Рішення № 34670546, 01.11.2013, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 299/3313/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Надопта А.А., при секретарі Чернянчук К.П., за участі представників позивача-Соскида П.Ю., ОСОБА_1, відповідача-Линтур Г.І., представника відповідачки-адвокат ОСОБА_2, представника органу опіки та піклування Виноградівської ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право на проживання в службовому приміщенні, та виселення її без надання іншого житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В :

КЕВ м. Мукачеве заклав позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право на проживання в службовому приміщенні, та виселення її без надання іншого житлового приміщення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 року №1752/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади України до якої входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним органом) у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до вимог ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» ст. 10 Закону України «Про оборону України», Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Вимогами ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Збройні Сили України - це військова державна структура, яка організаційно складається з військових об'єднань, з'єднань, частин, підрозділів, військових установ і навчальних закладів.

Із врахуванням вищенаведених вимог чинного законодавства квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачеве на підставі положення, затвердженого начальником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління є державною установою, яка заснована на базі Мукачівської квартирно-експлуатаційної частини району згідно директиви Міністра оборони України № 322/1/10 від 20 квітня 2005 року та створена Міністерством оборони України і підпорядкована Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню, та згідно Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" - є суб'єктом господарської діяльності Збройних Сил України, яка здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності, має кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банку,

печатку із зображенням малого державного герба України і з своїм найменуванням.

Майно, обігові кошти КЕВ м.Мукачеве є державною власністю і належать до сфери управління Міністерства оборони України; відповідно до довідки ЄДРПОУ КЕВ м.Мукачеве є юридичною особою, бюджетною організацією з державною формою власності, платником податків.

Оскільки КЕВ м. Мукачеве являється органом державної військової влади на місцях в системі Збройних Сил України, на який у відповідності до вимог п.4 «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.2006 року №1081 покладено функції здійснення обліку житла, спорудженого за рахунок бюджетних коштів для забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та контроль за його використанням.

У відповідності до ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла. При цьому, житлових фонд, який перебуває у віддані Міністерства оборони України, відповідно до ст.5 Житлового кодексу України, входить до складу державного житлового фонду та призначений для забезпечення житлом військовослужбовців.

Наказом командира військової частини А1927 за № 82 від 22.03.2007 року була розподілена однокімнатна квартира житловою площею 18,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 діловоду стройової частини штабу старшому солдату ОСОБА_4 на склад сім'ї 2 (дві) особи, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5 - дочка ІНФОРМАЦІЯ_1

Дана службова квартира відноситься до службового житлового фонду Міністерства оборони України, в яку відповідач та її донька заселились на підстав ордеру №781 від 27.03.2007 року, серія СЖ, який було оформлено та видано виконавчим комітетом Виноградівської міської ради на склад сім'ї (дві особи) ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5.

Відповідно наказу командира військової частини А1556 від 06.08.2009 року № 20-К старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4І було звільнено з військової служби у запас через службову невідповідність та виключено зі списків особового складу.

На вимогу п.2.19 наказу Міністра оборони №577-2006 р.; п.3.14 наказу Міністра оборони України № 737 від 11.12.2011 року відповідачка ОСОБА_4 повинна була в двомісячний термін звільнити службове житлове приміщення за вищевказаною адресою.

Також під час оформлення документів для отримання ордеру на службову квартиру відповідачці ОСОБА_4 було оформлено та власноруч підписано зобов'язання про звільнення службової житлової площі за адресою : АДРЕСА_2 в разі переводу по службі в іншу військову частину, звільнення з військової служби без права на пенсію, після закінчення строку контракту і його не продовження або дострокового розірванням, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, а також з отриманням іншого жилого приміщення для постійного ( тимчасового) проживання та в інших випадках визначених законодавством ( підпис гр. ОСОБА_4 засвідчено командиром частини А 1927 підполковником ОСОБА_6І.).

Після неодноразових попереджень відповідачки ОСОБА_4 щодо здачі квартири (листи командира військової частини А 1927 вих. за № 238 від 13.08.2009 року та вих. за № 366 від 05.11.2009 року, лист голови житлової комісії Виноградівського гарнізону вих. № 501 від 20.10.2009 року), квартиру відповідачка так і не здала, продовжує утримувати за собою.

За вищевикладених обставин слід прийти до висновку, що за наявності неналежного виконання взятих на себе зобов'язань відповідачкою Лин тур Г.І., порушуються інтереси держави щодо використання державного житлового фонду.

Відповідач на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов не перебуває та рахується такою, що не має права на отримання житла від Міністерства оборони України, а відтак, на підставі наведеного, вважаючи, що порушено його право, позивач просить суд визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5, такими, що втратили право на користування службовим житловим приміщенням -квартирою №14 у м. Виноградово, вул. Лейзмана, 56 та зобов'язати громадянку ОСОБА_4, ОСОБА_5 звільнити службове житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3.

