Рішення № 3467099, 30.03.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2009 р.

Справа № 5/13-281

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автек-Поділля”, вул. Київська, 4, м. Хмельницький, 29025

до Приватного підприємства “Ліон-Тер” ТРАНС, вул..Тернопільська 2А, с. Смиківці, Тернопільського району, Тернопільської області, 47740

За участю представників від:

Позивача: Євстіфєєв Ю.В. –представник (дов. Б/н від 23.02.2009р.)

Відповідача: Василюк Я.В. –юрисконсульт (дор. від 26.02.2009р.)

Суть справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Автек-Поділля” звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з приватного підприємства “Ліон-Тер” ТРАНС 9130грн. 93коп. боргу за поставлений товар згідно накладних №РН-0000382 від 19.06.2008р. та №РН-0000396 від 23.06.2008р.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, оскільки на його думку, останні не підтверджені належними та допустимими доказами, посилаючись на те, що позивачем не додано доказів, які б підтверджували факт отримання відповідачем згідно долучених накладних товарно-матеріальних цінностей, а саме: довіреностей на одержання цінностей відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Мінфіну України №99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Мін’юсті України 12.06.1996р. №2293/1318, також зазначив, що накладні №РН-0000382 від 19.06.2008р. та №РН-0000396 від 23.06.2008р. не містять всіх необхідних реквізитів.

Сторони на вимогу суду згідно ухвали від 16.03.2009р. взаємозвірки розрахунків не провели.

Проте, представник відповідача в судовому засіданні 30.03.2009р. та в клопотанні від 30.03.209р. підтвердив факт отримання відповідачем поставленого позивачем товару згідно накладних №РН-0000382 від 19.06.2008р. та №РН-0000396 від 23.06.2008р., позовні вимоги визнав повністю, і пояснив, що заборгованість виникла внаслідок важкого фінансового стану підприємства у зв’язку із впливом на його діяльність світової фінансової кризи та наявністю кредитних зобов’язань, а тому заявив клопотання про відстрочку виконання рішення на один рік.

Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення заперечив, посилаючись на те, що сума боргу є незначною і його товариство не менше постраждало від фінансової кризи в економіці країни.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне:

На підставі усної домовленості позивач по видаткових накладних №РН-0000382 від 19.06.2008р. та №РН-0000396 від 23.06.2008р. через матеріально - відповідальну особу відповідача, підпис якої на накладній №РН-0000382 від 19.06.2008р. завірений печаткою відповідача, поставив останньому товар на загальну суму 9130грн. 93коп.

Оскільки сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач, не зважаючи на направлену останньому вимогу від 15.12.2008р. №6 про оплату поставленого товару, свої зобов’язання щодо його оплати не виконав, і станом на день заявлення позову за ним рахується борг в сумі 9130грн.93коп., що також визнав відповідач у клопотанні від 30.03.2009р. та його повноважний представник в судовому засіданні.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про оплату отриманого товару не надав, позов визнав повністю, а тому у відповідності до вимог ст.ст.11, 509 ЦК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і визнаний відповідачем.

Розглянувши клопотання відповідача від 30.03.2009р. про відстрочку виконання рішення в частині стягнення боргу, проти якого заперечує повноважний представник позивача в судовому засіданні, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, характер господарських правовідносин, що виникли між сторонами, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан та можливість настання негативних наслідків в першу чергу для стягувача при затримці виконання рішення господарського суду, беручи до уваги, що відповідачем не надано жодних документальних доказів в підтвердження наявності обставин, що можуть ускладнити виконання ним рішення в установлений законом строк, а тому суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Ліон-Тер” ТРАНС, вул..Тернопільська 2А, с. Смиківці, Тернопільського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 24636599, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автек-Поділля”, вул. Київська, 4, м. Хмельницький, код ЄДРПОУЄЄлрпрєєд 34669548 –9130грн.93коп. боргу, 102грн.00коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 06.04. 2009р. через місцевий господарський суд.

Суддя