Рішення № 3466718, 02.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.09 Справа№ 9/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.

При секретарі Марочканич І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Приватного підприємства „Торгцентр”, м. Львів,

До відповідача: Малого приватного підприємства „Левант”, м. Стрий, Львівська обл.,

Про стягнення заборгованості в сумі 3 943,16 грн. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Гула О.В. –представник, за довіреністю № 02-08 від 20.11.2008 року,

Від відповідача: не прибув.

Представнику роз»яснено права і обов»язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право відводу судді, стаття 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді –не заявлено. Представник відмовився від технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного підприємства „Торгцентр”, м. Львів, до Малого приватного підприємства „Левант”, м. Стрий, Львівська обл., про стягнення заборгованості в сумі 3 943,16 грн. та стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 16.02.2009 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12.03.2009 року, про що сторони були належним чином, під розписку: повідомлені: Позивач –21.02.09р., а Відповідач – 20.02.09р., про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованими кореспонденціями відповідно № 4024780, № 4024771 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень –в матеріалах справи).

У зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 12.03.2009р. розгляд справи було відкладено на 02.04.2009 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав документи, які вимагалися судом (оригінали –для огляду, копії –у справу), просить позов задовільнити повністю.

Відповідач, повторно, в судове засідання повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву не подав, вимог ухвал суду –не виконав, про причини неприбуття представника в судове засідання, суд, належним чином, не повідомив.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, оглянув подані позивачем письмових доказів, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що у справі достатньо доказів для розгляду справи без участі представника відповідача.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи судом ВСТАНОВЛЕНО.

Між позивачем та відповідачем договір у письмові формі (згідно статті 207 ЦК України) не укладався.

В даному випадку має місце домовленість двох сторін (Позивача та Відповідача), спрямована на встановлення цивільних прав та обов’язків, що не суперечить вимогам частини першої статті 626 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2008р. –10.06.2008 році Приватне підприємство „Торгцентр” (Позивач) поставив Малому приватному підприємству „Левант” (Відповідач) товар, відповідно до видаткових накладних: № БС-0000382 від 22.04.08р., № БС-0000497 від 27.05.08р., № БС-0000545 від 10.06.08р., № БС-0000546 від 10.06.08р. на загальну суму 3 828 грн. 69 коп. (оригінали видаткових накладних оглянуто в судовому засіданні –копії –у справі).

Відповідач отримав вищевказаний товар (продукти харчування): 22.04.08р. –10.06.08р., згідно видаткових накладних № БС-0000382 від 22.04.08р., № БС-0000497 від 27.05.08р., № БС-0000545 від 10.06.08р., № БС-0000546 від 10.06.08р. на загальну суму 3 828 грн. 69 коп.

З метою врегулювання спору в порядку передбаченому частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, позивач надіслав відповідачу 03 грудня 2008 року претензію вих. № 182 з вимогою оплатити за отриманий відповідачем товар та зазначив, що у разі незадоволення претензійних вимог протягом трьох робочих днів, ПП «Торгцентр»зобов»язується звернутися з відповідним позовом до господарського суду (абзац 5-й описової частини претензії). Зазначена претензія з вимогою оплати боргу була скерована відповідачу рекомендованою поштою 28.12.08р. за № 245/1290200 ( оригінал поштової квитанції – в матеріалах справи).

Претензія позивача № вих. № 182 від 03.12.2008р. з вимогою оплатити борг - залишена відповідачем без реагування.

Отже, станом на час розгляду даної справи в суді, відповідач (Мале приватне підприємство „Левант”) заборгувало перед позивачем: Приватним підприємством „Торгцентр” - 3 828 грн. 69 коп. основного боргу.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 114 грн. 47 коп., посилаючись при цьому, на статтю 549 ЦК України та Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань».

Заслухавши пояснення представника позивача в цій частині, суд приходить до висновку, відмовити позивачу у задоволенні вимоги в частині стягнення 114 грн. 47 коп. пені, виходячи з наступного.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком (частина 1 цієї статті),

Частиною 2 статті 546 ЦК України визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов»язання.