Представники позивача ОСОБА_7, ОСОБА_1 у судовому засіданні, заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили суд такі задоволити.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник-адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову та просили суд в такому відмовити в повному обсязі.

Представник органу опіки та піклування ОСОБА_8, в судовому засіданні підтримав позицію відповідачів та зазначив, що виселення із службової квартири буде суперечити інтересам неповнолітніх дітей.

Суд заслухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що заявлений позов є таким, що не підлягає до задоволення.

Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач в основу заявленого позову робить посилання на ст. 124 ЖК України, згідно до якого робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають, без надання іншого жилого приміщення. Позивач звернувся до Виноградівсько районного суду із вимогою про визнання ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користання службовим приміщенням квартирою №14 у м. Виноградів по вул. Лейзмана, 56.

Суд констатує, що дані правовідносини регулюються нормами Житлового кодексу України.

Стаття 72 ЖК України передбачає порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Так у вищезгаданій етапі зазначається, що особа визнається такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовомк порядку.

Тобто ЖК України чітко встановлює підстави для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довесті ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, позивач не надав жодних доказів, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втратила право користування жилим приміщенням, оскільки відповідачі безперервно проживали у службовому приміщенні, тому не є такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Позивач обґрунтовує свою позовну заяву тим, що відповідач ОСОБА_4 припинила трудові відносини із Міністерством оборони України, тому втратила право користування службовим приміщення, при цьому позивач квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачеве вказує статтю 124 ЖК України, яка передбачає, що робітники і службовці, що припинили трудові відносносини з підприємством, установою, організацією підлягають виселенню з службового приміщення з усіма особами, які з ним проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Між тим, у ст. 109 ЖК України зазначається, що виселення із жилих приміщень допускається із підстав, установлених законом.

Стаття 116 ЖК України передбачає підстави виселення громадян без надання їм іншого житлового приміщення. Так, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, висилення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб проводиться без надання іншого жилого приміщення.

Проте, в порушення вимог ст.ст. 10,11, 60 ЦПК України, жодних доказів про те, що відповідачі систематично порушують умови співжиття позивачєм не надані, а тому виселення без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_9 та ОСОБА_5 є неможливим.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах із Міністерством оборони України з березня 1995 року по 06.08.2009 року, тобто чотирнадцять років (а.с.42).

Пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України віл 3 серпня 2006 року № 1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями" передбачено, що при звільненні з військової служби військовослужбовець підлягає виселенню із службового житлового приміщення з усіма членами сім'ї, якщо інше не передбачено законодавством.

Стаття 125 ЖК України передбачає: "Без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 ЖК України, не може бути виселено, зокрема: осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення не менш як десять років; одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ним.

Так, службове приміщення було надане відповідачу у відповідності до ст. 16 Закону України "Про збройні сили України" та ст. 12 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Службове приміщення ОСОБА_4 було надане Міністерсвом оборони України (а.с.18).

В силу приписів ст. 125 ЖК України, відповідачка ОСОБА_4 не може бути виселена із службового приміщення без надання іншого жилого приміщення так як перебувала у трудових відносинах з Міністерством оборони України чотирнадцять років, тобто більше десяти років.

Дана позиція узгоджується із практикою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладена в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 06.03.2013 року по справі №6-800св13.

Крім того, відповідачка ОСОБА_4 є одинокою особою, яка проживає у службовому приміщенні із неповнолітніми дітьми.

ОСОБА_4 та ОСОБА_10 розірвали шлюб, про що 04 жовтня 2001 року в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за №121, та підтверджується свідоцтвом нро розірвання шлубу серії 1-ФМ №007744.

На даний час відповідачка ОСОБА_4 неодружена та самостійно виховує двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.31) є неповнолітніми та проживають разом із ОСОБА_4 в одному приміщенні, а відтак суд приходить до переконання, що відповідач ОСОБА_4 не може бути виселена із службового приміщення без надання іншого приміщення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги КЕВ м. Мукачево не підлягає до задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, і у разі часткового задоволення позову судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до Договору №ЛНТ-1 про надання правової допомоги, укладеної між відповідачкою ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_2 від 25.10.2013 року (а.с.41,47) та акту здачі-приймання наданих послуг про надання правової допомоги (а.с.48), квитанції до прибуткового касового ордера №016 від 31.10.2013 року (а.с.49), відповідачка ОСОБА_4 понесла судові витрати по справі в розмірі 4050 грн., які суд стягує з позивача КЕМ м. Мукачеве.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 208, 209, 212 -215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право на проживання в службовому приміщенні, та виселення її без надання іншого житлового приміщення-відмовити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве, 89600, м. Мукачеве, вул. Брегівська об»їздна 1а, ЄДРПОУ 08439994, індивідуальний податковий №084399907093 на користь Лин тур ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ІПН НОМЕР_1), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5 понесені нею судові витрати по справі в розмірі 4050 грн.

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_13