Рішення № 34679350, 25.09.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 764/2670/13-ц

Провадження № 2/764/1623/2013

Категорія 26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді Рубан М.В.

за участю секретаря Бурчуладзе С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в березні 2013 року до суду із позовом, в якому з врахуванням уточнень просить звернути стягнення на нерухоме майно трикімнатну квартиру № 11 зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 75,10 кв.м., житловою площею 55,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. В.Морська/Суворова, буд.35/39, що належить ОСОБА_1 на підставі рішення Третейського суду при Севастопольської торгово-промислової палаті, та є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 27.11.2006 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №915/06-И від 27.11.2006 року, в розмірі 5115657,64 грн., що складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 1447516,07 грн., заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 724508,78 грн., заборгованості зі сплати щомісячної комісійної винагороди в розмірі 122687,85 грн., пені за прострочення сплати основного боргу, відсотків, щомісячної комісійної винагороди за період з 15.02.2012 року по 15.02.2013 року в сумі 2820944,94 грн., шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації предмета іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; зняти з реєстраційного обліку та виселити з переданій Банку в іпотеку квартири № 11, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. В.Морська/Суворова, буд.35/39, всіх мешканців та зареєстрованих осіб. Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останньої було надано кредитні кошти в розмірі 190600,00 доларів США зі строком повернення до 16 листопада 2021 року та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,00 процентів річних. В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира № 11, загальною площею 75,10 кв.м., житловою площею 55,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. В.Морська/Суворова, буд.35/39. Проте ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала, що призвело до утворення заборгованості, без попередження та згоди позивача здійснено відчуження предмету іпотеки ОСОБА_1, що не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до приписів ЗУ «Про іпотеку».

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, сповіщені про дату та місце судового засідання належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за можливе розглянути справу по суті та постановити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.11.2006 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 915/06-И (далі кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, сплатності кредит в розмірі 190600,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,00 процентів річних зі строком повернення до 26 листопада 2021 року.

Відповідно до п.4.7 кредитного договору позичальник щомісячно сплачує комісійне винагородження за надання кредитних коштів в розмірі 2406,33 грн.

Згідно умов п. 6.1 кредитного договору позичальник у випадку прострочення виконання договірних зобов'язань сплачує Банку пеню в розмірі 1 процент від простроченої суми за кожний день прострочення.

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» є правонаступником ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» і ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що підтверджується п. 1.2 Статуту ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (А01 № 306822).

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 27.11.2006 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки (далі договір іпотеки), предметом якого є - трикімнатна квартира № 11 зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 75,10 кв.м., житловою площею 55,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. В.Морська/Суворова, буд.35/39, яка належать відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу від 27.11.2006 року.

На підставі рішення Третейського суду при Севастопольській торгово-промисловій палаті від 24.03.2008 року вказаний об'єкт нерухомості був переданий у власність ОСОБА_1, у зв'язку з чим ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 07.08.2013 року за клопотанням представника позивача було замінено первісного відповідача у справі ОСОБА_2 на належного ОСОБА_1, ОСОБА_2 залучена до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідно до п. 3.2. договору іпотеки Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту.

ОСОБА_2 не виконала свої зобов'язання за укладеним договором кредиту перед позивачем, порушила вимоги цього договору, своєчасно не повернула кредит та не сплатила проценти за користування грошовими коштами. Сума заборгованості за вказаний договором кредиту складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 1447516,07 грн., заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 724508,78 грн., заборгованості зі сплати щомісячної комісійної винагороди в розмірі 122687,85 грн., пені за прострочення сплати основного боргу, відсотків, щомісячної комісійної винагороди за період з 15.02.2012 року по 15.02.2013 року в сумі 2820944,94 грн., що підтверджується наданим банком розрахунком.

