Ухвала суду № 34652080, 05.11.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/5213/13 Головуючий у 1-й інстанції Крамаренко І. А.

Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Панкеєва О.В., Мануйлова Ю.С.

при секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2013 року по справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2013 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначав, що відповідач зареєстрований та мешкає в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. У період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року відповідач отримав послуги з централізованого опалення у житлове приміщення, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 5912,01 грн. , але не здійснив жодної оплати за надані послуги. У зв'язку з чим, станом на 01.07.2012 року загальна сума заборгованості складає 5912,01 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот дванадцять гривень 01 коп.).

Посилаючись на вказані обставини, просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 5912,01 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Концерну „Міські теплові мережі" суму заборгованості у розмірі 5 912,01 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що рішення ухвалено без урахування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його змінити, зменшивши суму нарахованої заборгованості з 5 912,01 грн. до 2500 грн. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з ст. 1212, 1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов'язаний повернути безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1, який підключений до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

У період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року до квартири, в якій проживає відповідач, надавалися послуги з теплопостачання та централізованого постачання гарячої води, за які оплата у повному обсязі не проводилась і внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 5912,01 грн (а.с.8-9).

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на відсутність договору про надання послуг, він отримує мінімальні заробітну плату, хворий на діабет з посиланням на ст. 551 ч.2 ЦПК України та вимоги ст. 1193 ч.4 ЦК України просив зменшити суму заборгованості.

Відповідно до п.п. 3,5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Згідно ст.ст. 19, 25 Закону України" Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відсутність договору, як підстава на безоплатне користування фактично спожитими послугами, не передбачена.

Такими чином, згідно зазначених норм закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Невиконання відповідачем свого обов'язку укласти договір про надання житлово-комунальних послуг не звільняє їх від обов'язку, передбаченого ст.ст.66,67 ЖК України, ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", вартість наданих послуг підлягає стягненню в судовому порядку.

Доводи апелянта про скрутне матеріальне становище, мінімальну зарплату, хворобу, та зменшення розміру заборгованості по сплаті за надані послуги є такими, що не відповідають вимогам Закону.

По справі не встановлені підстави, які передбачені законом для звільнення відповідача від оплати нарахованої заборгованості, розмір якої підтверджується відповідною довідкою і витягом із особистого рахунку відповідача, суд обґрунтовано стягнув зазначену суму з відповідача, які є споживачами цих послуг.

Розмір плати за послуги з теплопостачання розрахований, виходячи з розміру тарифів, затверджених відповідно до норм ст. ст.7, 31 ч.2 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Розрахунки відповідачем не спростовані. Період за який стягується заборгованість визначена у судовому рішенні з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року.

Отже, доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судове рішення відповідає матеріалам справи, підстав для його зміни судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 308,313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: