Рішення № 3467098, 16.04.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2009 р.

Справа № 18/14-291

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Антимонопольного комітету України м. Київ, вул. Урицького, 45

до відповідача Державного підприємства «Мишковицький спиртовий завод»с. Мишковичі, вул. Січових Стрільців, 1, Тернопільський район, Тернопільська область

про стягнення штрафу та пені у сумі 80 000 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Чорномаз Н.Є. –начальника загального відділу, довіреність № 01-77 від 15.01.2008 р.

відповідача: Войнарського А.Й., довіреність від 22.12.2008 р.

В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Антимонопольний комітет України, надалі позивач, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з державного підприємства «Мишковицький спиртовий завод», надалі відповідач, 40 000 грн. штрафу та 40 000 грн. пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем вчинені порушення передбачені ч. 1, 3 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»№ 2210-ІІІ від 11.01.2001 р. (далі –Закон № 2210-ІІІ), внаслідок чого 20.12.2007 р. рішенням Антимонопольного комітету України № 745-р по справі № 23-26.13/5-07 на нього в порядку ст. 52 Закону № 2210-ІІІ накладено штраф в розмірі 40 000 грн., який у встановленому порядку відповідачем не погашений, що послугувало підставою для нарахування у відповідності ч. 5 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ пені в розмірі 40 000 грн.

Відповідач у представленому суду відзиві на позовну заяву № 158 від 16.04.2009 р. та у судовому засіданні, згідно пояснень повноважного представника 16.04.2009 р., проти позовних вимог заперечує посилаючись на ст. 250 Господарського кодексу України. Стверджує, що 20.12.2007 р. Антимонопольний комітет України прийняв рішення № 745-р про накладення штрафу на Державне підприємство «Мишковицький спиртовий завод»проте позивач лише 03.02.2009 р. звернувся до господарського суду Тернопільської області про стягнення штрафу та пені, а відповідно пропустив річний строк пред’явлення до суду даних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Стаття 3 Закону «Про Антимонопольний комітет України»№ 3659-ХІІ від 26.11.1993 р. (далі –Закон № 3659-ХІІ) відносить до основних завдань Антимонопольного комітету України, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону № 2210-ІІІ Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності) (ч. 1, 3 ст. 6 Закону № 2210-ІІІ).

Частиною 1 статті 50 Закону № 2210-ІІІ встановлено, що антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист від економічної конкуренції.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 51 Закону № 2210-ІІІ).

Відповідно до ст. 257 Господарського кодексу України справи про порушення антимонопольно –конкурентного законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у порядку, встановленому законом.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу (ч. 1 ст. 48 Закону № 2210-III).

Рішенням Антимонопольного комітету України № 745-р від 20.12.2007 р., прийнятим по справі № 23-26.13/5-07 визнано, що державним підприємством «Мишковицький спиртовий завод»вчинено порушення передбачені ч. 1, 3 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону № 2210-ІІІ та на підставі ч. 2 ст. 52 накладено штраф у розмірі 40 000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Рішення Антимонопольного комітету України № 745-р від 20.12.2007 р., прийняте по справі № 23-26.13/5-07, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 197350 вручене відповідачеві 15.01.2008 р.

В силу ч. 1 ст. 60 Закону № 2210-ІІІ відповідач мав право на оскарження рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Відповідачем дане рішення було оскаржено в господарському суді м. Києва, яким винесено рішення від 04.06.2008 р. по справі № 32/181 та відмолено в позові про визнання його недійсним. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 р. рішення господарського суду м. Києва у справі № 32/181 від 04.06.2008 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2008 р. касаційну скаргу державного підприємства «Мишковицький спиртовий завод»задоволено частково, а саме –рішення господарського суду м. Києва у справі № 32/181 від 04.06.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 р. скасовано, в зв’язку з тим, що попередніми судовими інстанціями позов поданий з пропуском ст. 60 Закону № 2210-ІІІ розглядався по суті та відповідно припинено провадження у справі.

Згідно ч. 5 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Так, позивач просить стягнути пеню за 161 день прострочення за період з 18.03.2008 р. по 10.04.2008 р., з 05.06.2008 р. по 15.07.2008 р., з 24.09.2008 р. по 06.11.2008 р., з 10.12.2008 р. по 30.01.2009 р., розмір якої з врахуванням ст. 56 Закону № 2210-ІІІ складає 40 000 грн.

Відносно заперечень відповідача, зроблених із посиланням на ст. 250 Господарського кодексу України, його висновку, що оскільки 20.12.2007 р. Антимонопольний комітет України прийняв рішення № 745-р про накладення штрафу на відповідача, то звернувшись 03.02.2009 р. до суду з даним позовом позивач пропустив річний строк пред’явлення до суду заявлених ним вимог, суд відзначає, що вони не відповідають нормам Закону та спростовуються наявними у справі доказами, і зроблені без врахування наступного. Строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України до відповідних правовідносин не застосовуються (Рекомендація, Вищий господарський суд, від 29.10.2008, № 04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»). Стаття 48 Закону № 2210-ІІІ, яка передбачає прийняття рішення із накладенням штрафу, що мало місце 20.12.2007 р., і після чого відповідач у двомісячний строк мав його сплатити (ст. 56 Закону № 2210-ІІІ) та мав право оскарження даного рішення (ч. 1 ст. 60 Закону № 2210-ІІІ). Як вже зазначено вище, дане рішення оскаржувалося Державним підприємством «Мишковицький спиртовий завод»в апеляційній та касаційній інстанції, зокрема 09.12.2008 р. закінчено касаційне провадження по справі № 32/181. Відповідно тільки 09.12.2008 р. Вищим господарським судом встановлено пропуск відповідачем терміну для оскарження рішення Антимонопольного комітету України № 745-р. та те, що попередніми судовими інстанціями позов поданий з пропуском ст. 60 Закону № 2210-ІІІ розглядався по суті. У відповідності п. п. 3, 4 Закону № 2210-ІІІ прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, зокрема порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Таким чином, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 40 000 грн. штрафу та 40 000 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Мишковицький спиртовий завод»(с. Мишковичі, вул. Січових Стрільців, 1, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 00375154, р/р 260073590 в ТОД АППБ «Аваль», м. Тернопіль, МФО 338501) в дохід державного бюджету України (р/р31118106700010 В ГУ ДКУ м. Києва, код ЄДРПОУ 26077951, МФО 820019, код платежу 21081100, символ звітності 106) 40 000 (сорок тисяч) грн. штрафу та 40 000 (сорок тисяч) грн. пені.

3. Стягнути з державного підприємства «Мишковицький спиртовий завод»(с. Мишковичі, вул. Січових Стрільців, 1, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 00375154, р/р 260073590 в ТОД АППБ «Аваль», м. Тернопіль, МФО 338501) в дохід державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 800 (вісімсот) грн. державного мита;

4. Стягнути з державного підприємства «Мишковицький спиртовий завод»(с. Мишковичі, вул. Січових Стрільців, 1, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 00375154, р/р 260073590 в ТОД АППБ «Аваль», м. Тернопіль, МФО 338501) в дохід державного бюджету України на р/р 31214259700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –17.04.2009 р., через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька