Постанова № 34683882, 15.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-652/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод» (Публічне акціонерне товариство «Рокитнянський цукровий завод») на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року у справі за позовом Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод» (Публічне акціонерне товариство «Рокитнянський цукровий завод») про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2009 року Державна податкова інспекція у Волочиському районі, яка в подальшому була замінена на Хмельницьку міжрайонну державну податкову інспекцію Хмельницької області Державної податкової служби, звернулася в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод», в якому просила стягнути з відповідача в дохід Держави суму коштів, які були одержані за нікчемним правочином.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що оскільки правочин між відповідачем та ДП «Волочиськ - цукор» вчинено всупереч вимогам цивільного законодавства, не відповідає волі їх учасників, не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, то даний правочин є недійсним в силу закону (нікчемним), у зв'язку з чим кошти отримані за вказаним правочином підлягають стягненню на користь Держави.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи - а саме не встановив зміст угоди (чи повинна була продукція бути доставленою), неправильно встановив обставину не проведення товарних операцій, дав невірну оцінку встановленій обставині відсутності руху продукції по складу ДП «Волочиськ - цукор».

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

06.08.2013 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду відповідачем подано лист - повідомлення про зміну найменування товариства. Враховуючи, що Публічне акціонерне товариство "Рокитянський цукровий завод" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Рокитянський цукровий завод" судом змінено назву відповідача з Відкритого акціонерного товариства "Рокитянський цукровий завод" на Публічне акціонерне товариство "Рокитянський цукровий завод".

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що представниками податкового органу в період з 18.08.2008 року по 29.09.2008 року проведено виїзну планову перевірку ДП «Волочиськ-цукор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, результати якої викладені в Акті від 29.09.2008 року № 994/23/32461570 (далі - Акт перевірки).

Під час проведення перевірки позивачем було встановлено, що в червні 2008 року ВАТ «Рокитнянський цукровий завод» оформило документи щодо поставки ДП «Волочиськ-цукор» цукру-піску на загальну суму 6100830,07 грн., в т.ч. ПДВ - 1016805,01 грн. До перевірки були надані видаткові накладні №СХ-11 від 05.06.2008 року - 16,4 тон цукру на суму 41591,94 грн. (в т.ч. ПДВ - 6931,99 грн.) та №СХ-10 від 03.06.2008 року - 2163,55 тон цукру на суму 6059238,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 1009873,02 грн.). Суми податку на додану вартість, які включені до вартості придбаного цукру, відображені у складі податкового кредиту з ПДВ в декларації за червень 2008 року по податкових накладних №142 від 05.06.2008 року на суму 41591,94 грн. (в т.ч. ПДВ - 6931,99 грн.) та №141 від 03.06.2008 року на суму 6059238,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 1009873,02 грн.).

Позивач дійшов до висновку, що договір укладений між відповідачем та ДП «Волочиськ-цукор» є нікчемним, оскільки дана операція є безтоварною, тобто проведення якої не мало місця, оскільки переміщення товару від ВАТ «Рокитянський цукровий завод» до ДП «Волочиськ - цукор» не відбулось. Крім того, на думку позивача спірну угоду було укладено без мети реального настання правових наслідків та виключно з метою заниження оберту оподаткування.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції не може погодитися з наведеними висновками податкового органу, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що в червні 2008 року між ВАТ «Рокитнянський цукровий завод» та ДП «Волочиськ-цукор» укладено договір поставки цукру - піску на загальну суму 6100830,07 грн., в т.ч. ПДВ - 1016805,01 грн.

Факт здійснення господарської операції між відповідачем та ДП «Волочиськ-цукор» підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №СХ-11 від 05.06.2008 року - 16,4 тон цукру на суму 41591,94 грн. (в т.ч. ПДВ - 6931,99 грн.) та №СХ-10 від 03.06.2008 року - 2163,55 тон цукру на суму 6059238,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 1009873,02 грн.) та копією довіреності ЯОВ № 951477 від 03.06.2008 року, виписані на імя ОСОБА_3

Колегія суддів не може погодитися з висновком податкового органу, що правочин є таким, що вчинений без цілі створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства, та одночасно є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, беручи до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Слід зазначити, що нікчемність угод повинна встановлюватися з огляду на приписи цивільного законодавства України в судовому порядку.

Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладення вказаного правочину. Також, позивачем в суді першої інстанції не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з третьою особою, фіктивної господарської діяльності останніх, безтоварності господарської операції, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод» (Відкрите акціонерне товариство «Рокитнянський цукровий завод») - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року - скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод» (Відкритого акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод») про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод» (Відкритого акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод») судові витрати у розмірі 1 147 грн. 00 коп. (одна тисяча сто сорок сім грн.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 23 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.