Ухвала суду № 34682427, 05.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 925/112/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С.,розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"про прийняття додаткової постановиу справі№ 925/112/13-г господарського суду Черкаської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"донавчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина № 9930),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дяченко Василь Іванович,простягнення 22 691, 99 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" звернулося до господарського суду з позовом до навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина № 9930) про відшкодування 22691, 99 грн. збитків в порядку регресу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.03.2013р. (суддя Дорошенко М.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина № 9930) на користь публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" 17 510, 09 грн. збитків та 1327, 61 грн. витрат на сплату судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. (колегія суддів у складі: Зеленін В.О. - головуючий, Синиця О.Ф., Шевченко Е.Є.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 20.03.2013р. - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2013р. касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" задоволено. Рішення господарського суду Черкаської області від 20.03.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. у справі № 925/112/13-г змінено та викладено резолютивну частину рішення господарського суду Черкаської області від 20.03.2013р. в наступній редакції: "Позов задовольнити повністю. Стягнути з навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина № 9930) (ідентифікаційний код 14321512) на користь публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (ідентифікаційний код 16467237) 22691, 99 грн. (двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто одну гривню дев'яносто дев'ять копійок) збитків та 1720, 50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривен п'ятдесят копійок) судового збору за подання позовної заяви."

Стягнуто з навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина № 9930) (ідентифікаційний код 14321512) на користь публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (ідентифікаційний код 16467237) 860, 25 грн. (вісімсот шістдесят гривен двадцять п'ять копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

Доручено господарському суду першої інстанції видати відповідні накази.

Відповідно до ст.11111 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Однак, приймаючи 24.09.2013р. постанову, Вищий господарський суд України не вирішив питання щодо нового розподілу судових витрат по сплаті судового збору за подання до господарського суду апеляційної інстанцій апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу якщо не вирішено питання, зокрема, про розподіл господарських витрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення 22 691, 99 грн. збитків в порядку регресу, тобто вимога майнового характеру.

Відповідно до п. 1 та пп.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" місячний розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013р. склав 1147, 00 грн.

Таким чином, сума судового збору за подання до місцевого господарського суду позовної заяви у даній справі не могла бути меншою 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2013 року, тобто ставка судового збору, що підлягав сплаті позивачем, складала 1720,50 грн.

Згідно пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду у справах з позовними вимогами майнового характеру ставки судового збору встановлюються у розмірі - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, позивач оскаржував рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків та просив прийняти у цій частині нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги. Тобто оспорюваною до суду апеляційної інстанції сумою позовних вимог була сума 5181,90 грн., що є різницею між сумою позовних вимог (22691, 99 грн.) та задоволеною місцевим господарським судом сумою позову (17510,09 грн.).

Відтак, у даному випадку, враховуючи вимоги Закону України "Про судовий збір" та правила розподілу судових витрат, встановлені статтею 49 ГПК України, при визначенні розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за подання апеляційної скарги, слід виходити саме з розміру оспорюваної позивачем суми позовних вимог - 5181,90 грн. та 50% розміру ставки судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви до місцевого господарського суду, який складає 860, 25 грн. Тобто, з відповідача на користь позивача у даній справі підлягає стягненню сума судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 860,25 грн.

Враховуючи те, що Вищим господарським судом України при прийнятті 24.09.2013р. постанови у даній справі не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору за подання до апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, то суд касаційної інстанції приходить до висновку про необхідність прийняття додаткової постанови щодо вирішення цього питання.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 88, пунктом 11 статті 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина № 9930) (ідентифікаційний код 14321512) на користь публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (ідентифікаційний код 16467237) 860, 25 грн. (вісімсот шістдесят гривен двадцять п'ять копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко