Ухвала суду № 34675624, 04.11.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2862/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 28 Степаненко О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Корнієнко Н. В. суддів Гончар Н. І. , Василенко Л. І. при секретаріВоропай О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 13.12.2012 року ОСОБА_6 написала розписку в якій вона зобов'язувалась розрахуватися з ОСОБА_7 в повному обсязі, в розмірі 6300 доларів США, після проведення розрахунку з замовником.

02 жовтня 2013 року позивачем була подана заява про зміну позовних вимог в якій вона зазначила, що ОСОБА_6 взяла на себе зобов'язання перед фізичною особою виконати роботу, а саме внутрішні ремонтно-монтажні роботи у приватному будинку, облаштувати його необхідними внутрішніми комунікаційними зв'язками, організувати простір кімнат побутовими засобами.

Для організації та виконання такої роботи відповідач звернулась до ОСОБА_7 з пропозицією розробити проект з технічними характеристиками внутрішнього дизайну приватного будинку своїми засобами та матеріалами, на що позивач дала згоду. Позивачем була виконана перша частина замовлення ОСОБА_6, а саме розроблена та роздрукована у паперовому вигляді ескізи кімнат будинку, після чого була висунута вимога відповідачу ОСОБА_6 надати гарантії, що кошти за виконану роботу будуть сплачені. В якості надання гарантії відповідач склала розписку від 13.12.2013 року. Проект дизайну будинку з усіма розділами був повністю виконаний та переданий відповідачу.

Під час впровадження даного проекту у ОСОБА_6 виник конфлікт із замовником щодо якості виконаних нею робіт, в результаті чого замовник відмовився від її послуг та відмовився розрахуватися. На вимогу позивача розрахуватися за виконану роботу відповідач відмовилась, посилаючись на те, що замовник не провів з нею розрахунку.

Позивач вважає, що умова, яка міститься в розписці про розрахунок відповідача з нею після розрахунку з замовником не створює ніяких правових наслідків, а необхідність виплати коштів позивачці є обов'язком відповідача за законом.

Таким чином, просила стягнути з ОСОБА_6 суму коштів 6300 доларів США (еквівалент 50400 грн.).

Рішенням суду першої інстанції від 02 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 борг в сумі 45560,10 грн., судові витрати в сумі 658 грн., а всього 46245,10 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_6 просить скасувати дане рішення, як незаконне та протиправне таке, що ухвалене при неповному з'ясуванні обставин справи з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Встановлено, що у грудні 2012 року відповідач ОСОБА_6 взяла на себе обов'язок перед фізичною особою - замовником виконати внутрішні ремонтно-монтажні роботи у приватному будинку, облаштувати його необхідними внутрішніми комунікаційними зв'язками, організувати простір кімнат побутовими засобами.

Для організації та виконання такої роботи відповідач звернулася до ОСОБА_7 з пропозицією розробити проект з технічними характеристиками внутрішнього дизайну приватного будинку своїми засобами та матеріалами, на що позивач дала згоду. Позивачем була виконана перша частина замовлення ОСОБА_6, а саме розроблена та роздрукована у паперовому вигляді ескізи кімнат будинку, після чого була висунута вимога відповідачу ОСОБА_6 надати гарантії, що кошти за виконану роботу будуть сплачені. В якості надання гарантії відповідач склала розписку від 13.12.2013 року. Проект дизайну будинку з усіма розділами був повністю виконаний та переданий відповідачу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір, який укладався між сторонами в усній формі на виконання робіт, є фактично договором підряду, оскільки за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст.837 ЦК).

Що стосується дотримання письмової форми договору, на що вказує відповідач, то відповідно до положень ч.1 ст. 205 ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочинну, якщо інше не встановлено законом.

Для договору підряду обов'язкова письмова форма не встановлена.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.2 ст.205 ЦК).

Згідно ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Про те, що така домовленість між сторонами була не заперечує і сама позивачка. Вона підтвердила, що дійсно між нею та відповідачкою була домовленість на виконання робіт по розробці проекту з технічними характеристиками внутрішнього дизайну приватного будинку своїми засобами та матеріалами. Дизайн будинку з усіма розділами був виконаний та переданий ОСОБА_6

У цьому разі підрядник ОСОБА_6 виступає перед ОСОБА_7 як генеральний підрядник, ОСОБА_7 - як субпідрядник.

Відповідно до ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за

договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

В судовому засіданні встановлено, що домовляючись з ОСОБА_7 про виконання роботи, ОСОБА_6 склала розписку якою вона взяла на себе обов'язок сплатити кошти в розмірі 6 300 доларів США за виконану роботу після розрахунку з нею замовником (а.с. 2).

Позивачка ОСОБА_6 вважає, що умова, яка міститься в розписці про розрахунок відповідача з ОСОБА_7 після розрахунку з замовником не створює ніяких правових наслідків, а необхідність виплати коштів позивачці є обов'язком за законом.

В постанові про закриття кримінального провадження від 22 червня 2013 року зазначено, що замовник з відповідачкою не розрахувався. Під час судового засідання об'єктом дослідження було кримінальне провадження, в якому міститься пояснення замовника і який підтверджує, що розрахунок не здійснював.

ОСОБА_6, заперечуючи проти позову, зазначає, що випадок не настав і про це встановлено належними та допустимими доказами, тому зобов'язання згідно розписки у неї відсутні, а у ОСОБА_7 не має права вимоги.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_6, які вона дала слідчому СВ ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, що вона 25-26 грудня 2012 року передала 600 доларів США ОСОБА_7.(а.с.82).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_7 підтвердила, що ОСОБА_6 частково розрахувалася за виконану роботу.

З цього вбачається, що відповідачка ОСОБА_6 фактично визнала та погодилася про сплату ОСОБА_7 коштів за її замовлення, яке вона зробила останній на виконання певного виду роботи.

Між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин не виникало, будь-який акт щодо цього ними не складався. Отже, позивачкою виконана робота належним чином, а тому вона має бути оплачена.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Суд першої інстанції, досліджуючи розписку, вірно встановив справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і зробив відповідні правові висновки.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, розірвання договірних відносин замовника з ОСОБА_6 не позбавляє обов'язку останньої в силу положень ч. 2 ст. 838 ЦК України розрахуватись з ОСОБА_7 за виконану роботу.

Дана норма статті спростовує пояснення відповідачки ОСОБА_6 про відмову у поверненні боргу з підстав не проведення розрахунків між нею та замовником.

Так як, предмет вищевказаної розписки є іноземна валюта, в силу положень ст. 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гриванях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно враховані всі вище названі обставини з посиланням на норми матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин. Суд прийшов до правильного висновку про задоволення позову з підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні.

Зазначені в апеляційній скарзі обставини, на які апелянт посилається як на підставу скасування рішення, є необґрунтованими, вони були предметом дослідження судом першої інстанції, тому не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 303,307,308,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення боргу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :