Рішення № 3465874, 18.03.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2009 р.

Справа № 21/111

За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" м. Київ

до Державного підприємства "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" м. Старокостянтинів

про стягнення 31278,11 грн. заборгованості

Суддя Огороднік К.М.

Представники сторін:

позивача: Мерженко Т.П. - за довіреністю №545-НЮ від 16.02.20009р.

відповідача: не з'явився

Рішення приймається 18.03.2009 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з відповідача 31278,11 грн. заборгованості за надані послуги водопостачання на підставі укладеного між ними договору № 224-ю про надання послуг з холодного водопостачання від 18.07.2006 року. Як на підставу позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов п. п. 4.4, 5.2., 5.3. укладеного між ними договору, ст.ст. 173, 188, 193 ГК України, ст.ст. 615, 629 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов просив суд в позові відмовити повністю, з підстав викладених у відзиві.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

18.07.2006 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" м. Київ (надалі - позивач) та Держаним підприємством "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" м. Старокостянтинів (надалі - відповідач) укладено договір № 224-ю про надання послуг з холодного водопостачання.

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язався надавати відповідачеві вчасно та у відповідної якості послуги з водопостачання холодної води, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Пунктом 4.1., 4.3. 4.4. договору визначено, що тарифи на послуги становлять: з централізованого постачання холодної води 4,70 грн./куб.метр. Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за їх показниками, а у випадку їх відсутності за нормативами. Плата за воду, проводиться в грошовій формі оплати. У випадку зміни ціни на воду позивач повідомляє про відповідача письмово. Згідно п. п. 5.1., 5.2., 5.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. До першого числа кожного поточного місяця відповідач проводить попередню оплату за водопостачання в об'ємі 80% від спожитої води за попередній місяць. Після отримання рахунку остаточний розрахунок відповідач проводить без зволікань не пізніше ніж до 10-го числа місяця, що настає за наступним.

Листом № 774 від 27.03.2007 року надісланим в адресу відповідача, позивач повідомив останнього про те, що з квітня місяця поточного (2007) року і надалі тариф на послуги водопостачання для підприємства буде розраховуватись щомісячно із фактичних витрат за попередній місяць та реалізації води за поточний місяць. На виконання вимог п. 4.4 договору позивач письмово повідомляв відповідача про зміну цін на воду.

Відповідач в порушення умов укладеного договору, взяті зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином та в повному обсязі не виконував, внаслідок чого у нього існує боргу у сумі 31278,11 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків, актів, калькуляціями та іншими доказами.

При цьому, факт отримання вказаних вище документів, в тому числі письмових повідомлень про зміну цін на воду, відповідачем не оспорюється.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази добровільного погашення заявленої до стягнення суми боргу відповідачем.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

При цьому, ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно абз. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно п. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи із вищенаведеного, позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

Доводи та заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В:

Позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" м. Київ до Державного підприємства "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" м. Старокостянтинів про стягнення 31278,11 грн. задоволити.

Стягнути з Державного підприємства "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" м. Старокостянтинів (вул. Ворошилова, 22, код 00282553) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" м. Київ (вул. Лисенка, 6, код 04713033) суму 31278,11 грн. (тридцять одна тисяча двісті сімдесят вісім грн. 11 коп.) боргу за надані послуги водопостачання, суму 312,78 грн. (триста дванадцять грн. 78 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя К.М. Огороднік

віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.

Помічник судді О.С. Гуменюк