Ухвала суду № 34663177, 05.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10254/13-а ( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Троян Н.М.,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря Золотоверх І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень № 0002212203, № 0002182203 від 28.02.2013, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал», результати якої оформлені актом від 05 лютого 2013 року № 104/22-03/36257034: скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України від 28 лютого 2013 року № 0002212203, № 0002182203; стягнення з відповідача витрат по даній справі.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 23 липня 2013 року адміністративний позов задовольнив частково, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення-рішення від 28 лютого 2013 року № 0002212203, № 0002182203 та відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2013 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал» зареєстровано як юридична особа Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби як платник податку на додану вартість.

У період з 23 січня 2013 року по 29 січня 2013 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій за період з 01 липня 2011 року по 31 серпня 2011 року по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фартор».

З матеріалів справи вбачається, що зазначену перевірку відповідачем було проведено на підставі наказу від 17 грудня 2012 року № 2150 про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал», який було направлено позивачу.

Дослідження положень статей 75, 79 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 надає підстави вважати, що проведення відповідачем документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал» було здійснено у відповідності до вимог законодавства України.

За результатами зазначеної перевірки позивача Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України було складено акт від 05 лютого 2013 року № 104/22-3/36257034.

Згідно з висновками зазначеного акту, відповідачем було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал» вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 506140 грн. за три квартали 2011 року та заниження податку на занижено податок на прибуток на загальну суму 506140 грн.

На підставі та на виконання акту перевірки від 05 лютого 2013 року № 104/22-3/36257034 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення 28 лютого 2013 року № 0002212203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 660182 грн., у тому числі за основним платежем - 440121 грн. та за штрафними санкціями - 220061 грн., та № 0002182203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 560140 грн., у тому числі за основним платежем.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подачі скарг до Державної податкової служби у місті Києві Державної податкової служби України та Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду вказані скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал» були залишені без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що здійснення фінансово-господарської діяльності позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фартор» підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: договором про поставку товарів від 27 січня 2011 року № 5276, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками про розрахунки між зазначеними контрагентами.

Дослідження вимог податкового законодавства, зокрема статей 198, 200, 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", надає привід вважати, що підставою для виникнення права платника податків на формування податкового кредиту є наявність первинної документації, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних.

Згідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Оскільки, витрати позивача за договором, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фартор», були відображені у відповідних податкових накладних, складених на підставі правовідносин між позивачем та зазначеним контрагентом, який на момент виникнення спірних правовідносин був зареєстрований як платник податку на додану вартість, первинні документи виписані та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що невизнання відповідачем права позивача на формування податкового кредиту на підставі зобов'язань із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фартор» є безпідставним.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що висновки відповідача з приводу порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізоформ Медікал» вимог податкового законодавства зроблені, зокрема, на підставі аналізу результатів зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартор» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Футурама».

Разом з тим, у Листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 чітко зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що договір, укладений між позивачем і Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартор», не спрямований на реальне настання господарсько-правових наслідків, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами подальшого використання товарів, одержаних за договором про поставку товарів від 27 січня 2011 року № 5276, укладеним між зазначеними юридичними особами, а саме: довіреністю типової форми М-2 та видатковими накладними на підтвердження реалізації товарів, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартор»; актами списання товарів, таблицею списання та використання товарів, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартор» та використаних позивачем у власній господарській діяльності; договором відповідального зберігання від 01 січня 2011 року № 0101-11 на підтвердження наявності у позивача складських приміщень для зберігання товарів; договором фінансового лізингу від 01 квітня 2011 року з додатками на підтвердження наявності у позивача власного транспорту для перевезення товарів.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що з положень цивільного законодавства, а саме: частини 1 статті 203, статті 204, частини 2 статті 215, частини 1 статті 216, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також статті 207 Господарського кодексу України, вбачається, що законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати правочини такими, що порушують публічний порядок, і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. За наявності ознак недійсності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 28 лютого 2013 року № 0002212203 та № 0002182203.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Н.М. Троян

Судді Л.О. Костюк

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.