Рішення № 3467242, 07.04.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2009 р.

Справа № 9/14-290

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Кропивної Л.В.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Тютюн" вул. Д. Лук"яновича, 1, м.Тернопіль.

до Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль" вул. Поліська, 14, м.Тернопіль.

За участі представників:

позивача: Крих Т.Я., довіреність № 58 від 01.12.2008 р.

відповідача: Радковський Т.Р., довіреність № 58 від 0-1.12.2008 р.

роз’яснивши у розпочатому судовому засіданні представникам Сторін права та обов’язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,

Встановив

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Поділля-Тютюн”, м. Тернопіль, звернувся 19.02.2009 р. (вх. № 0303 (н) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідача , Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”, м. Тернопіль, про стягнення 76 226,06 грн. заборгованості, з яких 63 689,12 грн. основного боргу, 3 434,91 грн. втрат від інфляційних процесів, 3 396,75 грн. – річних та 5 705,28 грн. пені за прострочення в оплаті товару , посилаючись на таке:

13 вересня 2006 р. між ТзОВ “Поділля-Тютюн”, як Постачальником, та Приватним підприємством “Продторг-Тернопіль”, як Покупцем, укладено договір поставки за № 596, у відповідності до п. 1.1 якого Постачальник зобов’язався поставити та передати у власність Покупця товар (тютюнові або інші вироби), а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

На виконання умов вказаної угоди, згідно накладних : № РН ПТ-0022485 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022486 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022491 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022487 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022488 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022489 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022490 від 13.09.2008 р., № ПТ-0023145 від 19.09.2008 р., № ПТ-0023140 від 19.09.2008 р., № ПТ-0023139 від 19.09.2008 р., № ПТ-0023144 від 19.09.2008 р., № ПТ-0023141 від 19.09.2008 р., № ПТ-0023143 від 19.09.2008 р., № ПТ-0022908 від 19.09.2008 р., № 0023142 від 19.09.2008 р., (копії яких містяться в матеріалах справи) Позивач передав, а Відповідач прийняв передбачений у договорі товар (тютюнові вироби), на загальну суму 63 981,14 грн.

У відповідності до п. 4.3 договору поставки розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення готівки в касу Постачальника. Оплата товару проводиться в 10-денний термін після його отримання.

Сторони визначили в договорі, що зобов’язання Покупця по оплаті вартості отриманого товару вважаються виконаними : при розрахунках готівкою - з моменту внесення готівки в кассу Постачальника, при безготівкових розрахунках –з моменту зарахування коштів, перерахованих Покупцем, на поточному рахунку Постачальника в банківській установі.

Як стверджує Позивач, Приватне підприємство “Продторг-Тернопіль” порушило господарське зобов’язання , оплати повної вартості поставленого товару не здійснило внаслідок чого заборгувало 63 689,12 грн.

За неналежне виконання грошового зобов'язання на підставі п. 5.1 договору поставки та ст. 625 ЦК України Позивач нарахував боржнику, Приватному підприємству “Продторг-Тернопіль” 3 434,91 грн. інфляційних збитків, 3 396,75 грн. – річних та 5 705,28 грн. пені за прострочення оплати за договором .

У судовому засіданні 10.03.2009 р. Відповідач заперечив проти позову з тих підстав, що договір поставки № 596 від 13.09.2006 р. підписаний від імені підприємства Яремко Орестом Федоровичем, однак керівником ПП "Продторг-Тернопіль" є Спяк Павло Степанович. Тому вважає, що договір підписаний неуповноваженою на те особою, відтак не є укладеним.

Ухвалою від 10.03.2009 р. з метою з'ясування факту невиконаного грошового зобов'язання, зобов’язав сторони провести взаємозвірку розрахунків та надати належним чином оформлений акт звірки взаєморозрахунків.

Водночас, суд витребовував від Відповідача книгу придбання та обліку товарів, довідку з ЄДРПОУ про те, хто був керівником підприємства станом на день укладення договору, копію ліцензій на магазини-одержувачі, які належать ПП "Продторг-Тернопіль", установчі документи Підприємства. Книги придбання та обліку товарів Відповідач не надав.

У судовому засіданні 07.04.2008 р. Позивач подав акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2009 р., підписаний повноважними представниками сторін, з якого вбачається, що Відповідач визнає заборгованість перед Позивачем за поставлений товар на суму 63 689,12 грн., в той час як ТзОВ “Поділля Тютюн” стверджує, що борг ПП “Продтог-Тернопіль” складає 63 657,49 грн. (на 31,63 грн. більше). Просить задовільнити позов у повному обсязі.

Представник Відповідача визнав основний борг на суму 63 689,12 грн., однак заперечив проти факту укладення договору поставки та нарахування штрафних санкцій. Вказав, що договір поставки № 596 від 13.09.2006 р. підписаний від імені ПП “Продторг Тернопіль” особою, яка не мала права його підписувати.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Спір виник внаслідок невиконання Відповідачем, як Покупцем, зобов’язань по оплаті Постачальнику повної вартості поставленого ним товару на підставі договору поставки № 596 від 13 вересня 2006 р. з порушенням строків, визначених цим договором.

Предметом договору , як визначено у п. 1.1. та 1.2. договору від 23.09.2006 р. , є продаж та поставка Постачальником (ТзОВ “Поділля Тютюн” ) та прийняття і оплата покупцем (ПП "Продторг-Тернопіль") тютюнових або інших виробів, асортимент, кількість , ціна та терміни поставки яких визначаються на кожну партію окремо і здійснюється на підставі погодженої постачальником заявки покупця , що надсилається постачальнику факсовим або іншим повідомленням.

Як стверджує Позивач, для укладення договору поставки і з метою дотримання вимог частини 10 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового , коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , Відповідач передав постачальнику копії ліцензій від 22.09.2006 р. на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами , строком дії з 23.09.2006 р. по 23 вересня 2007 р. , на торгові точки ПП "Продторг-Тернопіль".

Окрім цього, Підприємством передано Товариству “Поділля Тютюн” копії свідоцтва про реєстрацію підприємства платником податку на додану вартість , копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копію довідки головного управління статистики у Тернопільській області № 31-126 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України станом на 23.08.2006 р.

Мотиви, з яких вказані документи були передані Товариству “Поділля Тютюн” , представник ПП "Продторг-Тернопіль" пояснити не зміг, як і не зміг заперечити доводів Позивача стосовно того, що ці документи були передані Підприємством для укладення договору поставки тютюнових виробів.

З відомостей наявної у Позивача довідки статуправління вбачається , що керівником ПП "Продторг-Тернопіль" є Яремко Орест Федорович.

Доводи Відповідача про те, що підпис на договорі поставки не належить Яремко Оресту Федоровичу, і в силу цього договір не може вважатися укладеним, судом відхиляються , з огляду на те, що вони не підтверджені висновком позасудової почеркознавчої експертизи.

До того ж, як визначається ст. 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Матеріалами справи доведено та підтверджується сторонами у справі , що договір виконувався сторонами , хоча Відповідачем і неналежним чином, що не дає підстав вважати цей договір неукладеним.

За змістом частини 8 статті 181 ГК України , відповідно до приписів якої визначення договору як неукладеного ( такого, що не відбувся ), може мати місце на стадії укладання господарського договору, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Договір поставки ,як видно з предмету договору , є реальним правочином , його виконання розпочалося з 23.09.2006 р. , тому в силу приписів ч. 2 ст. 640 ЦК України він є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення іншої дії.

Факт поставки покупцю тютюнових виробів на загальну суму 63 981,14 грн. підтверджено не лише відмітками на накладних , оформлених постачальником, та складеним на вимогу суду сторонами актом звірки взаєморозрахунків , але й Відповідачем у відзиві на позов та усних поясненнях його представника у ході судового слідства.

Так само визнаною та документально підтвердженою є часткова оплата Відповідачем вартості отриманого ним товару та наявної заборгованості на суму 63 689,12 грн.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

Своїх обов’язків щодо сплати продавцеві повної ціни переданого товару відповідно, до п. 4.3. договору поставки, у 10-денний термін після його отримання, покупець не виконав, на момент розгляду спору судом доказів виконання ним цих зобов’язань не подав, , тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 63 689,12 грн. заборгованості за поставлений товар згідно накладних : № РН ПТ-0022485 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022486 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022491 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022487 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022488 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022489 від 13.09.2008 р., № ПТ-0022490 від 13.09.2008 р., № ПТ-0023145 від 19.09.2008 р., № ПТ-0023140 від 19.09.2008 р., № ПТ-0023139 від 19.09.2008 р., № ПТ-0023144 від 19.09.2008 р., № ПТ-0023141 від 19.09.2008 р., № ПТ-0023143 від 19.09.2008 р., № ПТ-0022908 від 19.09.2008 р., № 0023142 від 19.09.2008 р .

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужим коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України, ч. 4 ст. 232 ГК України, п. 5.1 договору поставки та доведені розрахунково, є вимоги позову про стягнення з відповідача 3 434,91 грн. –інфляційних нарахувань за період з жовтня 2008 р. по грудень 2008 р., 3 396,75 грн. –16% річних за період з жовтня 2008 р. по січень 2009 р.

У відповідності до п. 5.1 договору поставки у разі прострочення Покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи те, що Відповідач порушив господарське зобов’язання стосовно оплати повної вартості переданого йому товару, а договором поставки № 596 від 23.09.2006 р. встановлено стягнення пені за прострочку в оплаті товару, тому підлягають до задоволення вимоги стосовно стягнення 5 705,28 грн. пені, нарахованої у розмірі двох подвійних облікових ставок НБУ , яка діяла на час виникнення боргу за період з 24.09.2008 р. по 09.02.2009 р.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються повністю в частині стягнення 63 689,12 грн. основного боргу, 5 705,28 грн. пені, 3 434,91 грн. інфляційних збитків, 3 396,75 грн. річних .

Судові витрати, які складаються із 763,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

У судовому засіданні 07.04.2009 р. за згодою представників Сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України .

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 625, ч. 1 ст. 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль” (вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, ідент. код 34473634) 63 689,12 грн. основного боргу, 3 434,91 грн. інфляційних втрат за жовтень-грудень 2008 р., 3 396,75 грн. – 16% річних за період жовтня 2008 р. по січень 2009 р., 5 705,28 грн. пені за період з 24.09.2008 р. по 09.02.2009 р. та 881,00 грн. судових витрат в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Поділля Тютюн” (вул. Д. Лук’яновича, 1, м. Тернопіль, р/р № 260004734 ТОД “Райфайзен Банк Аваль”, МФО 338501, ідент. код 30622532).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “14” квітня 2009 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя Л.В. Кропивна