З метою вирішення питання про погашення ОСОБА_2 в добровільному порядку суми заборгованості позивачем було направлено на адреси третьої особи листи № 24 від 09.01.2013 року, № 77 від 11.01.2013 року, № 76 від 11.01.2013 року з вимогою погашення заборгованості за кредитним договором, в якому останньою також попереджено про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте вказані вимоги ОСОБА_2 були проігноровані, погашення зобов'язань за кредитним договором не здійснено.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вже було встановлено судом, що під час дії договору іпотеки право власності на квартиру, яка є предметом іпотеки, перейшло до ОСОБА_1 на підставі рішення Третейського суду при Севастопольській торгово-промисловій палаті від 24.03.2008 року.

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Позивачем було направлено вимогу відповідачу з попередженням про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, яка була отримана ОСОБА_1 05.08.2013 року (а.с. 134), однак своїх заперечень з цього приводу остання не надала.

Відповідач та третя особа відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України не надали суду доказів повної та своєчасної сплати заборгованості боржником за кредитним договором. За таких обставин матеріалами справи підтверджується факт невиконання боржником ОСОБА_2 зобов'язань зі сплати заборгованості за основним боргом в розмірі 1447516,07 грн., заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 724508,78 грн., заборгованості зі сплати щомісячної комісійної винагороди в розмірі 122687,85 грн., пені за прострочення сплати основного боргу, відсотків, щомісячної комісійної винагороди за період з 15.02.2012 року по 15.02.2013 року в сумі 2820944,94 грн. Вказані розрахунки перевірені судом, сумнівів у суду не викликають, відповідачем та третьої особою не спростовані, у звязку з чим вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення вказаної заборгованості за договором кредиту підлягає задоволенню, оскільки право позивача задовольнити свої вимоги у такій спосіб передбачено як умовами договору іпотеки, так і нормами ЗУ «Про іпотеку», а перехід права власності на предмет іпотеки не є перешкодою для звернення стягнення на нього.

Щодо вимоги позивача зняти з реєстраційного обліку та виселити з переданій Банку в іпотеку квартири всіх мешканців та зареєстрованих осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з ч.3 ст. 109 Житлового Кодексу України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Також судом встановлено, що 02.08.2013 року позивач надіслав лист б/н на адресу відповідача (м. Севастополь, вул. Шостака, 1-12) з вимогою погашення утвореної заборгованості та попередженням про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки, однак з даного листа та квитанції відділення поштового зв'язку № 01 Укрпошти (а.с. 122 зворотній бік) не вбачається, що позивачем було направлено відповідачу саме письмову вимогу про виселення, що зумовлює дотримання позивачем житлового законодавства. При цьому, позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні відомості про наявність зареєстрованих осіб, зокрема відповідача ОСОБА_1, та коло мешканців квартири, що є предметом іпотеки, а отже, позивачем заявлено таки вимоги до невизначеного коло осіб, що суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства, зокрема, ст.ст.26,30 ЦПК України.

На підставі наведеного суд доходить висновку, що вимога позивача про зняття з реєстраційного обліку та виселення з переданій Банку в іпотеку квартири всіх мешканців та зареєстрованих осіб є безпідставною, тому не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 3441,00 грн.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526,536,587,590,1048,1050,1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. , 10, 11, 60, 61, 88, 169, 179, 212-215, 223, 224, 228, 232 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково .

Звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру № 11 зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 75,10 кв.м., житловою площею 55,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. В.Морська/Суворова, буд.35/39, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, та є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 27.11.2006 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №915/06-И від 27.11.2006 року, укладеним між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2, в розмірі 5115657,64 грн., що складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 1447516,07 грн., заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 724508,78 грн., заборгованості зі сплати щомісячної комісійної винагороди в розмірі 122687,85 грн., пені за прострочення сплати основного боргу, відсотків, щомісячної комісійної винагороди за період з 15.02.2012 року по 15.02.2013 року в сумі 2820944,94 грн., шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації предмета іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (код ЄДРПОУ 09807856) судовий збір в сумі 3441,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в Апеляційний суд м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя