювань податкове повідомлення-рішення та скасувати.

Ухвалою від 30.09.2013 судом відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовку справи до судового розгляду, судовий розгляд призначено на 07.11.2013.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з'явився представник позивача. Представник відповідача до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліс-Трейд" є юридичною особою, що зареєстрована 25.11.2010 Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області, як платник податків перебуває у Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість. Видами діяльності позивача є: ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення; оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля тощо.

У квітні 2013 року посадовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) (акт перевірки від 05.04.2013 № 513/1502/37397656).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 70103,00 грн.

Твердження посадових осіб податкового органу ґрунтуються на даних про те, що суми податкового кредиту не підтверджуються податковими накладними, оскільки вони не були зареєстровані в установленому порядку контрагентом позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних. Висновки зроблено за результатами аналізу податкової декларації позивача за серпень 2012 року щодо показників податкового кредиту та підстав його формування, а також Додатку 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" до вказаної податкової декларації.

За результатами перевірки Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2013 № 0000321502, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 70103,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача копію податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року, первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт поставки товару, оплату їх вартості та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товарів, а також зобов'язав позивача надати суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містять дані про контрагента позивача.

На підставі зібраних по справі доказів судом встановлено наступне.

В грудні 2010 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Евромарт" (постачальник) укладено договір поставки від 09.12.2010, згідно з яким постачальник зобов'язувався поставити товар (кабелі UTP) на загальну суму 420620,40 грн., у тому числі ПДВ - 70103,40 грн.

Факт поставки продукції підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями видаткових накладних, складених уповноваженими представниками постачальника та позивача.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромарт" дві податкові накладні від 23.05.2012 № 1 та від 04.06.2012 № 1 на загальну суму 420620,40 грн., у тому числі ПДВ - 70103,40 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2012 року, відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року та реєстрі отриманих податкових накладних.

Однак, як з'ясувалось, позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 70103,40 грн. на підставі податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Евромарт", які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З цього приводу судом встановлено, що 20.09.2012 позивач в електронному вигляді подав податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року з додатками до декларації. Зокрема, у Додатку 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних" міститься інформація про порушення порядку реєстрації податкових накладних) з боку іншого платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромарт" на суму 70103,00 грн. як убачається з квитанції № 2, додаток №8 (заяву про відмову постачальника надати податкову накладну) за серпень 2012 року подано до податкового органу 20.09.2013 о 17:15:43.

На підтвердження реальності господарської операції позивач також надав суду документи, що підтверджують подальшу реалізацію товарів, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромарт", на користь інших суб'єктів господарської діяльності.

З приводу юридичної особи контрагента судом, на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромарт" є юридичною особою, що зареєстрована 24.06.2010; стан юридичної особи - зареєстровано. Основним видом діяльності даного контрагента є інші види оптової торгівлі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромарт" є платником податку на додану вартість (свідоцтво №100294314 серії НБ № 081696.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 18.06.2012 № 107115-3 на підставі підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України скасовано реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромарт" як платника податку на додану вартість, анульовано свідоцтво про реєстрацію.

Однак, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 по справі 2а-3161/12/2170 вказане рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні визнано протиправним і скасовано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються положеннями розділу V Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначалось, позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромарт" дві податкові накладні від 23.05.2012 № 1 та від 04.06.2012 № 1 на загальну суму 420620,40 грн., у тому числі ПДВ - 70103,40 грн., які не були зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацами одинадцятим та дванадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судом встановлено, що 20.09.2012 позивач в електронному вигляді подав податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року з додатками до декларації, зокрема Додатком 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), в якій зазначив про порушення порядку реєстрації податкових накладних з боку іншого платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромарт".

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, податковий орган дійшов безпідставного висновку про порушення позивачем вимог пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та неправомірне включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних , одержаних від Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромарт".

За наведених обставин податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне, а позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 23.04.2013 № 0000321502, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліс-Трейд" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 70103,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс-Трейд" судові витрати у сумі 701 (сімсот одна) гривень 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "08" листопада 2013 р.