Постанова № 34683830, 29.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1368/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Ковальчук А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Ніжинської Об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Лосинівська» до Ніжинської Об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року КСП «Агрофірма «Лосинівська» звернулося в Чернігівський окружний адміністративний суд з позовом до Ніжинської Об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням про зменшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими позивачу нараховано штрафні санкції на загальну суму 242644,75 грн., а саме: від 28.11.2012 року № 0002911530, від 28.11.2012 року № 0002921530, від 28.11.2012 року № 0002931530 та від 28.11.2012 року № 0002941530 в сумі 47,95 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 28.11.2012 року № 0002931530; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 28.11.2012 року № 0002911530 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 21945,60 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що Податковим кодексом України не передбачено звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань у зв'язку з накладенням арешту на рахунки платника податків.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що Ніжинською ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №1157/15-14249542 від 14.11.2012 року.

При перевірці податковим органом встановлено порушення позивачем строків сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

За висновками акта перевірки Ніжинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: 1. від 28.11.2012 року № 0002911530 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 94583,60 грн. (в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість; 2. від 28.11.2012 року № 0002921530, про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 241,80 грн. (в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість); 3. від 28.11.2012 року № 0002931530, про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 147771,40 грн. (в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість); 4. від 28.11.2012 року № 0002941530 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 18132,05 грн. (в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням ДПС у Чернігівській області від 06.02.2013 року № 303/10/10-215 та рішенням ДПС України від 07.03.2013 року № 3515/6/10-2215 залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скарги позивача без задоволення.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в період дії постанови державного виконавця відділу ДВС Ніжинського МРУЮ від 06.06.2011 року про арешт коштів боржника позивач не мав фактичної можливості виконувати свої зобов'язання відповідно до Порядку № 11 іншим шляхом, ніж перерахування грошових коштів з одного розрахункового рахунку на інший, а тому нарахування штрафних санкцій за період 06.06.2011 року по 06.02.2012 року є неправомірним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.

Згідно із пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач посилається на те, що узгоджена сума заборгованості ним була сплачена з затримкою, у зв'язку з тим, що 06.06.2011 року постановою головного державного виконавця відділу ДВС Ніжинського МРУЮ Бойко Ю.В. накладено арешт на всі рахунки КСП «Агрофірма «Лосинівська», що призвело до неможливості виконувати взяті на себе податкові зобов'язання.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що постановою головного державного виконавця про арешт коштів боржника від 06.06.2011 року накладено арешт на кошти КСП «Агрофірма «Лосинівська» в сумі 3 957481, 22 грн. (а.с. 14). Листом від 02.09.2011 року за № 127 КСП «Агрофірма «Лосинівська» повідомило начальника Ніжинської ОДПІ про те, що кошти не перераховані на спеціальний рахунок в зв'язку з тим, що арештовані три розрахункові рахунки від 21.06.2011 року - р/р 26006107621, 26045607621, 26048507621 та 07.11.2011 року зверталось до начальника відділу ДВС Ніжинського МРУЮ в Чернігівській області з клопотанням про тимчасове зняття арешту з рахунків з метою погашення утвореної заборгованості по ПДВ (а.с. 17). Постановою головного державного виконавця відділу ДВС Ніжинського МРУЮ від 06.02.2012 року (а.с. 18) звільнено з - під арешту кошти КСП ««Агрофірма «Лосинівська» в сумі 3 954807, 62 грн.

Однак, приймаючи до уваги дані посилання позивача, судом першої інстанції не враховано, що податкове законодавство не містить жодної норми про звільнення суб'єкта господарювання - платника податків від сплати податків в зв'язку з наявністю об'єктивних причин - накладенням арешту на його розрахункові рахунки. При цьому, жодних виключень щодо сільськогосподарських підприємств податковим законодавством також не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про безпідставність позовних вимог, в зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ніжинської Об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року - скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову Колективного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Лосинівська» до Ніжинської Об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 4 листопада 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.