Частиною 1 статті 547 ЦК України, чітко визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі, а частиною 2 цієї статті передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 202 ЦК України визначено поняття правочину, який має відповідати вимогам статті 203 ЦК України, тобто, щоб правочин мав належну юридичну силу, він повинен задовольняти низці умов, до яких належать умови: а) про форму; б) про сторони; в) про зміст правочину; г) про відповідність внутрішньої волі волевиявленню сторін.

Як вбачається із наведеного, правовідносини між сторонами виникли при відсутності договору (правочину) оформленого у письмовій формі, хоча реально правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, спрямовані на виникнення правових наслідків, що відповідає вимогам частини 1 та 2 статті 206 ЦК України.

З аналізу вищенаведених норм Цивільного кодексу України випливає, що для забезпечення виконання зобов»язання, передбачених статтею 546 ЦК України, в т.ч. неустойки у формі пені ( статті 549, 550, 551 ЦК України), необхідна письмова форма правочину (договору).

Як зазначалося вище у цьому рішенні, між позивачем та відповідачем договір, тобто правочин у письмовій формі –не укладався.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»(із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10 січня 2002 року № 2921-111), на який посилається позивач у позовній заяві, як на підставу нарахування та стягнення пені, передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1 цього Закону).

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із вищенаведених норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», пеня сплачується за прострочку платежу в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, згода сторін щодо розміру нарахування пені, може бути зазначена (викладена) тільки у договорі (правочині), оформленому у письмовій формі, відповідно до статті 207 ЦК України.

Відповідно до вимог статті 549 ЦК України, неустойка (штраф, пеня) застосовується в цілях забезпечення договірних зобов”язань на підставі сформульованих умов договору про неустойку, в т.ч. в частині її розміру, порядку обчислення.

Неустойка за своєю юридичною природою є не тільки видом (способом) забезпечення виконання зобов»язання, а також одною з форм цивільно-правової відповідальності,

Відповідальність сторін за невиконання зобов”язання, має бути чітко визначена договором.

Законна неустойка, підлягає застосуванню у випадках передбачених законом, іншими актами цивільного законодавства, передбачених статтею 4 ЦК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь три відсотки річних в сумі 14 грн. 47 коп., які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України (Розрахунок трьох відсотків річних - приведений у тексті позовної заяви).

У відповідності до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Правильність розрахунку трьох відсотків річних була перевірена в судовому засіданні, відповідає розрахунку наведеному позивачем у тексті позовної заяви, відтак позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних у розмірі 14 грн. 47 коп. підлягає до задоволення.

Суд заслухав пояснення представників позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно з ст. 49 ГПК України.

Позивачем за даним позовом сплачено державне мито у розмірі 102 грн. 00 коп., розмір державного мита пропорційно-задоволених позовних вимог складатиме 99 грн. 41 коп., виходячи з розрахунку: ціна позову 3943 грн. 16 коп., судом задоволено позов частково, на загальну суму 3843 грн.16 коп. (3828,69 грн. основного боргу + 14,47 грн. –відсотків річних), отже: (3843.16 грн. х 102,00 грн.) : 3943,16 грн. = 99,41 грн.).

Позивачем за даним позовом сплачено 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, отже, 3843,16 грн. розмір суми, яка задоволена судом х 118,00 грн.) : 3943,16 грн. ціни позову = 115,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 4-3, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства „Левант” (п. і. 82400, місто Стрий, Львівська область, вулиця Зелена, 31, Ідентифікаційний код 22414860) на користь Приватного підприємства „Торгцентр” (п. і. 79000, місто Львів, вул. Городоцька, 12, код ЄДРПОУ 31804146) 3 828 грн. 69 коп. основного боргу, 14 грн. 47 коп. –3 % річних, 99 грн. 41 коп. державного мита та 115 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст.ст. 116, 117 ГПК України.

4. В задоволенні решти позовних вимог позивача –відмовити.

Суддя Данко Л.С.