Постанова № 34682374, 05.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 924/304/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Воліка І.М., Кролевець О.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФермерського господарства "Агроінвестпроект-2005"на постанову від 02.07.2013Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 924/304/13-г господарського суду Хмельницької області за позовом Шепетівського районного прокурора в інтересах держави в особі Аграрного фондудоФермерського господарства "Агроінвестпроект-2005"простягнення 149649,53 грн. штрафів та пеніВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаПронін О.А. (дов. від 04.12.2012 № 249);відповідачане з'явилися;прокуратуриІвченко О.А. - посвідчення № 000643 від 02.08.2012;Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 05.11.2013 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий-суддя - Демидова А.М., судді - Волік І.М., Кролевець О.А.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Шепетівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Аграрного фонду звернувся до господарського суду із позовом до Фермерського господарства "Агроінвестпроект-2005" (надалі - ФГ "Агроінвестпроект-2005") про стягнення 149 694,53 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем Форвардного біржового контракту № 81Ф на закупівлю зерна від 04.04.2012, з яких 84 812,76 грн. - 20 % штрафу, 29 684,47 грн. - 7 % штрафу, 35 197,30 грн. - пені за не допоставку товару.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.05.2013 у справі № 924/304/13-г (суддя Заярнюк І.В.) позов задоволено; стягнуто з ФГ "Агроінвестпроект-2005" на користь Аграрного фонду 84 812,76 грн. - 20 % штрафу, 29 684,47 грн. - 7 % штрафу, 35 197, 30 грн. пені; стягнуто з ФГ "Агроінвестпроект-2005" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2993,89 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 (колегія суддів: Грязнов В.В. - головуючий, судді - Мельник О.В., Савченко Г.І.), апеляційну скаргу ФГ "Агроінвестпроект-2005" на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.05.2013 у справі № 924/304/13-г - задоволено частково; рішення суду першої інстанції змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задовольнити частково; стягнути з ФГ "Агроінвестпроект-2005" на користь Аграрного фонду 24 638,11 грн. пені, 59 368,93 грн. - 20 % штрафу та 20 779,13 грн. - 7 % штрафу та 2 095,72 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовити."

Звертаючись з касаційною скаргою відповідач - ФГ "Агроінвестпроект-2005" просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 20.05.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 в частині стягнення 7 % штрафу і прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, оскільки двічі стягнуто штрафні санкції за одне і теж саме порушення, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

В решті рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції не оскаржуються, з огляду цього, судові акти перевіряються касаційною інстанцією тільки в оскаржуваній частині.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК), та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, думку прокурора та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судами встановлено, що 04.04.2012 між Аграрним фондом (Покупець) та ФГ "Агроінвестпроект-2005" (Продавець) через брокерів укладений Форвардний біржовий контракт № 81Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна (надалі - Контракт), за умовами якого Продавець в порядку та на умовах, визначених в Контракті, зобов'язується передавати товар у власність Покупцю, а Покупець в порядку та на умовах, визначених в Контракті, зобов'язується приймати та оплачувати товар: пшеницю м'яку 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 в кількості 490 тонн, в термін до 01.11.2012, базис поставки ЕХW ДПЗКУ, ПАТ (філія "Старокостянтинівський елеватор"), вартість всього товару складає 882 000,00 грн., у тому числі ПДВ 147 000,00 грн.; поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов контракту (п.п. 1.1. - 1.6., 2.2. Контракту).

Покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладання Контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок Продавця в розмірі 50 % від суми Контракту; остаточний розрахунок здійснюється впродовж трьох робочих днів після поставки товару відповідно до цього Контракту, надання документів, передбачених пунктом 3.3., та виконання пункту 4.1. Контракту (п.п. 5.1, 5.3 Контракту).

У Розділі 7 Контракту сторони погодили відповідальність Продавця, і зокрема, за невиконання останнім обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 % вартості недопоставленого товару (п. 7.2.); у разі виконання Покупцем пункту 5.1. та невиконання Продавцем пункту 2.1. цього Контракту з Продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, додатково стягується штраф у розмірі 7 % указаної вартості.

На виконання умов пункту 5.1. Контракту Покупець - Аграрний фонд перерахував на рахунок Продавця (відповідача) авансовий платіж 441 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 461 від 26.04.2012.

Відповідачем (Продавцем) на виконання Контракту через ДПЗКУ ПАТ (філія "Старокостянтинівський елеватор") фактично поставлено Аграрному фонду 254 409 тонн зерна пшениці м'якої 3 класу врожаю 2012 року на загальну суму 457 936,20 грн., що підтверджується Складською квитанцією АФ № 590135 від 20.09.2012 та Актом приймання-передавання зерна згідно Контракту від 20.09.2012. Щодо поставки іншої частини товару (зерна) зобов'язання у строки встановлені Контрактом відповідачем виконані не були, у зв'язку з чим позивачем відповідно до ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, пункту 7.5. Контракту нараховані пеня у розмірі 35 197,30 грн. та додатковий штраф 7% за прострочення понад 30 днів у розмірі 29 684,47 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

За змістом ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За встановлених обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, місцевий господарський суд встановивши факт недопоставки товару, на умовах визначених договором, задовольнив у повному обсязі нараховані позивачем штрафні санкції, а саме: 84 812,76 грн. - 20 % штрафу, 29 684,47 грн. - 7 % штрафу, 35 197, 30 грн. пені.

Апеляційним господарським судом при перегляді справи встановлено, що недопоставка товару відбулась у зв'язку з форс-мажорними обставини (несприятливі погодні умови, які призвели до зменшення урожайності), а тому з урахуванням заявленого позивачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та на підставі частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, частини 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 83 ГПК України, судом зменшено розмір штрафних санкцій та задоволено до стягнення 24 638,11 грн. пені, 59 368,93 грн. - 20 % штрафу та 20 779,13 грн. - 7 % штрафу.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, одночасно штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, узгоджується з положеннями ст. 230, абз. 3 частини 2 ст. 231 Господарського кодексу України, і не суперечить приписам ст. ст. 627, 549 Цивільного кодексу України, оскільки пеня та штраф є різними формами неустойки, а не окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій на умовах визначених договором та актами цивільного законодавства.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування прийнятих у даній справі судових рішень; наведені скаржником в касаційній скарзі доводи ґрунтуються на довільному тлумаченні приписів абз. 3 частини 2 ст. 231 Господарського кодексу України, і в жодному випадку не свідчать про невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що зазначені висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону, а також правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у численних постановах у справах даної категорії, що, в силу ст. 11128 ГПК України, є обов'язковими для застосування судами нижчих інстанцій.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Агроінвестпроект-2005" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 у справі № 924/304/13-г залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

О.А. Кролевець