Ухвала суду № 34651877, 06.11.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/5312/13 Головуючий у 1-й інстанції: Ліхтанська Н.П.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надалі - ПАТ КБ «Приватбанк») на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 вересня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА :

Відповідно до укладеного договору № би від 08.05.2007 року ОСОБА_3 08.05.2007 року отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік па суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з Заяви позичаль ника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Згідно ст.ст.526,527,530 ЦК України відповідач зобов'язаний свої обов'язки виконувати належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Станом на 29.03.2011 р. відповідач одержану суму кредиту не повернув, встановлену договором оплату за користуван ня кредитом в повному обсязі не погасив, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача суму заборгованості по кредиту в розмірі 36519 грн. 77 коп., що складається з наступного: 9301 грн. 18 коп. - заборгованість за кредитом, 23253 грн. 36 коп. - заборгованість по відсотках за користування креди том, 1750 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1715 грн. 23 коп. - штраф (процентна складова) ї судові витрати .

У судове засідання представник позивача Бучакчийський С.В. не з'явився, в своїй заяві, підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив справу розглянути без нього, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав і зазначив, що договір був підписаний на 12 місяців, строк дії картки 2 роки, відповідач погашав кошти за кредитом, в 2009 році сплив термін договору та дії карти і позивач не виставляв відповідачу ніяких претензій, а на теперішній час строк позовної давності закінчився і і відповідач просив застосувати позовну давність і у позові відмовити.

Рішенням Бердянського міськрайонногог суду Запорізької області від 05 вересня 2013 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі..

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору саме є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, що 08.05.2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_3 кредит у сумі 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

08.05.2007 року на виконання умов договору, ОСОБА_3 було видано платіжну картку зі строком дії на 2 роки, тобто до травня 2009 року.

На порушення умов договору позичальник взяті на себе зобов'язання виконував частково, передбачені умовами договору платежі після 02.02.2009 року на погашення кредиту не вносив.

За розрахунком банку станом на 29.03.2013 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором становить 36519 грн. 77 коп., що складається з наступного: 9301 грн. 18 коп. - заборгованість за кредитом, 23253 грн. 36 коп. - заборгованість по відсотках за користування креди том, 1750 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1715 грн. 23 коп. - штраф (процентна складова) ї судові витрати.

Як вбачається з маиеріалів справи (а.с.5-8) останній платіж за кредитним договором відповідач здійснив 02.02.2009 року, що також підтвердив в апеляційному суді представник апелянта. Також підтвердив, що після закінчення строку дії платіжної картки, а саме, 08.05.2009 року,

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив із того, що за умовами кредитування строк повернення кредиту - травень 2009 року і саме з цієї дати починається перебіг трирічного строку позовної давності.

Оскільки, позивач звернувся до суду 16 травня 2013 року, тобто через 4 роки з дня спливу строку виконання зобов'язань за кредитним договором, судом було відмовлено у задоволенні позову.

Встановлені судом фактичні обставини відповідають правовідносинам, які витікають з умов та виконання договору споживчого кредиту, прав та обов'язків сторін, а також прав та обов'язків споживачів.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права, а саме ст. 1, ст. 5, ч.3 ст.10, ч.1 ст.11, ст. 60 ЦПК України ЦПК України є безпідставним , переліченням статей процесуального законодавства та голослівним твердження особи, що подала апеляційну скаргу.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Відповідно до ч.. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

П.7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у випадку, якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. При цьому кредитодавцю, зокрема, забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до п.31 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Крім того, оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п.7 частини тринадцятої ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи), у тому числі й щодо стягнення пені.

З огляду на те, що факт звернення Банку за захистом своїх прав був за межами позовної давності, отже у матеріалах справи існують обставини, які є підставою для її застосування, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що договір діє до повного виконання зобов'язання сторонами є безпідставними, оскільки строк дії кредитного договору сторін не залежить від стану виконання зобов'язань і не може вважатися продовженим через невиконання зобов'язань. А відповідно до Заяви та умов кредитування ОСОБА_3 отримав строковий кредит у сумі 15000 грн. строком на 2 роки, тобто до 08.05.2009 року.

Та, відповідно до вимог ст.530 ЦК України та ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається саме з травня 2009 року.

Доводи апеляційної скарги проте, що судом першої інстанції не застосовано ч.1 ст.599 ЦК України, за якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином не приймаються колегією судів , оскільки суперечать ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України, якими визначено зокрема, що особа може звернутися до суду за захистом порушеного права (стягнення заборгованості за кредитним договором) протягом визначеного строку, пропуск якого тягне відмову у захисті порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Обставину пропуску строку позовної давності, що встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується апеляційний суд, вказані доводи не спростовують.

Позивач не заявляв про наявність поважних причин пропуску строку позовної давності, що у відповідності до ч.5 ст. 267 ЦК України надало б можливість суду захистити порушене право. У даній справі позивач поважних причин не навів.

Апелянт помилково зазначає про продовження строку дії кредитного договору й, відповідно, дотримання позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що після закінчення строку дії платіжної картки, а саме 08 травня 2009 року, відповідач продовжував нею користуватися, або отримував у ПАТ КБ «ПриватБанк» нову кредитну картку.

Таким чином, строк позовної давності на вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором сплинув 08 травня 2012 року, а позивач звернувся до суду з такими вимогами лише у травні 2013 року.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія судів не вбачає порушення норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до не правильного вирішення справи, а тому за правилами ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе судове рішення.

Керуючись ст.ст.307,308,314,317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 вересня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

судді: