Ухвала суду № 34663187, 05.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6590/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Троян Н.М.,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря Золотоверх І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрікт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрікт» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України про скасування повідомлення-рішення № 0013762203 від 07.12.2012, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрікт» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 грудня 2012 року № 0013762203.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 11 липня 2013 року адміністративний позов задовольнив частково, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2012 року № 0013762203 в іншій частині та відмовивши в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 30600 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нову, якою задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрікт» є юридичною особою, яка перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України та зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по правовідносинам з Приватним підприємством «Хімнівест-2012», Товариством з обмеженою відповідальністю «Домес» за період з 01 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій ЛТД» за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, за результатом якої складено акт від 22 листопада 2012 року № 1069/2203/34480243.

Згідно з висновками зазначеного акту, відповідачем було встановлено відсутність факту реального виконання правочинів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами, чим порушено вимоги податкового законодавства, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаться до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2011 року на суму 320612 грн.

На підставі та на виконання акту від 22 листопада 2012 року № 1069/2203/34480243 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2012 року № 0013762203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 320612 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Домес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій ЛТД» підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: рахунками-фактури, видатковими та податковими накладними та платіжними дорученнями.

Дослідження вимог податкового законодавства, зокрема статей 198, 200, 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", надає привід вважати, що підставою для виникнення права платника податків на формування податкового кредиту є наявність первинної документації, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних.

Згідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Оскільки, витрати позивача за договорами, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стрікт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій ЛТД», були відображені у відповідних податкових накладних, складених на підставі правовідносин між позивачем та зазначеними контрагентами, які на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники податку на додану вартість, первинні документи виписані та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що невизнання відповідачем права позивача на формування податкового кредиту на підставі зобов'язань із Товариством з обмеженою відповідальністю «Домес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодчій ЛТД» є безпідставним.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що з положень цивільного законодавства, а саме: частини 1 статті 203, статті 204, частини 2 статті 215, частини 1 статті 216, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також статті 207 Господарського кодексу України, вбачається, що законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати правочини такими, що порушують публічний порядок, і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. За наявності ознак недійсності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що висновки відповідача з приводу порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Стрікт» вимог податкового законодавства зроблені, зокрема, на підставі аналізу господарської діяльності та правовідносин Приватного підприємства «Хімнівест-2012», Товариства з обмеженою відповідальністю «Домес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій ЛТД» та їх контрагентами.

Разом з тим, у Листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 чітко зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 07 грудня 2012 року № 0013762203 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по взаємовідносинам між позивачем та Товариства з обмеженою відповідальністю «Домес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодчій ЛТД».

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, копії актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2В №1 за серпень 2011 року, №2 з вересень 2011 року, №2/1 за вересень 2011 року, №3 за жовтень 2011 року, які повинні підтверджувати факт правовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стрікт» і Приватним підприємством «Хімнівест-2012», надані позивачем до суду першої інстанції, не містять підписів особи, що прийняла зазначені в актах роботи та дати складання таких актів.

Доводи апелянта стосовно відсутності технічних можливостей копіювального обладнання відобразити всі обов'язкові реквізити на зазначених актах приймання виконаних будівельних робіт, а також щодо невиконання судом першої інстанції вимог статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, невитребування оригіналів спірних документів у позивача з власної ініціативи, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

З положень статті частини 2 статті 69, частини 5 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що витребування судом доказів з власної ініціативи є правом, а не обов'язком суду. Окрім того, колегія суддів вважає, що суд не повинен проявляти ініціативи щодо витребування доказу, якщо доказ може підтвердити обставини, на які посилається саме та особа, яка його не подала, та цей доказ не надано з причин, що не є поважними.

Відповідно до частин 1,2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень не є абсолютною та означає припущення про те, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх на основі доказів.

Разом із апеляційною скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю «Стрікт» до Київського апеляційного адміністративного суду було направлено оригінали спірних актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2В №1 за серпень 2011 року, №2 з вересень 2011 року, №2/1 за вересень 2011 року, №3 за жовтень 2011 року.

Проте, відповідно до частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

У даному випадку колегія суддів не вбачає жодних підстав для визнання обґрунтованим ненадання позивачем оригіналів спірних документів до суду першої інстанції.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на суму 30600,0 грн. (по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-2012» за договором від 01 серпня 2011 року № 1-08/11) .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрікт» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрікт» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Н.М. Троян

Судді Л.О. Костюк

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.